Коментар: Євродвері для України | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Євродвері для України

ЄС чітко дав зрозуміти Києву: від нього чекають реформи правосуддя та посилення боротьби з корупцією. Журналіст Сергій Руденко - про непростий євроінтеграційний шлях України - спеціально для DW.

Європейський Союз незадоволений темпами реформування системи правосуддя та боротьби з корупцією в Україні. Про це по завершенні засідання Ради ЄС на рівні голів МЗС заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-WalterSteinmeier). Європейці дали чітко зрозуміти: подальше зближення України з Євросоюзом залежить виключно від Києва. Точніше, від рішучості української влади покінчити з негативною спадщиною, яка дісталася їй від попередників

Останній похід у Європу

У новітній історії української держави європейське співтовариство вже кілька разів робило реверанси у бік Києва. Після "помаранчевої революції", коли до влади прийшов Віктор Ющенко, здавалося, всі двері в європейському домі відкриті для України. Але Віктор Андрійович скористатися шансом не зміг. Як і в 2013 році Віктор Янукович, який, відмовившись від підписання угоди про асоціацію з ЄС, отримав євромайдан і позбувся влади.

Петро Порошенко ще під час своєї передвиборчої кампанії пообіцяв українцям привести країну до Євросоюзу і добитися безвізового режиму з Європою. Правда, все виявилося не так просто. Українська влада виявилася не готова до ефективної роботи. Хоча треба віддати належне: саме за Порошенка Україна остаточно визначилася зі своїм зовнішньополітичним вектором. Але після євромайдану інакше бути й не могло.

Україна епохи Петра Порошенка намагається адаптуватися до правил ЄС і європейського законодавства. Все це поки що триває з великими труднощами. Варто лише згадати, як у Верховній Раді вирішувалося питання про недопущення дискримінації на робочому місці на ґрунті сексуальної орієнтації.

Правда, це не найголовніше. Жахливо те, що збереглася корумпована система управління державою, що дісталася нинішній владі від попередників. Прокуратура, суди, пенітенціарна служба, держапарат не реформовані. Від теперішнього керівництва в Європі очікують рішучих дій. Замість цього офіційний Київ намагається робити хорошу міну при погані грі.

Антикорупційний громовідвід для Порошенка

Головне питання, вирішення котрого зараз вимагають від української влади і ЄС, і США, - побороти корупцію. Або, принаймні, продемонструвати волю в боротьбі з цим злом. Відчутних результатів ані західні партнери України, ані самі українці поки що не побачили. Петро Порошенко пояснює це тим, що в країні тільки недавно були створені Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Державне бюро розслідувань. Мовляв, почекайте ще трохи.

Петро Олексійович, звичайно ж, лукавить, коли намагається перекласти провину за відсутність відчутних результатів у боротьбі з корупцією виключно на новостворені структури. Повноважень і Генеральної прокуратури, і СБУ було завжди достатньо для того, щоб дати рішучий бій корупціонерам. Просто Порошенко на це не наважився.

На цьому тлі головним антикорупціонером України став не генеральний прокурор, не голова НАБУ, а голова Одеської облдержадміністрації Михайло Саакашвілі. Поборник Порошенка організував громадський рух "За очищення", проводить антикорупційні форуми і таврує з усіх трибун "корупціонера Яценюка" і його соратників.

Правда, далі цього справа не йде. Громадськість випускає пар, Захід, який довіряє Саакашвілі, спостерігає за його антикорупційним турне по Україні, але результату як не було, так і немає.

Європа - цінності, а не просто ринок збуту

З 1 січня 2016 року почала діяти зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Радник Порошенка, український мільярдер Юрій Косюк, вже заявив, що ніякої вільної торгівлі з Європою немає, і все це - не більше ніж обман. Він поскаржився, що ЄС обмежив безмитне ввезення курятини з України 16 тисячами тонн, у той час як тільки його підприємство "Миронівський хлібопродукт" виробляє до 700 тисяч тонн курячого м'яса на рік.

Якщо вже соратник Порошенка не розуміє, що відкрита Європа - це не просто ринок збуту для українських товарів, то чого очікувати від опонентів нинішнього президента України? Адже Європа - це, насамперед, спільні цінності та принципи, які європейці намагаються поширити в тому числі і на країни, які претендують на місце в новому європейському домі.

Випадок з Косюком - яскрава ілюстрація того, як представники українського великого бізнесу ставлять свої інтереси вище суспільних. Для вітчизняних олігархів Європа давно вже стала другою батьківщиною: у них там нерухомість, яхти, рахунки в банках, вони відпочивають в Альпах і на Лазурному березі. Вони давно вже інтегровані в європейську родину.

Але от щойно мова заходить про європейський вибір їхньої країни, вони починають стверджувати, що "тиграм не докладають м'яса" (точніше - квот). І їм абсолютно наплювати, як після цього буде виглядати українська держава, в тому числі й президент України, в очах європейської спільноти. Вони не звикли рахуватися з інтересами інших. І доти, доки олігархи, в тому числі й ті, хто входить до кола влади, не навчаться цьому, Україні, очевидно, Європи не бачити.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.

Дивитись відео 09:30
Now live
09:30 хв

Навіщо нідерландцям референдум щодо України? - DW Новини (21.01.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама