Кримська криза як шаблон для російської експансії? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Кримська криза як шаблон для російської експансії?

Москва проголошує місію "захисту" етнічних росіян, де б вони не жили. Це обґрунтування, яке знайшла російська влада для вторгнення в український Крим, непокоїть людей і в інших пострадянських державах.

Латвійці демонструють за Україну та проти Росії

Латвійці демонструють за Україну та проти Росії

До паркану українського посольства у Ризі постійно приносять квіти. Так латвійці протестують проти російської інтервенції в Криму. Багато з них приймають українську кризу дуже близько до серця.

"Нам теж у 1991 році погрожували радянські танки", - згадує одна мешканка Риги. Керівництво СРСР ще намагалося тоді запобігти розпаду радянської імперії. Як історично, так і з етнічного погляду ті події можна порівняти з тими, що кояться в Україні нині. У Латвії також проживає чимала російська етнічна меншина.

За даними перепису населення 2011 року, 27 відсотків населення становлять етнічні росіяни, у Ризі навіть 50 відсотків. Більшість мігрували сюди в радянські часи.

Латвія боїться Росії

Сьогодні Латвія фактично розділена на дві частини, каже латвійський соціолог Арніс Кактінс. Тут є окремі латвійські та російські школи, кожен етнос ходить у власні театри та користується власними ЗМІ, які конструюють власну реальність, у тому числі й щодо кримської кризи. Мас-медіа, що фінансуються з Мосви, вихваляють вторгнення російських військ до Криму, тоді як латвійські журналісти розповідають про протести проти російського президента Путіна в Ризі.

Марш проросійської молоді у Латвії

Марш проросійської молоді у Латвії

"Латвійські росіяни обожнюють Володимира Путіна та Росію. Натомість латвійці бояться Росії, зважаючи на їхню трагічну історію", - пояснює Кактінс у розмові з Deutsche Welle. "Спогади про політику Радянського Союзу з 1940 року ще міцно тримаються у колективній пам'яті латвійського народу. Якраз старше покоління чітко каже, що кримські події дуже нагадують їм їхнє власне неприємне минуле в СРСР", - розповідає керівник представництва Фонду Конрада Аденауера у Ризі Норберт Бекманн-Діркес. З іншого боку, додає він, Латвія почувається як член НАТО та Європейського Союзу "захищеною та покладається на те, що альянс допоможе".

Членство в ЄС та НАТО як гарантія безпеки

До того ж, у балтійських держав інша ситуація, ніж в Криму. "Російськомовне населення, щоправда, чітко каже: ми за Росію. Але додає: ми хочемо залишатися в Латвії, ми не хочемо назад до Росії", - каже Бекманн-Діркес. Російське населення теж не хоче відмовлятись від переваг, які дає їм членство Латвії в ЄС.

Сабіне Фішер з берлінського Фонду науки й політики (SWP) вважає малоймовірним, щоб у балтійських державах відбулося таке ж, як у Криму.

"Саме з тієї причини, що балтійські країни ще 1999 року стали членами НАТО і 2004-го - членами ЄС. Тут вчинено дії, які б зробили ескалацію ситуації у балтійських державах для Росії надто небезпечною", - уважає політологиня. Інакше вона оцінює ситуацію у Республіці Молдова.

Крим - друге Придністров'я?

Колишній радянській республіці та східній сусідці Європейського Союзу ситуація, в якій може опинитися Крим, добре знайома. Вже 22 роки, як російські сепаратисти після загарбницької війни на території Молдови на схід від Дністра оголосили власну державу Придністров'я, яку і понині не визнала міжнародна спільнота.

Придністров'я вже 22 роки під контролем російської армії

Придністров'я вже 22 роки під контролем російської армії

Досі там присутня російська 14-та армія, офіційно вона в статусі миротворчого контингету. Ця смужка землі довжиною 200 і завширшки шість кілометрів економічно залежить від фінансування з Москви.

"Конфлікт в Україні і особливо в Криму "однозначно відіб'ється на ситуації в Молдові та на придністровському конфлікті, - прогнозує Сабіне Фішер. - Ймовірно, що Москва спробує у найближчі місяці ще раз інструменталізувати цей конфлікт. Що пов'язано з тим, що в серпні Молдова планує підписати угоду про асоціацію із Європейський Союзом."

Молдова боїться нової інтервенції

Цю оцінку поділяє і голова комітету з питань діяльності спецслужб Палати представників США Майк Роджерс. Він вважає, що Путін буде посилювати та розширяти захисну смугу довкола Росії. "Його наступною ціллю буде Молдова та подальші регіони", - заявив Роджерс у телеінтерв'ю. Зважаючи на розвиток в Україні, у Кишиневі наростає побоювання нової російської інтервенції.

Гагаузія - автономія у складі Молдови

Гагаузія - автономія у складі Молдови

У тому числі через події в автономному регіоні Гагаузія на півдні Молдови. Там на референдумі на початку лютого 98,5 відсотків висловилися за Митний союз з Росією. Результат у дусі "одобрямс" радянських часів. Спостерігачі не виключають, що і тут проглядається рука Москви. А що, якщо гагаузи попросять у Росії про захист?

Кримська криза може тоді стати шаблоном для нової, експансіоністської політики Росії. Те, що влада в Кремлі вже розробляє закон, який полегшує надання російського громадянства російськомовним по всій території колишнього Радянського Союзу, пострадянські держави вважають тривожним дзвіночком. Світова спільнота не може бездіяльно спостерігати за цими діями Росії, сказав в інтерв'ю агентству N-ost латвійський політолог Андріс Спрудс. Тому що ця бездіяльність спонукатиме Росію до "захисту" російськомовного населення в кожній країні. Під гаслом: "Ніхто не реагує - тоді захопимо наступну країну".

Дивитись відео 02:27
Now live
02:27 хв

В очікувані референдуму: Кримські українці живуть в атмосфері страху

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама