Коментар: Операції спецслужб з ліквідації людей - тенденція, що лякає | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Коментар: Операції спецслужб з ліквідації людей - тенденція, що лякає

Таємні вбивства, що здійснюються спецслужбами, можуть узвичаїтись в Європі. Причиною цього є руйнування світопорядку. І те, що коїться, є серйозною небезпекою, вважає історик Крістофер Нерінґ.

Вбивства людей спецслужбами стають все більш розповсюдженим явищем

Вбивства людей спецслужбами стають все більш розповсюдженим явищем

3 січня 2020 року в Іраку американці за допомогою дрона вбили іранського генерала Касема Сулеймані. 23 серпня 2019 року в Берліні, ймовірно, російськими спецслужбами був убитий чеченець Зелімхан Хангошвілі, який прохав про притулок у ФРН. 2 жовтня 2018 року в Стамбулі спецслужби Саудівської Аравії вбили журналіста Джамаля Хашоггі. Цей список вбивств, а також нападів і викрадень можна легко продовжити, у тому числі й на прикладі того, що відбувається в Німеччині.

Руйнування колишнього міжнародного порядку

Жахлива хвиля вбивств, що вчиняються спецслужбами, досягла Європи, і поліпшення ситуації не передбачається. "У найближчому майбутньому вбивств, слід яких веде до спецслужб, буде, скоріш, більше, ніж менше", - прогнозує колишній глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Ґергард Шіндлер (Gerhardt Schindler), який взяв участь в дискусії в німецькому музеї шпигунства.

Одна з причин цього - руйнування колишнього світопорядку. Великі держави - США, Росія, Китай - конкурують з регіональними гравцями, що набирають силу, як-от Іраном та Саудівською Аравією. Тон стає дедалі різкішим, а застосовувані засоби - грубішими.

"Існуючі механізми мирного врегулювання конфліктів дедалі частіше дають збій, і виникає реальна небезпека того, що таємні вбивства, за якими стоять спецслужби, узвичаяться", - говорить депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Патрік Зенсбурґ (Patrick Sensburg). При цьому абсолютно зрозуміло, що держави вже давно скоюють цілеспрямовані вбивства.

Крістофер Нерінґ

Крістофер Нерінґ

Росія, Ізраїль або США в останні 30 років регулярно вдаються до такого способу. У Європі після "холодної війни" тривалий час ситуація залишалася спокійною. Але, схоже, ці часи минули. Таємні вбивства і напади, за якими можуть стояти спецслужби, мають різне підґрунтя. Операції на зразок тієї, що провели США, усунувши іранського генерала Сулеймані, або дії ізраїльських спецслужб проти радикального ісламістського руху ХАМАС або ліванського шиїтського угрупування "Хезболла" спрямовані проти військових супротивників. Мета таких спецоперацій - запобігти можливому нападу, не починаючи війну.

Спецоперації призводять до випадкових жертв

Зовсім інші причини мають атаки з метою помсти або як заходи у відповідь. До таких належить замах на Сергія Скрипаля в Солсбері, вбивство Хангошвілі в Берліні, Хашоггі в Стамбулі, а також вбивства нацистських злочинців ізраїльськими спецслужбами. Атаки такого роду повинні змусити критиків замовкнути, покарати когось за скоєне і одночасно стати символічним попередженням світу.

Хто ж може стати жертвою? Фактично це стосується лише вузького кола осіб: військових супротивників, політичних дисидентів, опозиціонерів або перебіжчиків - колишніх агентів спецслужб. Однак боротьба з тероризмом, яка ведеться з 1970-х років, розмила ці межі. Дедалі більше такі атаки вчиняють дрібні анонімні групи. Часто й самі вони стають ціллю. Операції ізраїльської розвідки проти лідерів ХАМАСу і "Хезболли" - лише один із прикладів.

Окремою проблемою є те, що під час операцій з усунення конкретної людини можуть загинути інші люди. Англійська пара стала випадковою жертвою отрути "Новачок", якою намагалися отруїти російського ексагента Сергія Скрипаля. Внаслідок цього жінка померла від отруєння. У Норвегії ізраїльські спецслужби переплутали розшукуваного ними ісламіста з пересічним перехожим і помилково вбили його.

Внаслідок ракетних ударів США генерал Сулеймані не був єдиною жертвою - загинули ще кілька людей, які випадково опинилися у цьому місці в момент атаки. Тому при таких спецопераціях небезпеку випадкового збитку ніколи не можна виключати.

Передвісники тривожного часу

Яка ж мораль цієї історії? У таких країнах, як Німеччина, де заборонена смертна кара, жах від подібних операцій спецслужб особливо сильний. ООН регулярно засуджує такі акції. Як це було у випадку з Сулеймані або Хангошвілі.

США, Ізраїль або Росія дотримуються інших правових поглядів, які дозволяють їм здійснювати вбивства за кордоном задля боротьби з тероризмом і запобігання загрозам. І саме ці країни постійно перебувають у будь-якому військовому конфлікті в світі, який загрожує їхній безпеці.

Поки ситуація в Німеччині відносно спокійна. В основному цілеспрямовані вбивства відбуваються у великих кризових регіонах: на Близькому Сході, в Афганістані, Україні. Але глобалізація, міграція та новий конфлікт Росії та Заходу невпинно наближаються до Німеччини.

Вбивство Хангошвілі у 2019 році або викрадення колишнього в'єтнамського партійного функціонера у 2017 році в центрі Берліна - передвісники того, що настають не найкращі часи.

Автор: Крістофер Нерінґ, експерт з питань діяльності спецслужб, історик, науковий керівник Музею історії шпигунства в Берліні. У 2019 опублікована його книга "77 великих міфів про шпигунство".

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 03:32

Скрипаль-Хашоггі: чи можна порівнювати обидві справи? (19.10.2018)

Реклама