Контрабанда людей у Македонії: в очікуванні нових клієнтів | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Контрабанда людей у Македонії: в очікуванні нових клієнтів

Контрабандисти - нелегальні провідники мігрантів через кордон - святкують своє повернення. Як працює злочинна мережа з перемитників помічників та корумпованих поліцейських - у репортажі DW.

Лояне, село контрабандистів у Сербії

Лояне, "село контрабандистів" у Сербії

Жодного вказівника, який вказував би на село Лояне. Те, що ти прибув у пункт призначення, розумієш, побачивши албанські прапори на кожному ліхтарному стовпі. Чорні двоглаві орли - вибілені сонцем та розкуйовджені вітром - ведуть до місця, яке тутешні мешканці, певно, називають "центром". Це перехрестя двох заасфальтованих доріг, біля якого розташувався магазин та дві закопчені чайні. Над усім цим височіє білизною слонової кістки мінарет місцевої мечеті. Тут тихо. Спокій порушує лише півень.

"Так чи інакше, тут нічого робити", скаржиться хлопець міцної статури, що нудьгує з друзями біля чайної. Через це, відсутність заняття, каже він, його село на кордоні Сербії та Македонії стало відоме усій Європі як "Село контрабандистів", провідників нелегальних біженців. Сюди доводять незаконних мігрантів, дають їм переночувати, і далі відправляють у Західну Європу. Спальне місце коштує десять євро за ніч, переночувати у хліві - п'ять. "Дивіться-но, це не так, як пишуть ЗМІ. Наразі тут лише пара марокканців. Це й все", - каже здоровань. "Ночівлю мігрантам пропонують тільки ті, кому інакше не було б чого їсти. Урожай був нікчемним через посуху".

"Hallo, як ся маєш?"

Край злиденний та занедбаний македонською державою - це добре видно з непримітних будинків та брудних вулиць, якими їздять в основному самі трактори. Тут живуть виключно албанці, так само, як і з іншого, сербського, боку кордону. Хоча де-не-де можна побачити і великі BMW та Audi, а також великі міщанські будинки на пагорбах. На них заробляють не тут, а в Швейцарії, Австрії чи Німеччині. "Гастарбайтери" вкладають гроші сюди - це звично для Балкан - охоче інвестуючи у кількаповерхові будинки, пишні фасади та гіпсових левів. Близько сорока відсотків лоянців працюють за кордоном.

"Навіть мій брат у Швейцарії", каже голова сільської громади Селамі Меметі. Можливо, через це він відповідає на дзвінок мобільного німецькою: "Hallo, wie geh't es?" (Привіт, як ся маєш?). Але на цьому словарний запас його закінчується, тому Меметі повертається до албанської. "Клянуся тобі, ми тут на Балканах геть розумніші за людей на Заході. Але вони краще організовані та люблять працювати. Ми ж полюбляємо махінації". І "ті", у столиці Скоп'є, крадуть багато в народу, тому люди тут, на півночі країни, живуть у злиднях. Десятки відсиділи чи сидять у в'язницях, тому що допомагали мігрантам чи проводили їх через кордон. "Розумію, що хтось мусить бути покараний. Але виходить, що арештовують простих людей, тоді як організована злочинність квітне", каже Меметі.

Сільський голова Селамі Меметі

Сільський голова Селамі Меметі

Серед великих босів злочинного бізнесу немає албанців. Зазвичай це вихідці з тих самих країн, звідки і самі біженці та мігранти. Це спостереження Меметі підтверджують і біженці на грецько-македонському кордоні. Подейкують навіть про існування злочинної вісі Салоніки - Скандинавія. Вже десять років, як можна спостерігати потік мігрантів у Лояне. Він почався з першою хвилею афганців. Кульмінацію село пережило декілька місяців тому, коли серби ще офіційно контролювали кордон, а "балканський шлях" ще не був протоптаний. "Тут було більше тисячі мігрантів", каже Меметі. Вони вільно проходили селом та розсідалися у кафе. "У місцевих ніколи не було проблем з ними. Але постійно у новоприбульців виникають конфлікти один з одним, а найчастіше - з контрабандистами, які ошукують. Хапаються за ніж, бувають серйозні поранення".

Стежками "крихкої демократії"

Македонська влада видається безсилою - в основному залишають контрабандистів у спокої, як і нелегалів, щойно вони потраплять всередину країни. "Вони наче примари, невидимки. Влада знає про їх ісування, проте публічно цього визнавати не хоче", як нещодавно писав популярний часопис Večer.

Високопоставлене джерело в уряді розповідає, що навіть провідні політики та керівники поліції мають свою частку у бізнесі контрабандистів. "Рейди селами на кшталт Лояне дуже рідкісні, відбуваються в основному після повідомлень західних ЗМІ. Тому через ЄС Македонія робить так, наче серйозно бореться з контрабандистами", - сказав DW експерт, який побажав залишитися неназваним. Відомо, що місцеві помічники контрабандистів отримують гонорари , проте ніхто нічого проти цього не робить. Аналогічна ситуація - в Греції чи Сербії - процвітання контрабандистів стало можливими лише у цих "країнах крихкої демократії".

Брудний бізнес наразі переживає свій ренесанс: з листопада в Македонії і наступних країнах прохід дозволили лише сирійцям, іракцям та афганцям, інших розглядають як економічних біженців. Через це мандрівникам з країн Північної Африки чи Пакистану залишається два способи дістатися Західної Європи: зробити в Афінах фальшиві документи, або ж перетнути кордон нелегально з допомогою контрабандистів або без неї. Помічники на місцях свідчать, що своїх клієнтів "провідники" знаходять в таборах біженців чи на грецьких заправках, де зупиняються втікачі. Злочинному бізнесові на руку грають і поширювані в Греції легенди: мовляв, македонська поліція жорстока і розстрілює кожного, хто проникає в країну через ліси і поля з Греції.

Готель, точка зустрічі біженців

Готель, точка зустрічі біженців

"Поліція загалом нормальна. Коли вони нас помічають, кажуть: "Стоп, поліція, жодних проблем", а потім викидають нас", розповідає молодий алжирець. Він подорожує разом з великою групою співвітчизників, наразі лежить просто неба на терасі ресторану готелю Hara. Послуги грецького готелю, що лежить у сотні метрів від македонського кордону, стали широко відомі серед північних африканців. Тут можна недорого переночувати та знову спробувати скористатися неуважністю македонських прикордонників. "Нас ловили вже тричі", каже алжирець, який не хоче називати своє ім'я. Кілька пропозицій від контрабандистів він уже отримав. За 800 євро йому пропонують вільний проїзд Македонією. Та ще кілька разів молодик спробує свою вдачу - потім, можливо, все ж обере "провідника".

"Страшно за дівчат"

Пронизливий спів муедзина скликає на полуденну молитву у Лояне. Проте в невеликій чайній ніхто не ворушиться - тут не настільки серйозно сприймають релігію. Голова громади Селамі Меметі запалює нову цигарку та жбурляє порожню пачку на стіл. Затятий курець - це видно з пожовклих вусів. "Мігранти залишаються тут на день, місяць чи навіть довше - проте врешті-решт кожному вдається подолати кордон. Поліція залюбки бере хабарі. У нас, як і в Сербії, це цілком нормально".

Меметі чув також і про подарований Угорщиною колючий дріт, який македонські правоохоронці старанно натягують на кордоні з Грецією. Передусім "критичні зони", як це офіційно називається. Сільський голова проте побоюється, що за командою з Брюсселя кордон перекриють повністю і всі біженці зупиняться тут. У такому випадку нелегальний потік стане ще сильнішим, прогнозують місцеві. "Тоді це повністю ляже на наші плечі", - кажуть вони. Мешканці Лояне тоді отримають більше матраців. Це сприятиме зайнятості, проте Меметі геть не радіє. "Бог знає, скільки ці люди не милися і які хвороби можуть принести. Крім того, нам страшно за наших дівчат". Само собою, він читав про події новорічної ночі в Кельні.

Дивитись відео 01:59
Now live
01:59 хв

Розчаровані Німеччиною: біженці повертаються додому (09.02.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама