Донецький ″duty-free″ в зоні конфлікту: обмаль і товару, і покупців | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Донецький "duty-free" в зоні конфлікту: обмаль і товару, і покупців

Ідея створення гуманітарно-логістичних центрів на лінії розмежування на Донбасі зазнає поразки. Комплекси не мають популярності ані серед відвідувачів, ані серед продавців.

Гуманітарно-логістичний центр на Донбасі

Гуманітарно-логістичний центр на Донбасі

Гуманітарно-логістичні центри в зоні АТО люди називають коротко - "duty-free". Оскільки вони розташовані на умовному кордоні в зоні конлікту - але вже на території, що підконтрольна українскому уряду. Донецькі "duty-free" - це площі між так званим нульовим українским блокпостом та контрольним пунктом в'їзду-виїзду (КПВВ). За попередніми намірами місцевої влади, на території цих логістичних центрів мешканці самопроголошених республік мали отримати можливість купувати продукти та медикаменти по українських цінах, а також знімати гроші з банкоматів без необхідності проходити догляд та перетинати КПВВ.

Таким чином логістичні центри мали вирішити відразу дві проблеми: розвантажити пункти пропуску на лінії розмежування від багатокілометрових транспортних заторів і допомогти мешканцям неконтрольованих територій купувати продукти по українських цінах. Адже великі черги в пунктах пропуску на лінії розмежування значною мірою створюють так звані "харчові та пенсійні туристи", які виїжджають з самопроголошених республік в підконтрольні Україні міста Донеччини з однією метою - придбати продукти та медикаменти, які вдвічі-втричі дешевші ніж російські в "ДНР". Крім того, пенсіонери їздять на українську територію, щоб зняти пенсії в банкоматах, адже у самопроголошених республіках до цих пір не працює жодний український банк.

Гуманітарно-логістична бутафорія

Перший гуманітарно-логістичний центр на Донбасі для мешканців непідконтрольних територій був відкритий 28 серпня біля КПВВ "Зайцеве", а другий - 9 жовтня поруч з КПВВ "Новотроїцьке". Сьогодні величезні площі комплексів практично порожніють. Покупців замало, утім господарка палатки з кавою та чаєм каже, що ця торгівля для неї хоч якась можливість заробітку. "Адже в сусідньому селищі, де я живу, і де мешкає більшість людей, які торгують у логістичному центрі, знайти роботу неможливо", - каже жінка.

Попит і пропозиція практично відсутні

Попит і пропозиція практично відсутні

Поодинокі відвідувачі логістичного центру цікавляться, в першу чергу, дешевими овочами та м'ясом. Пропозиція є - але поодинока. "Ціна на курча у мене вдвічі менша ніж у Донецьку, - каже DW одна з продавчинь. - Тож за день розпродаю все, що завожу. Щоб привезти сюди м'ясо, потрібно занадто багато інстанцій обійти, багато паперів зібрати - тому й охочих продавати мало. А от ціни на овочі вже скрізь піднялися". За словами іншого підприємця, торгівля на блокпостах заняття не зовсім безпечне. "Я був свідком, коли два прикордонники підірвалися на мінах в районі КПВВ, неподалік від місця торгівлі", - каже чоловік. "Можливо через це не так багато бажаючих тут працювати", - припускає підприємець.

Ще менше необхідності затримуватися на логістичному центрі бачать люди, які перетинають умовний кордон. Адже, попри гарний задум, процес організований таким чином, що, фактично, черга на нульовому блокпосту і до КПВВ, і до логістичного центру одна й та ж сама. "Немає різниці, людина хоче відвідати тільки логістичний центр чи їде далі. Однаково потрібно вистояти загальну багатокилометрову і багатогодинну чергу, щоб перетнути спершу нульовий блокпост", - пояснює DW один з пасажирів в черзі. "Тож якакой сенс в цьому? Якщо я вже вистояв таку чергу, то краще вже поїду в місто, де і вибір товару є, і банкомати працюють. А тут, здається, бутафорія. Принаймні, банкомати встановлені, але зняти гроші мені не вдалося", - зазначає чоловік.

Сумнівна перспектива

Логістичні центри функціонують під протекторатом Донецької облдержадміністрації, що підконрольна українському уряду і розташована в місті Краматорськ. Голова ОДА Павло Жебрівський в коментарі DW про ефективність центрів на сьогодні говорить доволі страмано і визнає існування проблем як з організацією торгівлі, так і наданням обіцяних фінансових послуг.

За його словами, правохоронні органи закрили банкомати, тому що було зафіксовано, як багато людей по чужих картках знімали гроші. "Тобто з метою упередження отримання фінансових ресурсів терористами або їхніми поплічниками правохоронні органи зупинили роботу банкоматів в логістичних центрах". Разом з тим, за словами Жебрівського, людина по своїй картці може отримати гроші в "ручному режимі" в касі "Ощадбанку" на території логістичного центру.

Глава області також не заперечує існування небезпеки для життя людей під час перетину лінії розмежування. "Поки через обстріли ми не дуже стимулюємо розширення послуг в логістичних центрах, тому що насправді скупчення людей створює умови для провокацій терористів", - вважає губернатор.

У цьому центрі людей не видно - усі в черзі на КПВВ Новотроїцьке

У цьому центрі людей не видно - усі в черзі на КПВВ "Новотроїцьке"

Однак Жебрівський сподівається, що як тільки буде вирішена проблема черг на лінії розмежування, робота логістичнх центрів стане більш ефективною. Зросте і попит, а, відповідно, і зацікавленість пдприємців, запевняє губернатор Донеччини. "Утім, сказати, що наразі є великий потік покупців, я не можу. Люди не готові стояти по шість-сім годин в чергах заради продуктів", - визнав Павло Жебрівський.

Ідея з логістичними центрами відпочатку була доволі сумнівна, додає в спілкуванні з DW координатор громадскої організації Донбас SOS Олександр Горбатко. Це і проблема безпеки, і черги, і неймовірна вартість проїзду до логістичного центру, і врешті решт - відсутність товару там. Тож площі під логістичні центри виділені, гроші вкладені, а покупців немає, зауважив громадский діяч.

Реклама