Донорство органів – лікарі піднімають непросту тему | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 30.04.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Донорство органів – лікарі піднімають непросту тему

Наважитися стати донором важко, навіть якщо ідеться про заповіт на пересадку органів після смерті. Лікарі проводять інформаційні кампанії, аби залучити до цієї благородної справи якомога більше людей.

default

Після раптової смерті, приміром, внаслідок автомобільної аварії, деякі органи загиблого можна «врятувати» і пересадити іншій людині. Що станеться з твоїми органами після смерті, здавалося би, має бути байдуже. Чому би тоді не допомогти невиліковно хворій людині, написавши заповіт? У Німеччині сьогодні на трансплантацію чекають більше дванадцяти тисяч тяжко хворих людей. Але за минулий рік було пересаджено лише 1313 органів. Щодня, не дочекавшись трансплантації, вмирають три пацієнти. За кількістю донорів Німеччина посідає одне з останніх місць в Європі. Попри численні заклики лікарів і політиків, німці не пишуть заповіти на свої органи. Ця тема залишається у суспільстві табу, констатує голова Німецького фонду донорства Томас Бек: «Аби заповнити формуляр донора, потрібно замислитися над можливістю власної раптової смерті. Це дуже непросте рішення, яке не приймається самостійно – потрібно порадитися із близькими», - зазначає Бек.

За його інформацією, формуляр для заповіту органів вже взяв кожен десятий німець. Але далеко не всі його одразу заповнюють. Часто буває так, що перед тим, як формуляр заповнять, він лежить вдома кілька років. Або так і залишається незаповнений.

Аби спонукати людей приєднатися до спільноти потенційних благодійників, Німецький фонд донорства проводить просвітницькі кампанії. Роботи активістам фонду вистачить ще на багато років: німці сьогодні жертвують органи набагато рідше ніж іспанці або італійці. Хоча політики до цього питання поставилися дуже серйозно і вже десять років тому ухвалили закон про трансплантацію, який чітко регулює всі особливості пересадки органів.

Німці дуже консервативно ставляться до донорства. Як наслідок: у Німеччині хворі чекають на пересадку у середньому п’ять років. Більшість із них так і не доживає до трансплантації. Натомість в Іспанії, приміром, очікування становить, як правило, до дев’яти місяців. Аби збільшити шанси хворих на вчасне отримання необхідного органу, в Європейському союзі створили базу даних «Євротрансплант», яка дозволяє залучати донорів з інших країн.

Трансплантолог університетської клініки Ессена Томас Філіп вже багато років домагається зміни закону про пересадку органів. На його думку, писати заповіти взагалі непотрібно. Хірург наводить приклад Австрії, де кожна людина вважається потенційним донором, якщо вона за життя не заперечила проти цього. А поки без заповіту у Німеччині не обійтися, каже Томас Філіпп, залишається одне: «Інформування, інформування, інформування. Треба проводити нескінченні розмови, вмовляти людей і роздавати формуляри заповітів».