Китай як чемпіон з експорту: не лише одяг та іграшки, але й зброя | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 13.02.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Китай як чемпіон з експорту: не лише одяг та іграшки, але й зброя

Китай швидкими темпами нарощує озброєння. Однак це зовсім не означає, що Пекін готується до війни. Китайці модернізують армію власними силами та хочуть стати лідерами на ринку озброєнь.

Китайський авіаносець Liaoning - добудований український Варяг

Китайський авіаносець Liaoning - добудований український "Варяг"

Китай дуже хизується своїм першим авіаносцем. Незважаючи на те, що Liaoning уже півроку як на плаву, державне телебачення КНР до цих пір не втомлюється по кілька разів на тиждень показувати злети та посадки військових літаків.

І дуже скоро поруч з Liaoning з'являться інші авіаносці. Якщо перший КНР придбала в України та суттєво модернізувала, то два нових військових кораблі китайці збудують самі. Їхні корпуси уже готові, а носій як такий для китайських інженерів більше не проблема. Самотужки вони конструюють також нові військові літаки Stealth, бомбардувальники, військові гелікоптери та вантажоперевізники, а також безпілотні засоби повітряного нападу. ТБ регулярно доповідає про військову міць держави. І повідомляє, що дослідження проводяться навіть у галузі гіперзвукових озброєнь. З таким обладнанням, над розробкою якого зараз працюють також США, будь-які цілі у світі у майбутньому можуть бути досягнуті і нейтралізовані протягом кількох хвилин. Темп, в якому Китай модернізує свою армію, в когось може навіть вселити страх.

Витрати на озброєння потроїлись

Тільки за 10 років - з 2001 до 2011 - витрати бюджету Китаю на озброєння зросли на 190 відсотків. І це у той час, коли КНР втягнулась у територіальний спір з Японією навколо островів Сенкаку у Східнокитайському морі. Може, Китай озброюється через це, налаштовуючись на військовий конфлікт? Проте, здається, це хибне припущення - китайці не зацікавлені у тому, щоб конфлікт, розвиток якого не можна спрогнозувати, впливав на їхнє економіче зростання.

Тільки минулого року китайці продали у Японію товарів вартістю 148 мільярдів доларів і у зворотньому напрямку прийняли на 200 мільярдів. Тож Китаю більш розумно покладатись на товарооборот для розбудови своєї міці і впливу. Саме тому критичний інцидент, що виник минулого року, завершився нічим: китайський фрегат та американський есмінець були за мить до зіткнення, оскільки жоден з кораблів не хотів поступитись фарватером. Тоді ніхто не наважився першим випустити торпеди. Натомість відбулись негайні телефонні розмови на вищому рівні керівництва держав, і ситуація була з'ясована. Також і для японців, чий вплив в Азії падає, ситуація не настільки безнадійна, щоб єдиним виходом з неї став військовий удар.

Інтереси світової держави

Озброєння Китаю можна пояснити набагато простіше: Китай повинен модернізувати не тільки свою соціальну та фінансову системи, інфраструктуру, та державні підприємства, але також і армію. Про те, що Народна армія визволення перебуває на початку такого процесу модернізації, свідчать абсолютні цифри: у той час, коли Китай, за оцінками Заходу, витрачає на озброєння лише 112 мільярдів доларів щороку, у США цей показник становить 600 мільярдів. Однак, чому саме на озброєння? Тому що Китай прагне захищати свої інтереси як світова держава. Нові авіаносці повинні, наприклад, забезпечувати безпеку шляхів комунікацій.

Франк Зірен, кореспондент DW у Пекіні

Франк Зірен, кореспондент DW у Пекіні

По-ішому, ніж у США, які через власні ресурси стають все більш незалежними від імпорту палива, Китай прив'язаний до сировини з регіону. Однак Пекін навчився на помилках американців та не поводить себе як слон у посудній лавці. Пекінські політики не пацифісти, однак звикли зважувати витрати і вигоду. Вони побачили, що великі військові кампанії, які США уже двічі здійснювали в Іраку та один раз в Афганістані, починаються легко, але не так просто закінчуються. А головне - їхня користь доволі відносна. Якби США у минулому десятилітті вкладали у військові конфлікти менше ресурсів, а концентрувались на економіці, зараз їхні борги були б набагато меншими, а Китай не був би їх найбільшим кредитором.

Зброя як товар

Китай не ставитиме на кон свою фінансову незалежність через військові дії проти союзників держави, чиїм найбільшим кредитором він є. Якщо виникне необхідність, діяти можна більш просто, адже найважливійший аргумент озброєння - економічний. Виробництво зброї - дуже вигідний сектор економіки, який китайці не віддадуть німцям і тим більше американцям. А зброя - це дуже вигідний товар. На ринку озброєнь Китай продовжує зміцнювати позиції. Приміром, нещодавно стався важливий прецедент - китайці відбили у США важливий контракт в одній з країн НАТО. Туреччина купила партію китайських ракет "земля-повітря" у китайського виробника, оскільки його пропозиція була на чверть дешевшою за Lockheed Martin. Політика-політикою, а гроші рахувати всім треба.

Реклама