1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Казахстан, Росія, Україна, криза, експерти, Путін, Назарбаєв
Російський військовий у СевастополіФото: Reuters

Казахстан боїться Росії?

Анатолій Вайскопф, Алма-Ата
12 березня 2014 р.

Казахстанські експерти не виключають, що після України Путін спрямує свій погляд на Казахстан. Чого очікують казахстанці, з’ясовував кореспондент DW.

https://p.dw.com/p/1BNd9

У Казахстані пересічні громадяни країни уважно слідкують за розвитком конфлікту довкола Криму, не дивлячись на стримані оцінки місцевої преси і явну байдужість електронних ЗМІ до подій в Україні. Усі гарячі суперечки і дискусії на цю тему нині у всій красі можна спостерігати в соціальних мережах. Складається враження, що байдужих там немає, а блогерам та коментаторам, які намагаються зрозуміти дії Києва або Москви, закидають або те, що вони "куплені західними спецслужбами", або "отруєні путінською пропагандою".

Особливості північного-сходу Казахстану

У чималої кількості казахстанців є побоювання, що після "успішного вирішення" українського питання Москва неодмінно візьметься за Республіку Казахстан. Тривоги не безпідставні. Відомо, що в низці районів північних та східних областей Казахстану переважно проживають етнічні росіяни, від яких нерідко можна почути висловлювання відверто сепаратистського характеру. Щоправда, лише на побутовому рівні. Оскільки ще на початку 2000-х років активні громадські рухи та політики, які представляли інтереси шестимільйонного російського населення Казахстану, або припинили свою діяльність, або емігрували в Росію.

За особистими спостереженнями кореспондента DW, який неодноразово відвідував Усть-Каменогорськ, Петропавловськ й інші міста та села на півночі та сході Казахстану, особливо частішають "сепаратистські" розмови після призначення чергового акима з числа осіб корінної національності, спроб перейменування населених пунктів на казахський манер, або появи в пресі русофобських висловлювань з боку радикалів від націонал-патріотичних рухів.

Будівля парламенту Казахстану
Будівля парламенту КазахстануФото: JOHN MACDOUGALL/AFP/Getty Images

"Мені незрозуміло, чому в нас весь час акимами назначають виключно казахів. Та ще й все довкола перейменовують, - поділився своєю думкою з кореспондентом DW мешканець Зирянівська Східно-Казахстанської області Андрій Михайлов, - Виходить, що влада іншим національностям не довіряє? Тоді навіщо дивуватись, що такі як я не стали б заперечувати, якби, наприклад, наша область увійшла до складу Росії".

"Усть-Каменогорська справа"

Андрій Михайлов добре пам’ятає події в Усть-Каменогорську наприкінці 1999 року, коли група людей на чолі з Віктором Казимирчуком намагалась захопити владу в Східному Казахстані й оголосити про створення республіки "Російська Земля". Однак 22 "російські терористи" за сприяння російських спецслужб були швидко спіймані, і незабаром отримали тривалі терміни ув’язнення в колоніях суворого режиму Казахстану. Подальша їхня доля нікому невідома. Лише одного разу промайнула інформація, що Віктор Казимирчук, який отримав 18 років за "Усть-Каменогорську справу", вже у 2006 звільнився й поїхав до Москви.

Втім, тема "Російської землі" Казимирчука ані в соціальних мережах, ані в пресі нині практично не обговорюється. Поміж казахстанцями домінує думка, що росіяни Казахстану в своїх поглядах на життя сильно відрізняються від росіян з Росії. Так в інтерв’ю Deutsche Welle колишній дипломат, а нині громадський діяч Казбек Бейсебаєв зауважив, що росіяни Казахстану уважно спостерігають за усім тим, що відбувається в Росії та в Україні: "Але я не став би стверджувати, що всі вони схвалюють політику президента Путіна". Водночас, на думку Казбека Бейсебаєва, немає єдиної думки стосовно дій Росії в Україні і серед казахів. "Є ті, хто на боці України. І їх багато. Але є й ті, які якщо не схвалюють, то, принаймні, розуміють кроки Росії", - підкреслив казахстанський громадський діяч. Але це не означає, запевняє Бейсебаєв, що якщо в Росії виникне бажання приєднати північно-східні території Казахстану, нинішні її прихильники залишаться на попередніх позиціях.

Казбек Бейсебаєв
Казбек БейсебаєвФото: privat

Багато що залежить і від Астани

У свою чергу правозахисник Галим Агелеулов вважає достатньо високою вірогідність відторгнення Росією казахстанських територій. В інтерв’ю DW він наголосив, що "якщо Путін стане спиратися на своїх націонал-патріотів і націоналістів, а під час нинішньої несамовитої пропаганди для підтримання духу він явно так і вчинить, то заклики цих "друзів" у підсумку будуть спрямовані на всі країни, де, на думку прихильників імперської ідеї, знаходиться "російська земля".

Водночас Галим Агелеулов підкреслив, що багато що залежить і від дій правлячої еліти Казахстану. Якщо офіційна Астана спокуситься зробити ставку на казахських націоналістів, вважає Агелеулов, то це не лише завдасть удару по здравомислячому громадянському суспільству країни, але й викличе реакцію з боку Росії: "Таке підґрунтя може виникнути, якщо націоналісти почнуть набирати оберти і влада буде їх заохочувати. Піднімуться одні, одразу ж почнеться протистояння".

Галим Агелеулов
Галим АгелеуловФото: DW/A. Iwanow

Казахстан буде зміцнюватись

Незадоволений діями Москви і казахський політолог Віктор Ковтуновський. Причина тому - грубі помилки, які допустило російське керівництво: "Виходячи з нинішньої логіки Кремля, Росія може ввести війська на будь-яку територію, де на її думку, порушуються права етнічного російського населення. Потім під дулами автоматів може бути проведений плебісцит про включення даної області у склад РФ". На думку Ковтуновського, стривожений ситуацією, що склалася довкола України, і Нурсултан Назарбаєв, про що свідчить екстрена нарада в міністерстві оборони, яку провели 4 березня.

Згідно з доволі лаконічними повідомленнями казахстанських інформаційних агентств, у ході зустрічі з воєначальниками армії Казахстану Назарбаєв зажадав від них не лише негайно розробити програму з виробництва військової техніки й збільшити темпи технологічної модернізації, але й зробити все можливе для досягнення такого рівня обороноздатності країни, щоб нікому не захотілося мати справу з Казахстаном.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Володимир Зеленський

Grain from Ukraine: на саміті зібрано 150 мільйонів доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку