1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Де хештег #WeAreRussians?

Інґо Маннтойфель
Інґо Маннтойфель
17 листопада 2015 р.

Дискусія про причини падіння російського пасажирського літака на Сінаї розкриває глибинні проблеми комунікації між Заходом та Росією, вважає Інґо Маннтойфель.

https://p.dw.com/p/1H7OL
Авіакатастрофа на Сінаї
Фото: picture-alliance/dpa/M. Grigoriev

Росія офіційно визнала, що причиною авіакатастрофи російського пасажирського літака, який понад два тижні тому впав на півострові Сінай, був вибух бомби. Про це у вівторок, 17 листопада, заявив директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков. На уламках літака Airbus A321 російської авіакомпанії "Когалимавіа" та на багажі були виявлені сліди вибухівки.

Предметне розслідування проти інструменталізації?

У тому, що спецслужбам потрібно два тижні, щоб спокійно вивчити обставини катастрофи, не оголошуючи поспішно підозрюваних та не висуваючи звинувачень, насправді немає нічого дивного. З іншого боку, у ставленні до Росії та до росіян на Заході зараз складно знайти норму.

Коли вже за кілька днів після авіакатастрофи західні спецслужби бачили переконливі докази того, що на борту авіалайнера стався вибух, а Москва з цим не погоджувалася, на Заході це витлумачили дуже швидко та однобоко: терористичний акт не вписується у концепцію Кремля, тож там хотіли би його приховати. Мовляв, у разі теракту Кремль утратить суспільну підтримку суперечливої з погляду Заходу військової операції, яку Росія нещодавно почала у Сирії. Відповідно до цього наративу, визнання 17 листопада російською Федеральною службою безпеки теракту причиною падіння літака треба вважати запізнілим виправленням. Та ще й з обов'язковим зазначенням, що це сталося за кілька днів після жахливих терористичних актів у Парижі.

Беззастережна підтримка зовнішньої політики Москви

Звісно, з погляду комунікації визнання теракту причиною падіння літака на Сінаї через кілька днів після терористичних актів у Парижі далося Кремлю легко - особливо, якщо цим хвалиться навіть "Ісламська держава". З іншого боку, головна теза Заходу - про те, що вибух на борту літака має призвести до зниження рівня суспільної підтримки політики Кремля у Сирії - викликає великі сумніви.

Навпаки: у випадку теракту, який призвів до загибелі російських туристів, патріотично підігріте російське суспільство ще більше підтримуватиме військову операцію - саме таку реакцію ми зараз спостерігаємо й у Франції. Стверджувати, що Кремль боїться визнавати версію про теракт, - означає не розуміти Росію.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW
Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW

Але ще гіршим для відносин Росії та Заходу є інший факт. У Росії не залишилося непоміченим те, що коли в Європі набула поширення версія про теракт на борту російського літака, європейці не демонстрували солідарності з російськими жертвами - так, як вони це розблять після терактів 13 листопада у Парижі.

Жертви були туристами

Можна вважати хибною та безвідповідальною російську політику у Сирії - як і агресивну політику Кремля на Сході України та анексію Криму, яка безсумнівно суперечить міжнародному праву. Але російські туристи, які стали жертвами терористів-ісламістів, заслуговують нашого беззастережного співчуття!

224 російські та українські пасажири та члени екіпажу літака несуть настільки ж малу відповідальність за політику російського керівництва у Сирії, як і люди на вулицях, стадіоні та у концертному залі Парижа - за зовнішню політику Франції (а може, і ще меншу, зважаючи на авторитарні тенденції у Росії на відміну від демократії у Франції). Якщо ми не хочемо, щоб нас на Заході звинувачували у подвійних стандартах, нам треба було би використати хештег #WeAreRussians після того, як ми дізналися про теракт у російському авіалайнері на Сінаї.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою