″Лемберг-імперіаліс″, або Що лишилося Львову від ″бабці-Австрії″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Лемберг-імперіаліс", або Що лишилося Львову від "бабці-Австрії"

Спадок, який залишила доба Австрійської імперії для Львова є неоціненним, вважають історики. Це великою мірою і нинішнє "обличчя" Львова. Та наскільки вдалося зберегти атмосферу?

Lwów, Ukraina, 31.10.2010. Eine Pferdekutsche im Zentrum von Lemberg mit dem Denkmal für den Dichter Adam Mickiewicz im Hintergrund. Zaprzêg konny w centrum Lwowa, 31 bm. (obm) PAP/Darek Delmanowicz

Тільки у Львові..

Без австрійського періоду (кінець ХVIII – поч. ХХ століть) Львів перестає бути Львовом - саме так коротко характеризують значимість цієї доби для міста знавці культурної спадщини. У цей час місто стає метрополією, найбільше розвивається в духовному, культурному та архітектурному напрямках. Якщо говорити про архітектурний внесок, то фактично кожна друга пам’ятка у місті була зведена у цей період. Чого лише вартий збудований Галицький сейм, нині головний корпус Національного університету імені Івана Франка. Нічим не поступається за значимістю і Оперний театр, головний залізничний вокзал чи, приміром, резиденція графа Альфреда Потоцького. Нині це візитівки туристичного Львова, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток Андрій Салюк.

Kaiser von Österreich

Найясніший цісар Австро-Угорщини Франц-Йосип І

«Австрійці розібрали старі мури, аби дати розвиток місту. Попри розбудову, вони не знищували старої частини, що часто робиться нині, а дали шлях для формування нового. Імперія не заважала Львову розвиватися, багато речей відпустили на розсуд самоврядування», - каже Салюк.

Спеціальний маршрут

Тоді місто мало свої банки, розвивався бізнес, страхові каси, створювалося середовище сприятливе для розквіту громади.

«Туристи, які приїздять з Європи до Львова, їх цікавить те, наскільки класична їхня Європа відрізняється від нашої, зі змішанням різних культур, релігій та архітектурних стилів», - каже керівник Центру туристичної інформації Олена Голишева.

Universität Lemberg, Ukraine

Університет Львова

Дуже часто турист, який перебуває у Львові більше двох днів, запитує а що ще можна побачити з австро-угорського періоду. Тоді Центр, який зорієнтовано на роботу з індивідуальним туристом, просто пропонує оглянути цілі вулиці, де народилися відомі люди цієї доби або ж відвідати Львівську філармонію, де грають музику композиторів цього періоду. Для туристичних груп агенції у свою чергу пропонують окремий маршрут «Львів австрійський», який користується чи не найбільшим попитом. «Гастрономія теж цікавить. Багато кав’ярень відшуковують старі рецепти встро-угорської доби, які і пропонують туристам. Тож для туристів ми можемо запропонувати окремі туристичні маршрути, із нестандартними речами», - розповідає Голишева.

Щоправда, незручностей туристу додає відсутність знання мови в обслуговуючого персоналу вокзалу, кав’ярень та музеїв – це загальна проблема міста, додала керівник Центру.

Lemberg Innenstadt

Проспект Свободи

Є чимало кав’ярень, у яких немає навіть англомовного меню, не кажучи вже про меню німецькою. Хоча німецькомовних туристів у місті чимало. «Але найбільшим побажанням є запровадження у музеях аудіогідів різними мовами. Це було б довершенням всієї роботи, коли ми кажемо, що «Львів відкритий для світу». Щоб турист почував себе як у дома», - каже Олена Голишева.

Потреба реставрації

У Центрі підрахували, що з поміж іноземних індивідуальних туристів – третина приїздить з Польщі, 20 відсотків з німецькомовного простору, 17 відсотків – з Росії і 10 відсотків припадає на англомовні країни. А загалом впродовж минулого року місто відвідали представники 56 країн світу.

Schloss Potocki, Lemberg, Ukraine

Палац Потоцьких

Можливо, Австрія нині фінансово і не надто допомагає Львову у збереженні спільної архітектурної спадщини, однак наукова співпраця набирає обертів. Йдеться про навчання фахівців з реставрації, задля вміння працювати з будівельним матеріалом цього періоду – романцементом.

Таких спеціалістів місто практично немає, хоча більшість пам’яток австро-угорської доби декоровані ліпниною з цього матеріалу, каже Андрій Салюк. Саме тут і став у нагоді університет Відня, який організував навчальні курси для українських реставраторів. Адже пам’ятки руйнуються і потребують фахової реставрації.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM