Коментар: Некозирні ГРУшники, або Росія своїх кидає | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коментар: Некозирні ГРУшники, або Росія своїх кидає

Звичайний обмін Александрова та Єрофеєва на Савченко навряд чи задовольнить Володимира Путіна. Для господаря Кремля українська льотчиця - козирна карта у торгах із Заходом. Коментар Сергія Руденка спеціально для DW.

Євген Єрофеєв та Олександр Александров

Євген Єрофеєв та Олександр Александров

Український суд засудив російських спецназівців Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва до 14 років позбавлення волі. Їх визнали винними у вчиненні злочинів на території України. У Києві переконані: остання крапка у цій справі - вирок - відкриває шлях до обміну російських ГРУшників на Надію Савченко. А ось для Москви, схоже, це надто проста комбінація.

Солдатики Путіна

Уся ця історія з Александровим та Єрофеєвим - яскрава ілюстрація того, як російська сторона ставиться до своїх військових, котрі опинились у полоні на чужій території. Відразу після затримання - у травні 2015 року - ГРУшники заявили, що виконували у Луганській області спеціальне завдання. Пізніше від них відмовились родичі. Ще згодом - товариші по службі. Росія на офіційному рівні також ігнорувала цей процес. Мовляв, Александров та Єрофеєв - добровольці, що з них візьмеш? Самі винні, що потрапили в полон до українців.

Александров та Єрофеєв, які пізніше відмовились від своїх свідчень, стали заручниками тієї політики, яку Володимир Путін проводить на Донбасі. Для Москви не існує російських військових на Сході України. При цьому ні в Україні, ні на Заході ніхто не сумнівається, що військові підрозділи псевдореспублік "ЛНР" та "ДНР" сформовані за активної участі російських військових спеціалістів.

Сергій Руденко

Сергій Руденко

Україна неодноразово надавала очевидні та зрозумілі для усього світу докази присутності російських військових на Донбасі. Однак, як з'ясувалося, для Росії ніхто та ніщо, у тому числі й упійманий зі зброєю ГРУшник, не є доказом. Причина одна - Кремлю на своїх військових просто наплювати. Він готовий відправляти їх на війну у сусідню державу, однак не готовий захищати. У тому числі - і в суді.

Чи можливий обмін Савченко на ГРУшників?

У день оголошення вироку Александрову та Єрофеєву Надія Савченко звернулась до мінюсту України з проханням почати процедуру її повернення додому. Подальша доля української льотчиці залежить від однієї людини - президента РФ Путіна. А точніше - від того, чи готовий він обміняти на неї засуджених в Україні ГРУшників.

Звичайний обмін Александрова та Єрофеєва на Савченко навряд чи влаштує господаря Кремля. Для нього українська льотчиця - козирна карта у торгах із Заходом. Обміняти Савченко він готовий тільки в пакеті з іншими преференціями. Можливі варіанти: скасування санкцій або відновлення права голосу РФ у ПАРЄ.

Засуджені Україною ГРУшники - доведений судом факт участі російських військових на Донбасі. Александров та Єрофеєв - злочинці, які були затримані зі зброєю у руках на території української держави. Їм інкримінується, зокрема, скоєння терористичного акту, який призвів до тяжких наслідків і загибелі людини. З точки зору здорового глузду, Путіну вигідно закрити цю справу - суто з репутаційних міркувань. Однак, чи потрібно це йому зараз - велике питання. У нього в заручницях перебуває українська льотчиця. Її обмін відбудеться лише у тому випадку, якщо це буде вигідно господарю Кремля.

Дивитись відео 02:08

Вирок Александрову і Єрофеєву: правосуддя під тиском політики (18.04.2016)

Задача Києва та Заходу

І процес проти російських військових, і абсурдні звинувачення з жорстким вироком українській льотчиці давно вже переконали Захід у політичному підґрунті цієї справи. Савченко інакше, ніж заручницю Путіна, і не сприймають ні у США, ні в Євросоюзі. Для України вона - символ боротьби, для Росії - представниця кривавої "хунти".

У справі української льотчиці Путін давно вже перетнув дозволену межу. Тримати в заручницях депутатку іншої держави, члена ПАРЄ ще ніхто собі не дозволяв. Якщо господар Кремля розраховує, що йому це легко минеться, він дуже помиляється. Задача Києва та Заходу сьогодні - переконати Путіна якнайшвидше передати Савченко Україні. Такий розвиток подій став би найсприятливішим для самого президента Росії. І чим швидше він це зробить, тим більше у нього шансів уникнути міжнародного трибуналу. Світ може зрозуміти багато чого, але не ігнорування законів та загальних правил поведінки.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Сергій Руденко у Facebook: Сергій Руденко

Аудіо й відео до теми

Реклама