Кінбурнська коса під вогнем СОУ: чому це важливо?

Кінбурнська коса, яку армія РФ захопила в 2022 році, розташована між Чорним морем, Ягорлицькою затокою та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Вона з'єднана суходолом з тимчасово окупованою частиною Херсонської області і має лише два шляхи сполучення: один асфальтований - на півночі коси - та один ґрунтовий, непридатний для використання в негоду. Саме контроль над цими транспортними артеріями є зараз ключовим завданням українських сил на цьому напрямку, повідомив у вівторок, 9 червня, в розмові з DW речник угруповання військ "Південь" Сил оборони України Владислав Волошин.

Під ударом головна артерія постачання на Кінбурнській косі

"Ми намагаємось постійно бити по асфальтованій дорозі, тримати її під контролем, намагаємось її перерізати", - пояснив Волошин. За його словами, саме через цей тиск окупанти суттєво обмежили власний рух транспорту на косі, намагаючись приховати переміщення від ударів українських дронів.

Водночас Волошин не підтверджує повний відхід російських сил з Кінбурнської коси. Він вказує на те, що за даними української розвідки, на сході та півночі коси наразі тривають ротаційні заходи російської армії: підрозділи 137-го десантного полку 106-ї парашутно-десантної дивізії змінюють 74-й окремий мотострілецький полк 58-ї армії. "Говорити про те, що вони залишили Кінбурнську косу, поки зарано", - наголосив речник угруповання військ "Південь" Сил оборони України.

Втім, підкреслив Волошин, обмеження руху транспорту окупантами є прямим наслідком системного тиску на їхню логістику, а не стратегічним відходом. "Командування 36-ї армії ввело ліміти на використання артилерійських снарядів - через те, що логістичні шляхи під контролем Сил оборони України. Вогнева та штурмова активність противника стала меншою", - сказав Владислав Волошин.

Читайте також: Російська логістика під прицілом Сил оборони України: що це означає?

DeepState: Масового відведення сил РФ поки що не зафіксували

Поки не зафіксували масового відходу російської армії з Кінбурнської коси й експерти аналітичного ресурсу DeepState, який відслідковує пересування на мапі російської армії та Збройних сил України. "У нас немає такої інформації. На мапі фіксується противник на Кінбурнській косі", - сказав у коментарі DW аналітик DeepState Руслан Микула.

Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив про ймовірний відхід російських військових із Кінбурнської коси, посилаючись на дані руху АТЕШ - розгалуженої партизанської мережі, яка відстежує пересування окупантів на захоплених українських територіях. За інформацією АТЕШ, "поставки боєприпасів, палива та продовольства припинилися, російські війська на косі не в змозі відбивати удари українських безпілотників, а втрати росіян зростають".

У ISW також зауважили, що російські війська раніше використовували свої обмежені позиції на Кінбурнській косі для завдавання артилерійських ударів по місту Очаків у Миколаївській області, що знаходиться за чотири кілометри від краю коси через Дніпровську затоку. 

"Утримувати Кінбурнську косу стає дедалі складніше"

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан нагадує, що Кінбурнська коса - це вузька смуга суші на півдні України, що відокремлює Дніпровсько-Бузький лиман від Чорного моря. Її стратегічне значення визначається географією. "Кожне послаблення присутності окупантів на косі серйозно розвантажує нас. Це потенційно відкриває судноплавство до Миколаєва і послаблює тили ворога на Херсонщині", - сказав Кузан у розмові з DW.

Кузан виділив два ключові наслідки відходу росіян із коси для України. Перший - економічний: присутність окупантів безпосередньо загрожує судноплавству до Миколаївського порту. Зменшення цієї загрози потенційно відновлює свободу навігації в регіоні. Другий вимір - суто військовий. Кінбурнська коса слугувала тиловим плацдармом для угруповання російських військ "Дніпро", яке діє на окупованій частині Херсонщини.

Водночас коса фактично є тупиковим виступом із вкрай обмеженими шляхами підвозу. Будь-яке порушення логістики тут одразу позначається на боєздатності розміщених там підрозділів, що й підтверджують дані про затримки палива та ліміти на снаряди, веде далі Кузан.

"Утримувати там щось чи завезти під вогневим контролем Сил оборони України непомітно просто неможливо. Тепер або вони повністю виходять звідти, або їм потрібне значне підсилення - серйозне доукомплектування підрозділів, щоб і далі утримувати позиції і бути стійкими під потенційними нашими ударами на середню глибину", - каже Кузан. Втім, експерт не виключає, що Росія може знову ввести підрозділи на косу, залежно від рішення військового командування.

Як Кінбурнська коса перетворюється на тягар для окупантів 

Військовий експерт, ветеран російсько-української війни з 2015 року, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман пояснює, що поступове переміщення російської армії із Кінбурнської коси є прямим наслідком асиметричної стратегії України, коли методично знищуються логістичні шляхи росіян на півдні - бензовози, залізничні маршрути, склади пального.

"Коли підрозділ залишається без забезпечення, він змушений відходити туди, куди ще можна підвезти постачання. Навіть якщо не ведуться бойові дії, то постійно витрачається паливо. Автівку треба прогрівати щодня, щонайменше пів години. Їздить вона чи ні, але має бути готовою завестись. Те саме стосується бронетранспортерів. А оператори дронів працюють від генераторів, тому там просто немає до чого підключитися", - пояснив DW Гетьман.

Саме тому, за словами аналітика, Кінбурнська коса, яка є стратегічно важливою для обстрілів Миколаєва і трас до Херсона, поступово перетворюється на тягар для самих же окупантів.