Донецький ″duty-free″ в зоні конфлікту: обмаль і товару, і покупців | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.11.2015

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Донецький "duty-free" в зоні конфлікту: обмаль і товару, і покупців

Ідея створення гуманітарно-логістичних центрів на лінії розмежування на Донбасі зазнає поразки. Комплекси не мають популярності ані серед відвідувачів, ані серед продавців.

Гуманітарно-логістичний центр на Донбасі

Гуманітарно-логістичний центр на Донбасі

Гуманітарно-логістичні центри в зоні АТО люди називають коротко - "duty-free". Оскільки вони розташовані на умовному кордоні в зоні конлікту - але вже на території, що підконтрольна українскому уряду. Донецькі "duty-free" - це площі між так званим нульовим українским блокпостом та контрольним пунктом в'їзду-виїзду (КПВВ). За попередніми намірами місцевої влади, на території цих логістичних центрів мешканці самопроголошених республік мали отримати можливість купувати продукти та медикаменти по українських цінах, а також знімати гроші з банкоматів без необхідності проходити догляд та перетинати КПВВ.

Таким чином логістичні центри мали вирішити відразу дві проблеми: розвантажити пункти пропуску на лінії розмежування від багатокілометрових транспортних заторів і допомогти мешканцям неконтрольованих територій купувати продукти по українських цінах. Адже великі черги в пунктах пропуску на лінії розмежування значною мірою створюють так звані "харчові та пенсійні туристи", які виїжджають з самопроголошених республік в підконтрольні Україні міста Донеччини з однією метою - придбати продукти та медикаменти, які вдвічі-втричі дешевші ніж російські в "ДНР". Крім того, пенсіонери їздять на українську територію, щоб зняти пенсії в банкоматах, адже у самопроголошених республіках до цих пір не працює жодний український банк.

Гуманітарно-логістична бутафорія

Перший гуманітарно-логістичний центр на Донбасі для мешканців непідконтрольних територій був відкритий 28 серпня біля КПВВ "Зайцеве", а другий - 9 жовтня поруч з КПВВ "Новотроїцьке". Сьогодні величезні площі комплексів практично порожніють. Покупців замало, утім господарка палатки з кавою та чаєм каже, що ця торгівля для неї хоч якась можливість заробітку. "Адже в сусідньому селищі, де я живу, і де мешкає більшість людей, які торгують у логістичному центрі, знайти роботу неможливо", - каже жінка.

Попит і пропозиція практично відсутні

Попит і пропозиція практично відсутні

Поодинокі відвідувачі логістичного центру цікавляться, в першу чергу, дешевими овочами та м'ясом. Пропозиція є - але поодинока. "Ціна на курча у мене вдвічі менша ніж у Донецьку, - каже DW одна з продавчинь. - Тож за день розпродаю все, що завожу. Щоб привезти сюди м'ясо, потрібно занадто багато інстанцій обійти, багато паперів зібрати - тому й охочих продавати мало. А от ціни на овочі вже скрізь піднялися". За словами іншого підприємця, торгівля на блокпостах заняття не зовсім безпечне. "Я був свідком, коли два прикордонники підірвалися на мінах в районі КПВВ, неподалік від місця торгівлі", - каже чоловік. "Можливо через це не так багато бажаючих тут працювати", - припускає підприємець.

Ще менше необхідності затримуватися на логістичному центрі бачать люди, які перетинають умовний кордон. Адже, попри гарний задум, процес організований таким чином, що, фактично, черга на нульовому блокпосту і до КПВВ, і до логістичного центру одна й та ж сама. "Немає різниці, людина хоче відвідати тільки логістичний центр чи їде далі. Однаково потрібно вистояти загальну багатокилометрову і багатогодинну чергу, щоб перетнути спершу нульовий блокпост", - пояснює DW один з пасажирів в черзі. "Тож якакой сенс в цьому? Якщо я вже вистояв таку чергу, то краще вже поїду в місто, де і вибір товару є, і банкомати працюють. А тут, здається, бутафорія. Принаймні, банкомати встановлені, але зняти гроші мені не вдалося", - зазначає чоловік.

Сумнівна перспектива

Логістичні центри функціонують під протекторатом Донецької облдержадміністрації, що підконрольна українському уряду і розташована в місті Краматорськ. Голова ОДА Павло Жебрівський в коментарі DW про ефективність центрів на сьогодні говорить доволі страмано і визнає існування проблем як з організацією торгівлі, так і наданням обіцяних фінансових послуг.

За його словами, правохоронні органи закрили банкомати, тому що було зафіксовано, як багато людей по чужих картках знімали гроші. "Тобто з метою упередження отримання фінансових ресурсів терористами або їхніми поплічниками правохоронні органи зупинили роботу банкоматів в логістичних центрах". Разом з тим, за словами Жебрівського, людина по своїй картці може отримати гроші в "ручному режимі" в касі "Ощадбанку" на території логістичного центру.

Глава області також не заперечує існування небезпеки для життя людей під час перетину лінії розмежування. "Поки через обстріли ми не дуже стимулюємо розширення послуг в логістичних центрах, тому що насправді скупчення людей створює умови для провокацій терористів", - вважає губернатор.

У цьому центрі людей не видно - усі в черзі на КПВВ Новотроїцьке

У цьому центрі людей не видно - усі в черзі на КПВВ "Новотроїцьке"

Однак Жебрівський сподівається, що як тільки буде вирішена проблема черг на лінії розмежування, робота логістичнх центрів стане більш ефективною. Зросте і попит, а, відповідно, і зацікавленість пдприємців, запевняє губернатор Донеччини. "Утім, сказати, що наразі є великий потік покупців, я не можу. Люди не готові стояти по шість-сім годин в чергах заради продуктів", - визнав Павло Жебрівський.

Ідея з логістичними центрами відпочатку була доволі сумнівна, додає в спілкуванні з DW координатор громадскої організації Донбас SOS Олександр Горбатко. Це і проблема безпеки, і черги, і неймовірна вартість проїзду до логістичного центру, і врешті решт - відсутність товару там. Тож площі під логістичні центри виділені, гроші вкладені, а покупців немає, зауважив громадский діяч.