Екологічні плакати - малознайомий українцям засіб захисту довкілля | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Екологічні плакати - малознайомий українцям засіб захисту довкілля

Плакати німецького митця Клауса Штека на соціальну та екологічну тематику неодноразово викликали резонанс у Німеччині. Нині їх демонструють в Україні. Чи вплинуть вони на екологічну свідомість українців?

Виставка плакатів Клауса Штека Нічого не вирішено у Харкові

Виставка плакатів Клауса Штека "Нічого не вирішено" у Харкові

Автомобілю належить майбутнє, але чи буде в цьому майбутньому щось живе? Зникаючим тваринам залишилося молитися лише небесам, до яких, щоправда, важко достукатися через смог. Мешканці прибережних районів вже можуть підключати опалення своїх будинків до морської води, в якій вдосталь розлитої нафти. Наші онуки не зможуть про нас забути і через 10 тисяч років, дивлячись на сховища з ядерними відходами… Плакати такого змісту німецький митець Клаус Штек почав робити ще 40 років тому.

Клаус Штек - нині президент Академії мистецтв у Берліні

Клаус Штек - нині президент Академії мистецтв у Берліні

За цей час Штек, який за освітою є ще і юристом, змушений був брати участь у майже 40 судових процесах, спровокованих його плакатною сатирою. Карикатурист кидав виклик суспільству, політикуму, бізнесу, і це, як сказала на відкритті виставки плакатів Штека в Харкові директор Ґете-Інституту в Україні Віра Багаліантц, вплинуло на ціле покоління німців і на "переформатування" німецького політикуму, де врешті-решт з’явилася потужна партія "зелених". "Феномен Штека полягає ще і в тому, що зараз він є президентом Академії мистецтв у Берліні. В цьому можна побачити, який значний шлях Німеччина пройшла за останні 45 років", - сказала Багаліантц. Назву виставки "Нічого не вирішено" ("Nichts ist erledigt"), на якій представлено сорок плакатів-оригіналів, організатори поясняють так: "Нічого не вирішено, тому що ми живемо на цієї планеті і маємо постійно приділяти увагу своєму місцю проживання".

Довкілля – немодна тема для митців

Відомий український письменник, поет і перекладач Сергій Жадан, який брав участь в підготовці до видання в Україні каталогу робіт Клауса Штека, називає виставку таким собі "привітом від Штека" не тільки звичайним громадянам, а і українським митцям, які не дуже часто в своїй творчості звертаються до теми довкілля. "Чому? Можливо, тому що в нас немає таких традицій. А, можливо, немає і попиту на це. Але Штек нам демонструє, що можна успішно вибудовувати свою стратегію існування в мистецтві, сміливо звертаючись до гострих соціальних тем", - пояснив DW Жадан.

Сергій Чадромцев розглядає плакат Перша отрута (1989)

Сергій Чадромцев розглядає плакат "Перша отрута" (1989)

Активіст харківського екологічного руху "Зелений фронт" Сергій Чадромцев розповідає, що його організація постійно стикається з проблемою відсутності "сильних креативних плакатів". Він дуже хоче, аби настали такі часи, коли митці будуть діяти спільно з екологами. "Плакат - це можливість задіяти кожного громадянина країни. Не словами, а зображенням показати увесь масштаб злочинів проти довкілля, щоб через серце до людини дійшло те, що вона не бачить, а бачать тільки екологи", - наголосив Чадромцев у розмові з DW.

Чи почують "німецький меседж" українці?

Плакати Клауса Штека, впевнені відвідувачі виставки у Харкові, примушують людей замислитися над тим, як вони особисто шкодять довкіллю, коли викидають старі лампочки і батарейки в смітник, чому не викидають пластикові пляшки в окремі бокси, чому залишають купи сміття на місцях відпочинку. "Нам треба перш за все позбутися психологічного сміття, - висловила DW переконання одна з гостей виставки, художник-кераміст Людмила Григоренко. - Я от кілька років борюся у своєму під'їзді, щоб не смітили. В наш під’їзд теж треба повісити такі плакати".

Студентка Дар’я вважає плакати ефективним інструментом для зміни екологічної свідомості

Студентка Дар’я вважає плакати ефективним інструментом для зміни екологічної свідомості

Майбутній дизайнер, студентка 3-го курсу Дар’я Титаренко вважає, що "відвертість" плакатів Штека дійсно може підштовхнути молодь до активних соціальних дій. Щоправда, студентка сумнівається, що виставку в приміщенні Харківської муніципальної галереї побачить велика кількість харків’ян. Її педагог, ліквідатор аварії на ЧАЕС, професор кафедри графічного дизайну Харківської академії дизайну та мистецтв Олег Векленко впевнений, що настав той час, коли подібні виставки не можна обмежувати стінами галерей, їх потрібно вже "виносити на вулиці".

З об'єктом оренди потрібно добре обходитися і повернути його в хорошому стані - один з плакатів Штека

"З об'єктом оренди потрібно добре обходитися і повернути його в хорошому стані" - один з плакатів Штека

Тож він закликає власників лайт-боксів та біл-бордів, які не хочуть розміщувати соціальні плакати безкоштовно, стати екологічно свідомими. "Якби усі ці плакати розмістити хоча б на одній вулиці, оце був би "соціальний шок". Тоді б це подіяло належним чином", - зауважив Векленко в інтерв'ю DW.

Як вплине виставка Клауса Штека на українську аудиторію, збираються дослідити і в Ґете-Інституті. Висновки обіцяють оприлюднити після завершення "плакатного турне": після Харкова роботи Клауса Штека покажуть також у Києві, Одесі, Чернівцях і у Львові.

DW.COM

Реклама