Лауреати Нобелівської премії миру: два портрети | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 10.10.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Лауреати Нобелівської премії миру: два портрети

Лауреатами Нобелівської премії миру в 2014 році стали Малала Юсуфзай і Кайлаш Сатьяртхі. Якщо ім'я пакистанки Малали відомо декому, то індієць вперше постав перед широкою публікою.

Лауреати Нобелівської премії миру Малала Юсуфзай і Кайлаш Сатьяртхі

Лауреати Нобелівської премії миру Малала Юсуфзай і Кайлаш Сатьяртхі

17-річна Малала Юсуфзай з долини Сват, що в Пакистані, є відомою фігурою в правозахисному русі. З ранніх років вона докладала зусиль для того, щоб дівчатка ходили до школи. Також з 2009 року вона під псевдонімом вела блог на сайті Бі-Бі-Сі, де писала про те, як змінилось її життя після приходу талібів в долину Сват. Якось одного дня в жовтні 2012 року таліби штурмували шкільний автобус, запитали, хто зі школярок Малала, та вистрілили їй у голову. Її терміново прооперували та перевезли до Великої Британії, де впродовж наступних місяців вона боролась за те, щоб повернутись до життя. Зараз вона живе там разом зі своєю сім’єю.

Велика сила маленької дівчинки

За її одужанням ретельно стежили міжнародні ЗМІ. Її доля зробила з Малали символ у боротьбі проти гноблення жінок і дівчаток. І незабаром стало ясно, що мета талібів змусити дівчинку мовчати зазнала поразки. Малала знову почала сміливо говорити - причому, для значно більшої аудиторії, ніж будь-коли раніше. В автобіографії вона також описує своє головне бажання : "Я хочу, щоб всі знали: я не хочу допомоги для себе. Я хочу лише, щоб ви підтримали мої цінності: мир та освіту".

На її шістнадцятий день народження в липні 2013 року Малала виступала на молодіжній асамблеї ООН в Нью-Йорку та отримала овації. Вона отримала запрошення від англійської королеви. За свою невпинну справу Малала була відзначена на Заході і отримала багато нагород. Зокрема, вона отримала міжнародну дитячу премію миру і була призначена Amnesty International "послом совісті". У листопаді 2013-го вона була нагороджена Європейським парламентом у Страсбурзі престижною премією Сахарова за свободу думки, яку також називають нагородою ЄС з прав людини. Зараз до переліку нагород додалась Нобелівська премія миру.

Від імені багатьох пакистанських дівчат

"Це майже те саме, що ми всі отримали б цю нагороду", - зазначила шестикласниця з долини Сват Ґюль Панра після того, як Малала отримала премію Сахарова. Так само вважає й Фазаль Халік, викладач школи, де вчилась Малала. Він дуже пишається своєю колишньою ученицею. "Вона багато зробила для своєї батьківщини. Раніше назву долини Сват пов'язували з тероризмом",- відмітив він в інтерв'ю Deutsche Welle. Тепер завдяки Малалі люди з усього світу знають, що в долині Сват живуть мирні, охочі до освіти люди.

Але Малала має не лише прихильників в Пакистані. Навіть навпаки. "Після замаху і її від’їзду, і особливо після її виступу перед Організацією Об'єднаних Націй, тут була абсолютно огидна кампанія проти неї", - розповіла Deutsche Welle Брітта Петерсен. Як керівник Фонду Генріха Белля в Ісламабаді вона спостерігала, наскільки по-різному ставиться до діяльності Малали населення Пакистану. Тема була надзвичайно емоційною. "Батька Малали звинувачували в тому, що він експлуатував свою доньку. Його ганьбили як сутенера, а її як "повію Заходу"", - зазначає Петерсен.

Кайлаш Сатьяртхі - робота без шуму

Якщо ім’я Малали Юсуфзай було на слуху, то про другого лауреата Кайлаша Сатьяртхі багато людей почули вперше. Хоча насправді вже більше 30 років він успішно займається своєю роботою - бореться за покращення становища дітей в Індії. Його організація Bachpan Bachao Andolan ("Рух "Спасемо дитинство"), яка знаходиться в Нью-Делі, за ці роки допомогла в звільненні більше 80 тисяч дітей з різноманітних форм рабства та сприяла їх реабілітації і отриманню ними освіти.

Заснована в 1980 році організація Bachpan Bachao Andolan є однією з перших в Індії, яка проводила кампанію проти експлуатації дітей - явища, що є буденним в країнах Південної Азії. Ідея Сатьяртхі полягала в тому, що для успішної боротьби слід визначити джерело проблеми. "70 відсотків всіх працюючих дітей живуть у селах. Ось ми і вирішили створити для них оточення, в якому діти ізольовані від своїх робочих місць, а можуть ходити до школи, висловлювати свою думку і бути почутими", - розповідав Сатьяртхі в інтерв’ю газеті Hindustani Times.

Слідуючи своїй стратегії, активісти Bachpan Bachao Andolan стали допомагати створенню модельних сіл, в яких не було б рабської дитячої праці і де захищалися б права дітей. З 2001 року організації вдалося змінити відповідно до цих правил 356 сіл в 11 індійських штатах, перш за все в Раджастані і Джаркханді. Діти з цих сіл отримують гарантію, що до досягнення 14 років вони можуть вільно вчитися - як хлопчики, так і дівчатка. Згідно з повідомленнями в ЗМІ, Кайлаш Сатьяртхі вже запросив Малалу до співробітництва для укріплення миру між Індією та Пакистаном.

Реклама