Майбутнє Чорнобильської зони - заповідник, де ″фонить″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.05.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Майбутнє Чорнобильської зони - заповідник, де "фонить"

Уряд планує зміну статусу для зони відчуження довкола ЧАЕС і переведення більшості її території під біосферний заповідник. Що це принесе природі та людям, з'ясовувала DW.

Нещодавно мінприроди оприлюднило плани зміни статусу частини зони відчуження довкола ЧАЕС. Спонукало до такого кроку насамперед помітне зниження рівня радіаційного забруднення як в самій зоні, так і на прилеглих до неї територіях.

Планується виокремити з теперішньої суцільної зони відчуження 10-кілометровий промисловий майданчик. До нього увійде сама станція та розміщенні у безпосередній близькості об’єкти з переробки та зберігання ядерних відходів, а ще прилеглі території, де й досі небезпечно високий радіаційний фон. Решту земель 30-кілометрової зони позбавлять статусу зони відчуження. Ці площі має зайняти біосферний заповідник.

У задумах чиновників є навіть дозвіл на проживання та ведення певних видів господарської діяльності на місцевостях, які раніше входили до другої та третьої зони. Очікується, що зміни мають призвести до такого собі економічного ренесансу згаданих районів 2-ї та 3-ї зони.

10-кілометрова зона навкола ЧАЕС одержить особливий статус

10-кілометрова зона навкола ЧАЕС одержить особливий статус

У мінприроди кажуть, що заповідник не матиме гомогенного характеру. Як пояснили на запит DW у прес-службі відомства, передбачається розмежування на умовні зони: заповідну, буферну та антропогенного ландшафту. В окремих зонах планується дозволити навіть певні види господарської діяльності. Правда, це стосуватиметься лише тих її різновидів, що мають безпосередній стосунок до заповідної сфери та функціонування самого заповідника.

Не для туристів, а для науковців

Не секрет, що після аварії на ЧАЕС пустища зони облюбували численні звірі, птахи та плазуни. Серед них і рідкісні. Там спостерігається помітне і стале збільшення популяцій тварин та біорізноманіття. До "тубільців" додалися ще й коні Пржевальського, яких наприкінці 90-х завезли сюди з заповідника "Асканія-Нова". Словом, тваринам і рослинам там і так живеться привільно. Що ж тоді принесе статус біосферного заповідника чистині Чорнобильської зони?

На погляд представників мінприроди, біосферний заповідник допоможе систематизувати проведення наукових досліджень та експериментів і покращить співпрацю з вченими з-за кордону. А ще уможливить створення спільної бази даних. Та й нагляд за місцевою флорою та фауною значно поліпшиться. Те саме стосується земельних та водних ресурсів, додали у відомстві.

Заступник міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін розповів в прямому ефірі медіакомпанії "5 канал" про плани створення науково-дослідного центру під егідою міжнародної програми ООН з захисту довкілля (UNEP). Утім, Курикін справжнього напливу туристів не очікує, припускаючи, що біосферний заповідник відвідуватимуть головно вчені та дослідники.

Навіть нині чимало видів тварин почуваються досить привільно у зоні відчуження

Навіть нині чимало видів тварин почуваються досить привільно у зоні відчуження

Площа задуманого Чорнобильського біосферного заповідника має скласти майже 230 тисяч гектарів. Це - більше, ніж вдвічі перевищує угіддя Чорноморського біосферного заповідника в Херсонській області, найбільшого в Україні. Лунали навіть наміри створити транскордонний українсько-білоруський біосферний резервуар площею близько 500 тисяч гектарів.

Екологи теж підтримують

Ініціативу уряду підтримують і незалежні фахівці. Так, експерт та голова правління Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан теж схвально ставиться до згаданих намірів урядовців. На його думку, такий крок міг би значно покращити природоохоронну діяльність. Адже саме існування зони відчуження, на думку експерта, не забезпечило належного захисту від несанкціонованого відстрілу тварин та птахів, вилову риби та розробки корисних копалин, приміром, торфу. Те саме стосується і незаконної масової вирубки лісу, додав Мовчан.

Крім того, до заповідника увійде унікальна зона Полісся, що має неабияке екологічне значення як "легені Європи". Не менш важливою є ще одна обставина: заповідник може посилити природний бар'єр подальшому розповсюдженню радіонуклідів із зони, пояснив знавець.

Специфіка радіологічного забруднення

Не має застережень щодо створення заповідника та буферизації нинішньої зони відчуження й директор Інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування Валерій Кашпаров. У розмові з DW Кашпаров зазначив, що, власне, небезпечно забруднені території знаходяться в радіусі 10 кілометрів довкола ЧАЕС. Українське законодавство забороняє жити та вести господарську діяльність на землях з таким високим рівнем радіаційного забруднення. Водночас, території, які знаходяться за межами 10-кілометрової зони в цілому більш-менш чисті. Приміром, радіаційний фон у самому Чорнобилі істотно не відрізняється від показників Києва, пояснив експерт.

Валерій Кашпаров

Валерій Кашпаров

Тож проведення ретельної інвентаризації території якихось радіологічних причин для заборони ведення господарської діяльності там не виявили. Навпаки, тривалі дослідження довели, що рівень радіонуклідного забруднення продуктів, що вирощують самосели в деяких районах 30-кілометрової зони, практично дорівнює показникам з Рівненської області.

Експерт додав, що певні сектори теперішньої 30-кілометрової зони, особливо ті, що південніше від річки Уж, взагалі можна було б віднести до більш-менш безпечної категорії, бо згадана річка являє собою досить суттєвий рубіж для поширення радіонуклідів та несанкціонованих візитів. Тож тамтешні землі відносно чисті. Крім того, співробітники його інституту пересвідчилися, що потенційної небезпеки значного поширення радіонуклідів з біотою, тобто з тваринами, птахами та рибами, теж немає. Тобто якихось факторів, які б говорили "проти" біосферного заповідника, він не вбачає, підсумував Валерій Кашпаров.

Ідея не нова

Ідея створення заповідника на території Чорнобильської зони відчуження - не нова. Але саме зараз її втілення видається найбільш вірогідним. У березні цього року відбулися парламентські слухання про подальшу долю Чорнобильської АЕС і перспективи розвитку зони відчуження. А 22 квітня поточного року Рада ухвалила постанову, яка рекомендує уряду прискорити погодження всіх необхідних матеріалів для створення Чорнобильського біосферного заповідника. До того ж, міністр екології Ігор Шевченко 27 квітня завізував та спрямував до мін'юсту проект відповідного указу президента, про що написав на своїй сторінці у Facebook.

Щоправда, торувати ніким неходжений шлях не доведеться - схожий досвід на радіоактивно забрудненій території має Білорусь. На землях білоруського сектора 30-кілометрової зони з 1988 року діє Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.

Дивитись відео 01:56

Будівництво нового саркофагу в Чорнобилі під загрозою зриву

Аудіо й відео до теми

Реклама