Коронавірус та Brexit: чим займатиметься Німеччина під час головування в ЄС | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коронавірус та Brexit: чим займатиметься Німеччина під час головування в ЄС

1 липня Німеччина змінила Хорватію на посту голови Ради ЄС. Одним із пріоритетів Берліна стане затвердження масштабної програми допомоги країнам Євросоюзу, які постраждали від COVID-19.

1 липня розпочинається головування Німеччини у Раді Євросоюзу. Востаннє ФРН перебувала в цій ролі у 2007 році. Головування в Раді ЄС переходить від однієї країні до іншої раз на пів року. Цього разу Німеччина за ротацією змінила Хорватію. Передача мандату вже давно перетворилась на рутинну процедуру і рідко привертає увагу широкої громадськості.

Однак схоже, що нині все буде інакше - адже європейські країни опинилися у глибокій економічній кризі через пандемію COVID-19. Тому партії, що входять до правлячої у ФРН коаліції, вирішили зробити подолання цієї кризи центральною темою головування Німеччини в ЄС.

Читайте також: Коментар: Нагода для Меркель визначити майбутнє ЄС

Обсяг програми допомоги ЄС - 750 мільярдів євро

"Пандемія COVID-19 ставить Євросоюз перед доленосним викликом", - ідеться в спільній заяві Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Німеччина "докладатиме всіх зусиль для того, щоб спільно і з думкою про майбутнє впоратися з цим завданням і знову зробити Європу сильною", - сказано в документі.

У ЄС Анґела Меркель користується іміджем досвідченої кризової менеджерки

У ЄС Анґела Меркель користується іміджем досвідченої кризової менеджерки

У цей непростий період Європі пощастило в тому, що найпотужнішу в економічному сенсі велику країну-члена ЄС очолює досвідчена кризова менеджерка - Анґела Меркель (Angela Merkel). Так вважає аналітикиня брюссельського Центру європейської політики (EPC) Софі Порншлеґель (Sophie Pornschlegel).

При цьому йдеться про справді украй важливі питання - зокрема, угоду про багатомільярдну програму допомоги країнам, економіки яких найбільшою мірою постраждали від пандемії. У кінці травня Єврокомісія представила план посткризового відновлення, на що планується виділити 750 мільярдів євро. Це у півтора рази більше, ніж спільна ініціатива Німеччини та Франції, які раніше запропонували спрямувати на ці цілі 500 мільярдів євро.

ЄС має намір взяти кредит на 30 років

Необхідні кошти Єврокомісія планує позичити на світових фінансових ринках під гарантії Євросоюзу. Більшість рейтингових агентств дають ЄС найвищий кредитний рейтинг - ААА, тому умови запозичення будуть вигідними.

Повернути кошти планується упродовж 30 років з бюджету Євросоюзу: для цього ЄС потрібно буде або скоротити інші витрати, або збільшити внески країн-членів до загального бюджету.

Разом із планом Єврокомісія представила й оновлений проєкт довгострокового бюджету ЄС на 2021-27 роки обсягом 1,1 трильйона євро. План посткризового відновлення не є частиною цього бюджету, але тісно пов'язаний з ним, оскільки бюджетні рамки - це єдиний варіант зібрати й розподілити таку велику суму, як 750 мільярдів євро.

Кредити чи гранти?

Одним із найбільш спірних аспектів нового плану Єврокомісії є питання, у якій формі виділятимуть допомогу: грантів або кредитів. У той час як кредити виплачуватимуть країни, які їх отримали, із грантами усе складніше, адже для країн-одержувачів це - безоплатна допомога. І тому повертати позику, витрачену на гранти, доведеться всьому Євросоюзу.

Найбільш постраждалі від пандемії країни, зокрема, Італія та Іспанія, виступають за гранти. Кредити ж, у свою чергу, відстоюють держави, які вносять до бюджету ЄС істотно більше, ніж отримують звідти, - наприклад, Нідерланди та Австрія.

Читайте також: Як Європарламент пропонує поглибити інтеграцію України з ЄС

План Єврокомісії на руку Німеччині

План, однак, ще повинні розглянути й затвердити всі 27 країн-членів ЄС. Низка європейських дипломатів та експертів впевнена в тому, що завдяки своєму багаторічному політичному досвідові Анґела Меркель зможе сприяти досягненню компромісу в цьому питанні.

Британський прем'єр Борис Джонсон

Крім подолання наслідків пандемії, ЄС має домовитися з Великобританією про торговельні відносини після Brexit. На фото: британський прем'єр Борис Джонсон

При цьому міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) зазначив, що в затвердженні плану Єврокомісії дуже зацікавлений і сам Берлін. "Така держава-експортерка, як Німеччина, тільки виграє від того, що в інших європейських країнах справи йтимуть добре. Тому ми хочемо допомогти країнам, які найбільше постраждали від пандемії COVID-19 - зокрема, Італії та Іспанії, - якомога швидше подолати кризу", - заявив Маас у інтерв'ю DW.

Великобританії загрожує жорсткий Brexit

Економічні наслідки пандемії дещо затьмарили інші питання, внесені до порядку денного Брюсселя - наприклад, переговори про торговельні відносини Великобританії та ЄС після Brexit. Існує ризик, що сторонам так і не вдасться укласти угоду до завершення перехідного періоду в кінці 2020 року. У цьому випадку двостороння торгівля між Лондоном і Брюсселем  регулюватиметься загальними правилами Світової організації торгівлі (СОТ). Останні припускають наявність мит доти, доки не буде врегульовано питання про їх можливе зниження.

Крім угоди з Великобританією, у Німеччині покладали великі надії і на саміт ЄС-Китай, який мав відбутися у середині вересня. Однак через пандемію COVID-19 і відсутність прогресу в переговорах про захист інвестицій зустріч перенесли на невизначений термін. Водночас саміт ЄС-Африканський союз, намічений на жовтень, найімовірніше, відбудеться.

Дивитись відео 02:18

Чи вдасться Меркель врятувати ЄС від розвалу?

Реклама