″За незнання української мови до в′язниці не саджатимуть″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.12.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

"За незнання української мови до в'язниці не саджатимуть"

Мовна омбудсменка Тетяна Монахова висловлюється проти призупинення деяких положень закону про державну мову, як це Україні рекомендує зробити Венеціанська комісія. Про це та інше - в інтерв'ю DW.

Мовна омбудсменка Тетяна Монахова

Тетяна Монахова

Український закон про забезпечення функціонування української мови як державної, який набув чинності у липні 2019 року, створює підстави для дискримінації національних меншин - такого висновку дійшла Венеціанська комісія. Вона рекомендувала офіційному Києву переглянути текст закону і призупинити імплементацію тих його положень, які вже набрали чинності.

Рекомендації дорадчого органу Ради Європи Україна отримала через кілька днів після того, як уряд країни призначив уповноважену з захисту державної мови. Посада "мовного омбудсмена", яку нині обійняла Тетяна Монахова, передбачена саме законом, який Венеціанська комісія радить переглянути. DW поспілкувалася з новопризначеною омбудсменкою, щоб дізнатись її позицію щодо цього.

DW: Пані Монахова, Ви лише тиждень як мовна омбудсменка, а закон, який Ви маєте впровадити в життя, вже рекомендують призупинити і переглянути. Як Ви до цього ставитеся?

Тетяна Монахова: Особисто я за те, щоб цей закон запустити і щоб він діяв. Закон доволі лояльний, не категоричний, ухвалений він не за одну мить і запроваджуватиметься поетапно. Ми моніторитимемо, як він виконується, які проблеми при цьому виникають, з чим стикається суспільство. Ми збиратимемо реакцію людей, і, можливо, з часом його доведеться справді змінювати. Бо ж закони не є константними чи непорушними. Це не Біблія. Закони змінюють, корегують, редагують. Однак, якщо ми зараз почнемо відтерміновувати його дію, почнемо його переписувати, процес захисту української мови так і не розпочнеться.

Депутати фракції "Опозиційний блок" минулого скликання Верховної Ради відразу після ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" направили подання до Конституційного суду, аби визнати його неконституційним. Чи є у Вас "план Б", якщо таке рішення буде ухвалене?

Так, закон переданий до Конституційного суду, рішення якого є обов'язковими до виконання. Але давайте step by step. Виникне проблема - будемо її вирішувати. Наразі у мене інша проблема - як омбудсменці створити секретаріат, зібрати команду, отримати юридичну адресу, запустити дуже багато справ. Я працюю лише тиждень, а повноцінно запрацювати ми маємо через шість місяців.

Яким Ви бачите своє головне завдання на посаді уповноваженої з захисту державної мови? Ви уже виробили стратегію діяльності?

Головне завдання - запустити повноцінну імплементацію закону. Система штрафів за недотримання закону про мову відтермінована на два-три роки. Це означає, що у нас є час на дискусію з суспільством, на те, щоб звернутися до людей, котрі ще не визначилися зі своїм ставленням до державної мови, мотивувати їх, провести роз'яснювальну роботу, всіма засобами створити умови для вивчення державної мови, зокрема організувати безкоштовні курси. І підготувати суспільство до того, що у публічній сфері ми говоримо державною мовою. А щодо особистого спілкування, то це "інтимна" справа кожного, якою мовою говорити.

Критики закону застерігають, зокрема, що санкції за недотримання його положень доволі суворі. Справді накладатимуться жорсткі адміністративні стягнення на тих, хто не говорить українською?

Звичайно, ні! Є закон, і йому потрібна адвокація. Треба пояснювати, доносити до людей, чому державна мова - це важливо. Бо є чимало викривлень, хибних тлумачень закону, що ви йтимете вулицею і вас хапатимуть, бо ви розмовляєте російською. Треба доносити до людей, що в законі цього немає, що найстрашніша адміністративна санкція, яка може бути застосована за порушення закону, це штраф у 12 тисяч гривень. Та й то лише після повторного порушення - після того, як ми поговорили, роз'яснили, що закон зобов'язує у публічній сфері використовувати українську мову. Кримінальна відповідальність за порушення закону не встановлена, тобто за незнання української мови до в'язниці не саджатимуть.

До речі, кожна країна в Європі захищає свою державну мову. У Франції, наприклад, є квоти у ЗМІ. І українським квотам ще далеко до них, бо якщо на французькому телеканалі йде прем'єра французького фільму, то решті каналів забороняється транслювати голлівудське кіно, іноземну продукцію. У Польщі теж діє відповідний закон і є органи, які контролюють його дотримання. Україна стверджує ті ж самі цінності.

На те, що обслуговування треба переводити на українську мову, нині надзвичайно нарікає бізнес. Що підприємцям варто зробити першочергово, щоб за кілька років не отримувати штрафи за, наприклад, звернення офіціанта до відвідувача не державною мовою?

Якщо у підприємців виникають якісь непорозуміння щодо закону чи складнощі на кшталт тих, що вони хочуть надавати послуги  українською, але співробітники не знають мови, то хай звертаються до нас. Ми скеруємо їх туди, де можна вивчити мову, проконсультуємо юридично. Зараз першочергово - відкритись суспільству, прибрати всі упередження, страхи і штучно створені стереотипи. Ніхто не відбирає у людини ідентичності та мови, ми не збираємося змушувати людей якось змінюватися, відмовлятися від себе. Просто у державних закладах чи під час публічних виступів треба використовувати державну мову.

Ви очікуєте велику кількість скарг від людей, яким відмовляють в обслуговувані українською? І чи є вже алгоритм, як з цими скаргами працювати?

Скарги ми приймаємо уже зараз. Однак юридично я матиму право на них реагувати лише через пів року, коли повноцінно запрацює офіс мовної омбудсменки. Так передбачено законом. Утім, уже зараз ми перевіряємо ці скарги, збираємо свідчення і проводитимемо роботу з тим, на кого скаржилися. І якщо суб'єкт через рік не змінить свого ставлення до державної мови, доведеться штрафувати.

Щодо захисту української мови за кордоном - як збираєтесь захищати українську, зокрема в Росії? Адже там велика українська діаспора.

Ми працюватимемо разом з міністерством закордонних справ. Якщо отримуватимемо звідти скарги та звернення,  будемо на них реагувати і докладати усіх зусиль для допомогти нашим громадянам за кордоном почуватися українцями.

Щодо проблем з вивченням мови в українських регіонах, які межують з Угорщиною, - як бути там? Адже українські діти у тих районах більше говорять угорською, аніж українською...

Передусім, потрібно, щоб у школах вивчали українську на належному рівні, аби після їх закінчення діти могли самі визначитись, вступати їм до українського вищого навчального закладу чи до іншого. А не так: я не вступаю до українського, бо не склав незалежного тестування. Це ж дискримінація молодих громадян України. Тому тут потрібні підтримка і захист. Давайте навчимо дітей державній мові, а куди їм їхати жити - нехай буде їхнім особистим вибором.

Аудіо й відео до теми

Реклама