Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.04.2015

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Економічні зв’язки з окупованим Донбасом: відрізати чи реінтегрувати?

Обмеження українським урядом економічних зв’язків з окупованим Донбасом стимулюють тіньову економіку, вважають експерти. Яка альтернатива економічній блокаді?

Пенсіонери у Донецьку чекають на виплати

Пенсіонери у Донецьку чекають на виплати

Необхідність повного відновлення економічних зв’язків між двома частинами Донбасу українські можновладці здебільшого під сумнів не ставлять. Обов’язковою передумовою для цього уряд називає проведення демократичних виборів за українськими законами на нині неконтрольованій частині Донбасу. "Ключове питання - відновлення українських законів на окупованих територіях", - сказав у коментарі DW директор київського Міжнародного інституту демократії Сергій Таран.

Логіка, за його словами, дуже проста. Вона прямо витікає з мінських домовленостей і озвучена керівництвом країни. Будуть вибори - буде місцева українська влада, а податки - тільки в бюджет Україні, зазначає експерт. "Якщо це окуповані території, то як з ними можна вести економічну діяльність?", - запитує він. Альтернативою, за його словами, було б визнання окупованих територій – неокупованими, а владу "ДНР/ЛНР" не терористичною, а легітимною.

Прилавки в одній з донецьких гуртівень (березень 2015)

Прилавки в одній з донецьких гуртівень (березень 2015)

Кримінальна економіка на підйомі

Насправді ж економічні зв’язки з окупованим Донбасом повністю не розірвані, зауважують інші експерти. "Як взагалі частини одного цілого можуть працювати, коли вони перебувають під різними юрисдикціями, одна з яких невизнана?", - запитує доктор економічних наук, донецький професор Юрій Макогон. "Звичайно, щоб вижити, бізнес, який працює на неконтрольованій території, змушений пристосовуватися".

Він пояснює, що більшість підприємств, які розташовані на неконтрольованій території, сплачують податки в український бюджет. Але, не маючи іншого виходу, вони змушуені сплачувати податки і до бюджету сепаратистів. Бізнес має звикати і до подвійного оподаткування, і до системи блокпостів, яка створює значні перешкоди для вільного пересування товарів та вантажів, породжує корупційні та контрабандні схеми, наголошує експерт. "Таким чином, тіньова економіка, яка до війни, за різними оцінками сягала 40 відсотків, отримала новий стимул".

Ні туди, ні сюди

За даними, які наводить губернатор Донеччини Олександр Кіхтенко, близько п'яти тисяч підприємств, які працюють в окупованих районах Донецької області, перереєструвалися на підконтрольних Україні територіях і платять податки в бюджет України. Вони працюють за українським законодавством, але через різні обмеження з боку уряду не мають можливості нормально реалізовувати свою продукцію в Україні, зазначає Кіхтенко.

"Так чи інакше знаходимо можливості працювати. Звичайно, доводиться юридично перереєстровувати підприємство, або його якусь частину, і в "ДНР" сплачувати податки", - пояснила на умовах анонімності бухгалтер одної з торговельно-виробничих компаній.

Проблеми із сировиною та реалізацією продукції виникають на більшості підприємств Донецька, незалежно від того, чи вони мають подвійне оподаткування, чи сплачують податки тільки в український бюджет. "В нас всі виробничі потужності в Донецьку, а сировину отримуємо з тієї території Донеччини, що контролюється Україною. Оформлення перепустки на вантаж, щоб провести його через українські блокпости може затягтися і на місяць. А наша сировина – має обмежений термін зберігання", - поскаржились в іншій донецькій фірмі, де теж воліють з причин безпеки зберігати анонімність.

Через проблеми з постачанням сировини це підприємство змушене дедалі довше простоювати без діла. "Така ситуація на більшості підприємств, які ще працюють. Вони не можуть ані ввезти сировину, ані вивезти на реалізацію свою продукцію, як це було раніше. На блокпостах інколи так і кажуть –у нас наказ - не пропускати", - розповіли співрозмовники.

На суперечливість ситуації вказує і директор київського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Він зауважує, що Росія визнана Верховною Радою України агресором. При цьому економічні зв’язки з нею ніхто не переривав. Натомість з неконтрольованою територією, яка юридично є Україною, і підприємства якої зареєстровані в Україні, взаємини намагаються обмежити, сприяючи непрозорості. Хоча вони для економіки України значно вигідніші, ніж торгівля з Росією, зокрема в питанні закупівлі вугілля, зазначає аналітик. Тому до економічних питань в умовах війни експерт радить підходити "без політиканства, прагматично та збалансовано", пам’ятаючи, що тимчасово неконтрольована територія де-юре - це територія України, а люди, які там мешкають, всі мають українське громадянство, підкреслює Карасьов.

Подвійні стандарти?

Попри офіційні заяви про необхідність повного відновлення економічних зв’язків між двома частинами Донбасу, поки все вказує на те, що в уряді немає чіткої економічної стратегії відносно окупованих територій. Таку думку у розмові з DW висловив член Коаліції патріотичних сил Донбасу Сергій Ткаченко.

Він впевнений, що теперішній стан веде лише до подальшого розквіту тіньової економіки. "Те, що відбувається зараз – це не боротьба з агресором, а величезний корупційний процес, на якому наживаються за рахунок населення, що залишилося на неконтрольованій території", - каже він і теж нагадує про те, що Верховна Рада, визнавши Росію агресором, а території окупованими, не поспішає розривати економічну співпрацю з РФ.

Аудіо й відео до теми