Доповідачка ПАРЄ: Єдина загроза для української демократії - Росія | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.04.2014

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Доповідачка ПАРЄ: Єдина загроза для української демократії - Росія

ПАРЄ не знайшла жодних доказів тим аргументам, які Росія використовує для виправдання своїх дій в Україні. Про це в інтерв’ю DW розповіла доповідачка з питань України Марієтта де Пурбе-Лундін.

Марієтта де Пурбе-Лундін

Марієтта де Пурбе-Лундін (Швеція), доповідачка з питань України та член політичної групи "Європейська народна партія"

Моніторинговий комітет ПАРЄ у вівторок, 8 квітня, ухвалив проект резолюції щодо ситуації в Україні, за яку депутати голосуватимуть у середу. У тексті говориться про те, що ПАРЄ не знайшла жодних доказів тим аргументам, які Росія використовує, аби виправдати свої дії в Україні. Про це DW поспілкувалася з Марієттою де Пурбе-Лундін, доповідачкою з питань України та членом політичної групи "Європейська народна партія".

Deutsche Welle: Пані Лундін, резолюція має назву "Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інститутів". Уточніть, будь ласка, які це загрози і як з ними боротися?

Марієтта де Пурбе-Лундін: Наразі існує єдина загроза для української демократії – це Росія. Вона намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, зірвати всі важливі починання, за які береться новий український уряд. А владі саме зараз необхідні спокійні й сприятливі умови, щоб розібратися з серйозними внутрішніми викликами: зміна Конституції, проведення мирних і демократичних президентських виборів. Тож, на мою думку, над Україною сьогодні нависла серйозна зовнішня загроза. Щодо внутрішніх політичних процесів, то, наприклад, Верховна Рада займає дуже конструктивну позицію і переважною більшістю відповідально приймає багато важливих документів. Досі ми ніколи не бачили такої єдності, а лише політичну боротьбу між українськими депутатами, проте зараз вони справді об’єдналися.

Текст резолюції базується на результатах візиту місії ПАРЄ в Україні, у ході якої Ви побували в Києві, Львові і Донецьку. Які Ваші враження?

Я відчула різницю в атмосфері у Львові та Донецьку. Але тут треба розуміти, що східна індустріальна частина країни контролюється олігархами та Партією регіонів, які великою мірою самі й продукують там проблеми. Водночас уряд у Києві намагається дослухатися до всіх політичних сил і зацікавлених сторін. Дуже важливо, щоб вони були включені у процес, дослухалися до всіх, бо тільки це допоможе зберегти цілісність країни. На мою думку, новий український уряд справді докладає усіх можливих зусиль, щоб зберегти стабільність у державі, незважаючи на постійні провокації з боку Росії.

До складу місії ПАРЄ було включено і голову російської делегації Олексія Пушкова, але до України він чомусь так і не доїхав…

Так, за два дні до початку нашого візиту він надіслав листа Президенту ПАРЄ Ен Брассер, яка очолювала нашу місію, що він не може їхати в Україну, тому що російський уряд не визнає легітимності уряду України.

На Вашу думку, "авторство" сепаратистських провокацій на сході України належить Росії?

Коли ми зустрічалися у Донецьку з губернатором Сергієм Тарутою, то він назвав організаторів антиукраїнських виступів "російськими туристами". Гадаю, це визначення дуже красномовне і говорить саме за себе.

Деякі члени ПАРЄ вважають, що не можна виключати Росію зі складу Асамблеї, щоб не втрачати можливості вести з Москвою діалог. Проте, чи не є така позиція виправданням для безкарності Росії?

Великою мірю це так і є. Тому я й питаю у цих людей: "А який діалог Росія погоджувалася з нами вести останнім часом?" І закликаю всіх повернутися у 2008 рік, коли в серпні Росія напала на Грузію. Відтоді ПАРЄ приймала багато резолюцій щодо цього конфлікту, але Росія нічого не зробила з того, що в них рекомендувалося. Нічого. Їй просто однаково. І моє особисте переконання, що Росії не потрібен цей діалог. Бо якби вона йшла на спілкування, то те, що ми маємо сьогодні в Криму, не сталося б.

Зараз в кулуарах ПАРЄ говорять про те, що ваша резолюція, яка дуже позитивна щодо України, стане єдиною сатисфакцією для Києва і що депутати навряд чи проголосують за будь-які санкції проти Росії.

Гадаю, Київ відчуває, що дуже багато людей у Раді Європи підтримують Україну і прагнуть допомогти у цей складний для її людей і уряду час. І якщо зараз виникло питання про повноваження Росії в ПАРЄ, то це сталося тому, що вона порушила усі можливі міжнародні угоди і національні зобов’язання, які сама ж і підписала. Ми змушені реагувати, хоча зараз складно передбачити, як пройде голосування у четвер. Але обидві резолюції – щодо українського питання і щодо повноважень російської делегації – між собою пов’язані, бо якщо Росія не анексувала б Крим, то ми не вели б усі ці дебати в ПАРЄ. І хоча ми з моєю колегою (Майліс Репс – Ред.) призначенні доповідачками Моніторингового комітету лише з питань України, ми неодноразово згадуємо у своїй доповіді Росію, бо вона вдалася до агресії проти України. Провина за це лежить лише на самій Росії. І всі 36 членів російської делегації, які присутні сьогодні на сесії ПАРЄ, проголосували за рішення про введення військ до Криму, і якби треба було б, то проголосували б і за вторгнення на території решти України.

Чи спілкувалися Ви особисто зі своїми російськими колегами і чи робили спробу переконати їх у тому, що їхня позиція щодо України суперечить усім нормам і духу Ради Європи?

Ні, я не бачу в цьому ніякого сенсу. У мене склалося таке враження, що російські парламентарі не прагнуть вести діалог.