Коментар: Пекіну варто було би поставити на місце Північну Корею | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 07.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Коментар: Пекіну варто було би поставити на місце Північну Корею

Своїми повідомленнями про підрив термоядерної бомби КНДР хоче посилити свої переговорні позиції. Тепер Китаю належить підтвердити діями свої зовнішньополітичні амбіції, вважає Александер Фройнд.

Лідер КНДР Кім Чен Ин

Лідер КНДР Кім Чен Ин

Наче у світу і без того недостатньо клопоту, так тепер ще і непрогнозований деспот підірвав водневу бомбу - як мінімум, він так стверджує. Тривоги сусідів КНДР та гострі міжнародні реакції є виправданими, проте саме випробування не було неочікуваним. Цілком передбачуваним було, що молодий пагін спадкової диктатури Кімів раніше чи пізніше утне щось дуже гучне, аби привернути до себе увагу. Перші роки знадобилися цьому молодику для консолідації своєї влади. Задля цього він, очевидно, з безжальною брутальністю ліквідував будь-який потенційний опір і водночас збудував парки розваг та аквапарки, якими, щоправда, може скористатися лише незначна частина голодуючого населення.

Очевидно, що цього недостатньо. Тому зараз, перед своїм днем народження, він вирішив показати свою силу як перед власною армією, так і перед усім світом. Заяви про підрив термоядерної бомби є спробою будь-як знову отримати місце за столом переговорів. Запліснявілою комуністичною новомовою це звучало так: Північна Корея "як ядерна держава вийшла на новий ступінь".

Оглядач DW Александер Фройнд

Оглядач DW Александер Фройнд

Кім може досягнути успіху

Пройде час, перш ніж ми дізнаємося, що справді підірвали у КНДР. Коли у 2006 році Пхеньян вперше оголосив про випробування ядерної бомби, над ним насміхалися. І три роки потому виміри потужності вибуху ще залишали простір для сумнівів. Проте вибуховий пристрій, який КНДР привела у дію в 2013 році, був дуже потужним і значно перевищував за цим показником бомбу, скинуту на Хіросіму. Проте це все не йшло у жодне порівняння з руйнівною силою водневої бомби. Втім, лишається ще відкритим, чи був у змозі побудувати таку бомбу режим, який майже в усіх технологічних сферах відстає від світової спільноти на десятиліття.

Цілком імовірно, що груба авантюра Кім Чен Ина може увінчатися успіхом. Після її засудження Рада Безпеки ООН, мабуть, посилить санкції проти Північної Кореї, США, напевно, войовничо проведуть морські маневри, аби продемонструвати свою рішучість надати військову підтримку Південній Кореї та Японії. В середньостроковій перспективі, ймовірно, знову пройдуть шестисторонні переговори за участі Північної та Південної Кореї, США, Росії, Японії та Китаю. Протягом останніх раундів цих складних переговорів вдавалося хоча б частково урезонити Пхеньян. В обмін на це КНДР отримувала терміново необхідну економічну допомогу. Якщо це станеться знову, то розрахунок Кіма вкотре виявиться правильним.

Слід розірвати замкнене коло провокацій

І все ж існує надія, що після останньої провокації з боку КНДР цей ритуал буде перервано. Адже часи вже змінилися: в США править нерішучий президент, який би залюбки у зовнішній політиці не втручався у жодні справи і який навіть попри свої сльози не може урезонити любителів зброї у власній країні. Націонал-консервативний уряд Японії більше не хоче вирішувати конфлікти за допомогою кредитної картки. Південна Корея зблизилась із Китаєм, а у відносинах з Японією також проявляється потепління.

Але найважливіше те, що в Пекіні править сильний політик Сі Цзіньпінь, який сповнений рішучості після тривалих зусиль економічно наздогнати Захід і проводити активнішу зовнішню політику. І новій наддержаві навряд чи сподобається, що її союзник КНДР дозволяє собі непослух. Останні раунди шестисторонніх переговорів проходили у Пекіні, і КНДР знову і знову задирливо поводилася з господарями цих зустрічей. З 2009 року переговори призупинені. Втрата обличчя для КНР була дуже сильною.

Якщо Китай хоче підтвердити свої нові зовнішньополітичні амбіції, то Пекіну варто було би поставити на місце Північну Корею, яка перебуває у крайньому занепаді, а не розбудовувати на атолах у Південно-Китайському морі військові бази. У КНДР новий сильний лідер Китаю міг би дуже просто реалізувати свій вплив. Варто лише Пекіну зупинити економічну підтримку марнославній династії Кімів, як Північна Корея змушена буде піти на поступки. Жорстку словесну критику на адресу Пхеньяна через ядерне випробування Пекін тепер має підкріпити конкретними справами.

Реклама