Коментар: Дозована ескалація у Перській затоці | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 12.07.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Коментар: Дозована ескалація у Перській затоці

Навіть якщо британський танкер відтісняли іранські катери - розв'язувати війну Тегеран не хоче, вважає Райнер Германн з FAZ.

Ормузька протока - один з найважливіших торгівельних шляхів світу

Ормузька протока - один з найважливіших торгівельних шляхів світу

Конфлікт з Іраном набирає обертів, а ядерна угода з Тегераном напередодні четвертої річниці її підписання перебуває під загрозою як ніколи. Сполучені Штати в односторонньому порядку вийшли з угоди і запровадили жорсткі санкції проти Ірану. Тегеран, своєю чергою, порушує вимоги угоди. Крім того, у четвер - у відповідь на конфіскацію іранського танкера поблизу Гібралтару - іранські військові катери намагалися взяти під контроль британський танкер в Ормузькій протоці.

Не драматизувати

Це, звісно, аж ніяк не гарні новини. Але й драматизувати їх не варто. Адже досі сторони дотримувалися правил раціонального менеджменту конфліктних ситуацій. Іран, вочевидь, порушує вимоги угоди, підписаної 15 липня 2015 року, але не настільки, щоби остаточно перетворити цю угоду на макулатуру. Іран порушує положення угоди маленькими кроками і в обсязі, який можна швидко виправити. Якби Тегеран був зацікавлений у швидкій ескалації і у війні, він би розірвав угоду, припинив би допускати на свої ядерні об'єкти спостерігачів Міжнародної агенції з атомної енергії, і почав би форсувати власну ядерну програму. Але ж Іран цього не робить. Збагачення урану мінімально підвищено з допустимого рівня у 3,67 відсотка до 5 відсотків, однак це не явна провокація, якою було би підвищення до 20 відсотків.

Оглядач FAZ Райнер Германн

Оглядач FAZ Райнер Германн

Крім того, Іран у випадку конфлікту навколо британського танкера в Ормузькій протоці діє у відповідь на конфіскацію іранського танкера тижнем раніше.

Іран, вочевидь, надсилає сигнал, що країна і надалі залишається готовою до діалогу. 6 липня відбулася телефонна розмова між президентами Хасаном Роухані та Емануелем Макроном. Іран хоче вбити клин між США, які погрожують ще жорсткішими санкціями, і Європою, від якої Тегеран сподівається на нову дипломатичну ініціативу, яка пригальмувала би санкційні апетити Вашингтона.

Приклад Північної Кореї

У короткостроковій перспективі Тегеран хоче за допомогою тактики покрокової і прорахованої ескалації виграти трохи часу і не спровокувати війну, яку Ірану ніколи не виграти. У довгостроковій перспективі керівництво у Тегерані дедалі більше орієнтується на модель Північної Кореї. Іранські ЗМІ почали на диво часто розповідати про те, що північнокорейські ракети великої дальності вже здатні вразити будь-яку точку у США, а Іран вже наполегливо працює над власною ракетною програмою. Це свідчить на користь того, що президент Трамп буде дедалі рішучіше закручувати гайки Ірану.

Багато що у цій ситуації залежить від європейців і від того, чи вдасться їм зберегти принаймні мінімальні обсяги легальної торгівлі з Іраном. Якщо це не вдасться, угода остаточно перетвориться на макулатуру. У такому разі Іран погрожує продовжити власну ядерну програму, а це вже буде дійсно небезпечною ескалацією.

Без права перепублікації. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні

Сайт Frankfurter Allgemeine Zeitung

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

DW.COM

Реклама