Кримський ВНЗ у Києві: ″Наше завдання - підготовка майбутніх кадрів для Криму″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 16.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Кримський ВНЗ у Києві: "Наше завдання - підготовка майбутніх кадрів для Криму"

Таврійський національний університет вперше після вимушеного переїзду із Сімферополя до Києва починає набирати студентів. Ректор цього вишу, професор Володимир Казарін - про особливості роботи альма-матер.

Володимир Казарін

Володимир Казарін

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (ТНУ) - найбільший вищий навчальний заклад Криму. До анексії півострова Росією в ньому навчалося 14 тисяч студентів за 47 спеціальностями. Внаслідок російської окупації виш довелось перенести до Києва. Його ректором призначено професора Володимира Казаріна, який у Сімферополі завідував кафедрою російської та зарубіжної літератури, але якого звільнили через критичні висловлювання після того, як університет у Сімферополі включили до російської системи освіти. З 1 лютого 2016 року кримський університет у Києві розпочав набір студентів.

Deutsche Welle: Пане Казарін, розкажіть, будь ласка, про структуру і формат роботи університету?

Володимир Казарін: Як ТНУ імені Вернадського в українській системі освіти ми не закривалися, ми діючий вуз. Це означає, що всі ліцензії, освітні рівні і так далі за нами збережені. За винятком, що наша велика власність зараз нам недоступна, грошові рахунки заблоковані, і юридична адреса зараз не буде відповідати фактичному нашому розташуванню. Ми кримський університет, який тимчасово перебуває в Києві та здійснює підготовку студентів. Але водночас ми чекаємо й домагаємось свого повернення назад до Криму для продовження діяльності там. Тому ми не є якимись конкурентами іншим київським вишам - у нас свій майданчик і своя аудиторія.

На яких напрямках ви робите основний акцент?

Спочатку в ТНУ було 14 факультетів. Ми плануємо відкрити сім з них, але тільки гуманітарного профілю. Тому що точні науки вимагають дорогої лабораторної бази. Ми робимо акцент саме на гуманітарному блоці, тому що сьогоднішня наша задача - це підготовка майбутніх кадрів для Криму. І, безумовно, це створення масштабного аналітичного центру вивчення регіону, в даному випадку, Криму й басейну Чорного моря. Тому нам потрібні експерти, які даватимуть владі правильні поради щодо розвитку регіону, про першочергові кроки після повернення півострова. Це будуть фахівці з мов і культур народів Криму, психологи, філософи, юристи, історики, археологи, географи і так далі. Тому що нам необхідно саме системне вивчення регіону та його підготовка до розвитку після повернення. Університет повинен стати центром тяжіння всіх людей, які зацікавлені у вирішенні цієї проблеми. У нашому виші ми хочемо зробити чотири робочі мови - українську, російську, англійську і, можливо, турецьку.

Хто Ваша команда? Чи правда, що серед тих, хто готовий працювати і вчитися в ТНУ є не тільки ті, хто виїхав з Криму, але й хто досі там?

Наша команда подвійна. Частина людей - це ті, хто вже виїхав давно, в тому числі й студенти. Незважаючи на те, що більшість вже влаштували своє життя, вони все одно готові допомагати рідному університету - консультаціями або роботою на 0,5 ставки. Більша ж частина колективу все ще перебуває на півострові, але готова переїхати відразу ж після завершення процесу підготовки. На жаль, переїзд вимагає певних грошових заощаджень. Проте команда у нас велика й різноманітна.

Чи будуть якісь обмеження щодо працевлаштування у вашому університеті?

Певні обмеження стосуватимуться тільки тієї групи людей, які займають адміністративні посади (в Криму після російської анексії - Ред.), діяльність яких пов'язана з порушенням українського законодавства, української вузівської присяги. Наприклад, ліквідовано факультет української філології, ліквідація кафедри історії України, звільнення викладачів, які виражали іншу думку і т.д. Є досвід України щодо, наприклад, донецьких вишів - тих, хто погодився співпрацювати з новою місцевою владою на посаді ректорів, проректорів, деканів, по ним був виданий наказ міністерства (освіти України - Ред.), що вони назавжди позбавлені наукових звань. Щодо кримського університету така норма теж повинна бути. Люди, які здійснювали такі дії, повинні бути позбавлені можливості працювати у ВНЗ.

Пане професоре, вам довелось певний час попрацювати під російською окупаційною владою. Що з себе в цілому зараз представляє система вищої освіти в Криму сьогодні?

З 1-го січня 2015 року припинили існувати всі національні університети в Криму - Таврійський національний, аграрний, медичний, будівельний, економічний… Всі ці вузи були об'єднані в Кримський федеральний університет. Це означало, що виш рухається до краху. По-перше, створили величезного бюрократичного монстра, який ледь піддається управлінню. По-друге, ВНЗ втратив найважливіші наукові зв'язки. 12 найбільших іноземних партнерів відмовилися від співпраці, тому що університет розташований в зоні, яка перебуває під санкціями. Наприклад, 25 років спільно з вишами Гайдельберга й Бохума ми проводили курси обміну, тепер ця програма закрита. Така ж ситуація з партнерами з Греції, Туреччини, США, Китаю. Студенти і викладачі тепер не можуть ані виїжджати на стажування, ані приймати в себе іноземних фахівців.

Навесні 2014 року видали випускникам дуже дивні дипломи, які, як виявилося пізніше, ніхто ніде не визнає. А в 2015 році вже всім стало зрозуміло, що диплом Кримського федерального університету ніде, крім Росії, не визнається.

І нарешті останній акорд - поява цілого департаменту внутрішньої безпеки в університеті. Люди військового виду почали видавати якісь дивні внутрішні накази, наприклад, запровадження дрес-коду для викладачів і студентів... Оскільки я працював на факультеті філології та журналістики, то нам була необхідна наявність вільного wi-fi. Ми два місяці просили керівництво вирішити це питання, але отримали відмову. За висновком департаменту безпеки, відкритий wi-fi завдає шкоди безпеці університету, Криму та Росії. Тому, де був відкритий доступ до інтернету, його ліквідували, а робота в комп'ютерних класах ведеться під суворим наглядом викладача.

Ви звернули увагу на те, що у кримських абітурієнтів і студентів зараз є велика проблема: їх атестати і дипломи не визнаються ніде, крім РФ? Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?

Міністерство (освіти України - Ред.) усвідомлює цю проблему. Саме тому ми отримали розпорядження якнайшвидше закінчити процес відтворення університету. Ми будемо займатися проблемою адаптації кримських школярів, які бажають навчатися на материку, до нових умов. Ми через інтернет інформуватимемо школярів і випускників, що ТНУ надаватиме їм допомогу в проходженні ЗНО. У Херсонській області буде організована сесія тестування, куди вони зможуть виїхати, як приватні особи. Процес тестування відбуватиметься в скороченому режимі - не півтора-два тижні, а три-чотири дні. Тоді, отримавши український атестат і сертифікат ЗНО, вони зможуть вступити до українського ВНЗ, в тому числі і нашого. Така система працюватиме вже з весни цього року. Так само ми прийматимемо студентів і на другий, третій, четвертий курси, намагатимемось забезпечити їх стипендією та гуртожитком. Також ми розуміємо, що буде частина студентів, які не зможуть виїхати з об'єктивних причин. Таких студентів ми вчитимемо в дистанційному режимі. Для них двічі на рік буде організована виїзна сесія в Херсонській області. Зараз ми займаємося питанням отримання навчального корпусу, гуртожитку та місця проживання для викладачів.

Реклама