Дослідник Голокосту: Меморіал у Бабиному Яру - не блокбастер, а місце вбивств | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.05.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Дослідник Голокосту: Меморіал у Бабиному Яру - не блокбастер, а місце вбивств

Колишній головний історик Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Карел Беркгофф в інтерв'ю DW про свій погляд на конфлікт у команді після приходу до неї російського режисера Іллі Хржановського.

Дошка пам'яті про вбитих під час Другої світової війти в Бабиному Яру в Києві

Дошка пам'яті про вбитих під час Другої світової війти в Бабиному Яру в Києві

Скандал довкола зведення Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру спалахнув іще в середині весни, проте його відголоски не вщухають і досі. Чорнові фрагменти презентації концепції експозиції, запропонованої новим артдиректром BYHMC, російським режисером Іллею Хржановським, потрапили в ЗМІ та викликали хвилю критики в Україні. У матеріалах ішлося, зокрема, про використання "психометричних алгоритмів", "персоналізовані анкети", "зони віртуальної реальності, в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, у ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених".

Сам режисер критику відкидає та наголошує, що йдеться про чорнову версію концепції і робота над нею триває. Хражновський визнав, що прагне зробити контекст меморіалу "живим і справжнім", але наголосив, що "психологічний експеримент у такому місці невиправданий".

Градусу дискусії довкола BYHMC додало й те, що у часі вона збіглася з обговоренням іншого, кінематографічного проєкту режисера "Дау. Дегенерація", який став причиною звинувачень на адресу Хржановського в тортурах над дітьми і в застосуванні суперечливих творчих методів.

Читайте також: Що не подобається українцям у меморіалі "Бабин Яр" - і до чого тут "Дау"

Несподівана заміна команди BYHMC, яка працювала над розробкою ідеї від січня 2017 року, та погляди нового керівництва на концепцію меморіалу призвели до того, що про повне припинення співпраці з проєктом оголосив його колишній головний історик, провідний науковий співробітник Нідерландського інституту студій з історії війни, Голокосту та геноциду в Амстердамі Карел Беркгофф. DW розпитала вченого про причини його рішення та про майбутнє BYHMC.

Карел Беркгофф

Карел Беркгофф

Deutsche Welle: Пане Беркгофф, чому Ви вирішили піти з проєкту "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Карел Беркгофф: Я не залишав посади, поки на мене були покладені функції головного історика. І поки я перебував на ній, то керувався своїми контрактними зобов'язаннями, сподіваючись, що можу чогось досягти. Було зрозуміло, що вихід з проєкту іншого іноземця, Дітера Богнера (Dieter Bogner, доцент Інституту мистецтвознавства Віденського університету, у проєкті BYMHC керував робочою групою з формування головної експозиції. - Ред.) жодним чином не поліпшило ситуації. Після того, як завершився термін дії мого контракту, я не хотів залишатися офіційним представником BYHMC (наприклад, як голова Наукової ради) через свою занепокоєність з приводу проєкту "Дау", через кардинальні зміни, які почалися у жовтні-листопаді 2019 року, непрозорість Наглядової ради щодо них і пропозиції пана Хржановського щодо меморіалізації Бабиного Яру, якіпорушували міжнародний статут меморіальних музеїв.

Які саме стандарти меморіальних музеїв, на Вашу думку, порушує концепція, запропонована Хржановським?

Головні норми міжнародного статуту меморіальних музеїв кажуть, наприклад, що "глядача не намагаються вразити чи спантеличити", а також про "захист гідності жертв від усіх форм експлуатації". Бабин Яр як меморіал потребує делікатності та стриманості. Саме цих речей бракує підходу, запропонованому паном Хржановським. Здається, що понад усе він прагне залучити до меморіалу мільйони відвідувачів, вважаючи, очевидно, що якщо це не буде блокбастером, то стане провалом. Він хоче змусити відвідувачів "прожити та відчути" жах і травму. Для нього музей, який не пропонує "досвіду", - некорисний. Але хіба в такому випадку не дивно, що Меморіальний музей Голокосту Сполучених Штатів та "Яд Вашем" (національний меморіал Ізраїлю в Єрусалимі. - Ред.) привертають величезні натовпи відвідувачі? Це лише два приклади. Може, відвідувачі просто помиляються, визначаючи цінність свого візиту?

Читайте також: Німецька книжка про Голокост в Україні

BYHMC планувався як проєкт ушанування пам'яті. Такий, який приймав би різних відвідувачів, включаючи, скажімо, ортодоксальних євреїв та християн, які не хочуть такого "занурення" чи нав'язування емоцій. Не планувалося, що це стане музеєм, не кажучи вже про місце, де відвідувачі опиняються в центрі уваги. Це мав бути "меморіальний музей". Тут є простір для оригінальності та сучасних підходів, але щоб не робилося, це має обмежуватися етичними стандартами та стриманістю. І це все стає ще важливішим у місці, де колись скоювалися вбивства.

Новий очільник BYHMC Макс Яковер стверджує, що Ви пішли з проєкту, бо не знайшли спільної мови з новим керівництвом щодо фінансування публікації книжки про Бабин Яр. Саме тому, мовляв, Ви тепер критикуєте усі дії нової команди. Як Ви могли б прокоментувати ці слова?

Проєкту Меморіального комплексу Голокосту Бабин Яр у Києві

Проєкту Меморіального комплексу Голокосту "Бабин Яр" у Києві

Поки мій контракт діяв, я не критикував публічно радикальні зміни проєкту. Я також цього не робив, обговорюючи можливості укладення нового контракту, який стосувався тільки "Атласу Бабин Яр", який включав би  кілька джерел, а саме фотографій, єдиним власником яких є.Я запропонував виступити позаштатним, безоплатним співредактором цієї книжки. Жодна зі сторін не пропонувала тоді і не стверджує цього зараз, що велися перемовини про подовження мого контракту як головного історика. Мені було дуже важко відмовитися від проєкту, який був мені дорогим, і написати листа до пана Щаранського (Натан Щаранський - радянський дисидент, колишній ізраїльський політик, голова Наглядової ради  BYHMC. - Ред.)про відставку, описавши всю депресивну ситуацію. Проте мої вагання щодо публічної критики поступово зникали, спочатку після провалу плану щодо публікації "Атласу Бабин Яр", згодом і особливо після того, як мій лист до пана Щаранського залишився без відповіді, чого я більш-менш очікував. Коли журналістка одного з українських ресурсів звернулася до мене з приводу мого відходу з проєкту, про який вона звідкись дізналася, я  вирішив, що настав час висловитися публічно.

Читайте також: Максим Яковер: "Діснейленду" у Бабиному Яру не буде

Чи є у вас побоювання щодо майбутнього Меморіального центру?

Так, я стурбований, так само як і багато інших людей. Дуже важко передбачити, як ця криза може бути вирішена і коли можна очікувати на відкриття будівлі. Це сумно ще й тому, що, безперечно, ті люди, які пережили Голокост, хотіли б дожити і побачити відкриття меморіалу.

Довідка: Ідея створення меморіалу в Бабиному Яру, де в 1941 році лише за два дні нацисти розстріляли понад 30 тисяч євреїв, виникла 2015 року. У вересні 2016 року у Києві було підписано меморандум про створення Благодійного фонду "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC), який займатиметься реалізацією проєкту за благочинні внески. До Наглядової ради BYHMC увійшли колишній президент Польщі Александер Квасьневський, ексміністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер (Joschka Fischer), відомий боксер і брат мера Києва Володимир Кличко, музикант і політик Святослав Вакарчук, український бізнесмен Віктор Пінчук, російські олігархи українського походження Михайло Фрідман, Герман Хан, Павло Фукс. Українська влада висловлює проєкту свою підтримку, проте її офіційних представників в Наглядовій раді немає. Бюджетмайбутнього меморіалу спочатку оцінювався у 100 мільйонів доларів, проте пізніше представники BYHMC почали уникати відповідей на запитання про суму, необхідну для його зведення.

Реклама