Життя після об′єднавчого собору: як в Україні розбудовуватимуть нову церкву | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Життя після об'єднавчого собору: як в Україні розбудовуватимуть нову церкву

Після об'єднавчого собору новостворена Православна церква України отримала статут і предстоятеля. Та попри перехід до неї тисяч громад УПЦ КП та УАПЦ, розбудовувати нову церкву доведеться майже з нуля, кажуть експерти.

На об'єднавчому соборі 15 грудня в Україні створили нову православну церкву

На об'єднавчому соборі 15 грудня в Україні створили нову православну церкву

Новообраний предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній, звертаючись до вірян під час першої промови в суботу, 15 грудня, закликав "співбратів, архієреїв, всіх вірних" приєднуватися до новоствореної церкви. "Двері нашої церкви відкриті для всіх. Ми закликаємо всіх до єднання", - сказав він.

Окрім обрання керівника, під час об'єднавчого собору в суботу нова церква також затвердила статут. Тепер положення цього документа має пітвердити складений Константинопольским патріархом у Стамбулі томос: цей документ завершить формальності зі створення нової української православної церкви та дозволить розпочати її розбудову. Офіційна передача томоса запланована на 6 січня. Як заявив в інтерв'ю ЗМІ митрополит Епіфаній, уже протягом місяця-двох будуть сформовані керівні органи нової церкви. Однак все це лише початок, кажуть експерти.

Статут - відправна точка

Відправним пунктом побудови нової церкви має стати затверджений на об'єднавчому соборі статут. Офіційно його текст ще не оприлюднювали, однак за даними "РБК-Україна", ухваленим документом передбачено, що головним владним органом нової церкви буде Помісний Собор. Його скликатимуть кожні п'ять років і саме він обиратиме предстоятеля - митрополита Київського. Собор матиме право засновувати нові єпархії, ліквідувати або об'єднувати наявні, затверджувати кандидатури єпископів.

Одна з головних змін стосуватиметься формування синоду - керівного органу собору. Половина його складу - а це головуючий і 12 архієреїв - буде змінною, тобто переобиратиметься раз на півроку, каденція кожного триватме рік. Вже під час собору обрали постійних членів синоду - представників трьох церковних груп, які увійшли до нової церкви: очільника Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета і голови Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Макарія, а також митрополита Вінницького і Барського Симеона з УПЦ Московського патріархату.

DW.COM

 Мета: повне перезавантаження

Щоби реалізувати обіцяне, керівництву ПЦУ доведеться створити абсолютно нову церковну структуру, говорить професорка Людмила Филипович, завідувачка відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Клірикам, говорить дослідниця, ще тільки належить усвідомити, що змінився статус і масштаб церкви. "Що саме треба збудувати? Не Київський патріархат, не автокефальну церкву і не УПЦ МП. Це має бути абсолютно нова структура. Яка вона має бути? Поки що ні в кого немає уявлення про це. Тривають консультації", - пояснює експертка. Ситуацію, за словами Филипович, ускладнює те, що впровадити зміни необхідно дуже швидко - за два-три роки, інакше зникне інтерес людей. "Я вважаю, що все має бути по-сучасному: треба написати розгорнутий план з дедлайнами і відповідно до нього рухатися - крок за кроком". 

На терміни й результати церковної реформи вплине й те, якими будуть стосунки всередині нової церкви, чи не буде конфліктів між її представниками і чи не чинитиметься вплив на нинішні парафії інших церков з метою долучення до нової структури, вважає Тарас Антошевський, директор Релігійної інформаційної служби України (РІСУ). Також, додає експерт, доведеться пережити "величезний тиск з боку Москви, яка не змогла запобігти отриманню томоса" новою української церквою.

"Розкольники" проти "нелегітимних"

Варто розуміти, говорить Людмила Филипович, що "за рішенням Константинопольського патріархату, на даний момент всі православні церкви в Україні рівні й зведені до статусу 1686 року". Тобто до того статусу, який Київська єпархія мала до переведення зі складу Константинопольського патріархату до складу Московського. "Справа лише в тому, що частина церков і вірян (в Україні. - Ред.) це сприйме, а частина це не сприйме, зокрема - УПЦ МП. Вони вважатимуть, що подальший історичний розвиток (підпорядкування Київської єпархії Москві - Ред.) - істинний розвиток, не хочуть втрачати своїх історичних зв'язків і будуть перебувати під підпорядкуванням московського патріарха", - додає експертка.

 УПЦ МП у понеділок, 17 грудня, скликала позачергове засідання свого керівного органу - синоду На ньому новостворену ПЦУ назвали "об'єднанням розкольників". За результатами синоду з лав УПЦ Московського патріархату виключили двох архієреїв, які взяли участь в суботньому об'єднавчому собору, на якому створили нову церкву. Митрополиту Симеону (Шостацькому) та митрополиту Олександру (Драбинку) заборонили службу.

У ПЦУ, своєю чергою, називають присутність Московського патріархату в Україні такою, що не відповідає церковним канонам. "Із моменту обрання предстоятеля Православної церкви України митрополит Онуфрій (голова УПЦ МП. - Ред.) втратив титул", - заявив речник УПЦ КП Євстратій (Зоря).

За словами голови ПЦУ митрополита Епіфанія, на даний момент нова українська церква налічує "близько семи тисяч православних парафій в Україні". Скільки перейшли до неї від Московського патріархату, він не уточнив. Керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній повідомив, що лише три парафії добровільно змінили підлеглість і перейшли до нової української церкви. Загальна ж кількість парафій, приналежних до Московського патріархату, за його даними, становить 12 тисяч.

DW.COM