Книга про зґвалтування в кінці Другої світової війни | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 23.03.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Книга про зґвалтування в кінці Другої світової війни

Історикиня Міріам Ґебгардт пише в своїй новій книзі про німецьких жінок, зґвалтованих у кінці Другої світової війни і після неї.

Друга світова війна закінчилася 75 років тому. Вона принесла жахливі страждання мільйонам людей. Серед них і цивільне населення з обох боків. Окрема група постраждалих - це німецькі жінки, які стали жертвами зґвалтувань в самому кінці війни. Про них і їхніх дітей розповідає книга Міріам Ґебгардт (Miriam Gebhardt) "Ми, діти насильства" ( "Wir Kinder der Gewalt"). Всього таких дітей, за підрахунками Ґебгардт, народилося близько восьми з половиною тисяч.

Важливо наголосити, що авторка зовсім не намагається очорнити переможців Другої світової війни і представити німців виключно жертвами. Для неї важлива, перш за все, історична правда. Крім того, йдеться не тільки про Червону Армію. Історик стверджує, що німецькі жінки - нехай і не в такій кількості - ставали жертвами й західних союзників. Як би там не було, але Міріам Ґебгардт підкреслює: "Ми повинні навчитися поводитися з амбівалентністю спогадів. Неможливо писати про час нацизму, не визнаючи відповідальності німців ..." 

Історикиня Міріам Гебхардт (Miriam Gebhardt).

Історикиня Міріам Гебхардт (Miriam Gebhardt).

Підрахунки істориків різняться

За підрахунками Міріам Ґебгардт, у Німеччині з 1945 по 1955 роки від зґвалтувань постраждало близько 900 тисяч жінок. Ця цифра нижча за ту, що зазвичай називається в цьому контексті. Так, історик Барбара Йор (Barbara Johr) вважає, що тільки радянськими солдатами було зґвалтовано до двох мільйонів жінок і дівчат, з них 600 тисяч - у Берліні. Штефан Воллє (Stefan Wolle) і Ілько-Саша Ковальчук (Ilko-Sascha Kowalczuk), які також серйозно займалися цією темою, пишуть в своєму дослідженні про радянські війська в Східній Німеччині і сотнях тисячах жертв.

Читайте також: Коментар: 75 років після "Аушвіца" - що Німеччина мусить зробити нині

Міріам Ґебгардт не раз критикували в німецькій пресі за те, що вона досконально не обґрунтовує свої дані. Загальну кількість зґвалтованих вона називала і в попередній своїй книзі "Коли прийшли солдати" ("Als die Soldaten kamen"), яка вийшла в 2015 році. В інтерв'ю, яке вона тоді дала DW, Ґебгардт підкреслила, що більшість зґвалтувань були вчинені саме в радянській окупаційній зоні. Проте, масштаби злочинів у цілому і, зокрема, злочинів, вчинених радянськими солдатами, на її думку, інші. З 900 тисяч приблизно одна третина, припускає історик, була зґвалтована не радянськими солдатами, а американцями, британцями, французами.

Розповіді очевидців та архівні матеріали

Книга Ми, діти насильства

Книга "Ми, діти насильства"

В основі книги "Ми, діти насильства" лежать п'ять розповідей дітей, нині, звичайно, вже літніх людей, які народилися після війни у ​​постраждалих від зґвалтувань матерів. Причому йдеться не про дітей, які народилися внаслідок зґвалтувань. Очевидці розповідають історії своїх матерів про те, який важкий відбиток наклали завдані їм страждання на стосунки в родині і на долі жінок. Вражає, наприклад, розповідь про медсестру, зґвалтовану в підвалі лазарету п'ятьма радянськими солдатами.

Читайте також: Бомбардування Дрездена: факти і міфи

Розповіді про пережите окремих людей Міріам Ґебгардт перемежовує з фактами, які повинні показати повнішу картину того часу. Але якщо в Радянському Союзі подібні факти взагалі замовчувалися, то, скажімо, французи до них ставилися інакше. Командування їхніх окупаційних військ реєструвало дітей, народжених від французьких солдатів, у тому числі й в результаті зґвалтувань. Історик наводить такі дані: між 1945 і 1955 роками народилися 17 тисяч дітей, батьками яких були, зокрема, як розповідається в книзі, солдати з Французького Марокко. Народилися вони, зрозуміло, не тільки у зґвалтованих жінок. Діти ці вважалися громадянами Франції, і якщо матері від них відмовлялися, їх репатріювали до Франції. Таких випадків було, однак, не більше півтори тисячі. З 1950 року всім таким дітям в будь-якому випадку давали, крім німецького, і французьке громадянство.

Одна з історій, яка описана в книзі Ґебгардт, - історія німкені, що побувала в радянських таборах. Після Другої світової війни більше мільйона жінок були на примусових роботах в СРСР, пише Міріам Ґебгардт. Їх відправляли на вуглевидобуток, на фабрики і в трудові табори в сільській місцевості. Ті, хто вижили в страшних умовах, змогли лише через роки повернутися в Німеччину. У книзі Клара М. розповідає історію своєї матері, яка була вивезена в СРСР на примусові роботи. Там вона піддавалася настільки частим зґвалтувань, що втратила їм рахунок. У 1948 році вона повернулася до Німеччини, допомогла в цьому організація "Червоний хрест", але особистість і психіка цієї жінки були безповоротно зруйновані пережитим.

 

DW.COM

Аудіо й відео до теми