Дистанційна робота: чому більшість і після пандемії не хоче повертатися в офіси | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 28.07.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Дистанційна робота: чому більшість і після пандемії не хоче повертатися в офіси

Без стресу, вища продуктивність та задоволення. До віддаленої роботи довелося спочатку звикати. Нині ж багато найманих працівників більше не хочуть повертатися в офіси. Але кілька недоліків у дистанційній роботі таки є.

Вдягнув капці й ти вже на роботі - для багатьох переїзд за домашній робочий стіл на початку пандемії COVID-19 був наче стрибок в крижану воду. Потрібно було звикнути до нових процесів, організації в часі й декількох факторів, що відволікали чи заважали працювати. Дистанційна робота - це також новий погляд на приватне життя колег й ті чи інші технічні труднощі.

Не так вже й погано

Більшість найманих працівників, схоже, добре адаптувалися до нової реальності. Про це свідчить дослідження німецької лікарняної каси DAK. Якщо до пандемії 21 відсоток працівників регулярно відчували стрес на роботі, то під час коронавірусної кризи таких було лише 15 відсотків.  Кількість працівників, які ніколи або лише іноді відчувають стрес, зросла з 48 до 57 відсотків.

В опитуванні, проведеному дослідницькими інститутами IGES та Forsa на замовлення лікарняної каси DAK, взяли участь по сім тисяч найманих працівників. З тих, що регулярно працюють з дому, 56 відсотків зізналися, що це продуктивніше, ніж робота в офісі.

У кращому випадку: хороша погода, сад та інтернет на терасі

У кращому випадку: хороша погода, сад та інтернет на терасі

Дві третини сказали, що завдяки дистанційній роботі вони змогли краще поєднати робочі та родинні обов'язки. Приблизно стільки ж осіб позитивно оцінили додатковий час, який з'явився завдяки тому, що більше не треба діставатися до роботи.

"Робота з дому не лише знижує ризик заразитися вірусом, але й позитивно впливає на душевну рівновагу", - підбиває підсумки голова правління DAK Андреас Шторм.

Але…

Позитивні здобутки потрібно використати в майбутньому, "не відкидаючи негативних аспектів віддаленої роботи, які теж присутні", - каже Шторм.

Кожному другому бракує чіткої межі між роботою та приватним життям. Серед опитаних у віці між 18 та 29 роками на це скаржиться більшість - 52 відсотки. Три чверті сумують за спілкуванням з колегами.

Попри це більшість опитаних не хочуть розставатися з дистанційною роботою: 76 відсотків найманих працівників, які від початку пандемії регулярно працюють вдома, хочуть і в майбутньому так працювати - принаймні частково. До подібних висновків дійшло нещодавно й інше дослідження, проведене німецьким Інститутом Фраунгофера (IAO).

Поштовх дигіталізації завдяки коронавірусу 

Дослідження лікарняної каси DAK виявило ще один позитивний побічний ефект пандемії: більшість роботодавців (57 відсотків) помітно розширили можливості дигіталізації робочого процесу. Найбільший поштовх відбувся серед компаній-лідерів у питаннях дигіталізації, тобто тих, що з досвіду і без того швидко та широко впроваджують цифрові технології.

У гіршому випадку: якщо немає робочого столу, доводиться працювати лежачи на підлозі

У гіршому випадку: якщо немає робочого столу, доводиться працювати лежачи на підлозі

Але й фірми, що дещо пасли задніх в питаннях дигіталізації, зреагували на кризу. До галузей, що під час кризи коронавірусу особливо розширили та продовжують розширювати можливості цифрових робочих процесів, належать банки та страхові компанії (80 відсотків) та ІТ-галузь (75 відсотків). Дещо вище середнього відреагували автомобільна галузь, культура та ЗМІ (по 68 відсотків кожна).

Як наслідок, COVID-19 може справді довгостроково змінити спосіб нашого професійне життя.

Читайте також: Карантин і дистанційне навчання: вчителям в Україні бракує онлайн-грамотності

Нова реальність?

Президент Об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Ерік Швайтцер трохи пригальмовує ейфорію та критично висловлюється у розмові з німецькою інформаційною агенцією dpa, принаймні що стосується реалізації процесів. Хоча він і очікує збільшення кількості відео-конференцій та зменшення кількості відряджень, але водночас переконаний, що в більшості випадків навряд чи вдасться керувати компаніями, лише сидячи за комп'ютерним монітором.  "Ми також помітили, що ми багато чого можемо зробити дистанційно, що раніше здавалося неможливим, - додав Швайтцер.  - Однак ми не повинні вдаватися в ілюзії, що ми всю нашу економіку можемо владнати з дому".

Чи це все ж таки можливо? Концерн Siemens нещодавно презентував нову концепцію, відповідно до якої дистанційна робота стане основою "нової реальності".

"Криза через коронавірус спричинила поштовх процесів цифровізації. Дистанційна робота у Siemens мала місце завжди. Але нині ми робимо наступний крок", - каже Роланд Буш, голова правління Siemens та чинний директор з питань праці. Він звертає увагу й на нову концепцію культури підприємства. "Із цим пов'язаний і новий стиль керівництва, який орієнтується на результат, а не на присутність в офісі", - додав Буш.

Провідний німецький технологічний концерн хоче невідкладно впровадити віддалену роботу принаймні два-три дні на тиждень як норму для усієї компанії. Це торкнеться понад 140 тисяч працівників концерну в 43 країнах, з них 45 тисяч у Німеччині.

Попри всі сумніви, президент Об'єднання торгово-промислових палат теж вважає, що професійне життя віднині дуже зміниться: "Ми вже не повернемося у часи до коронавірусу".

І справді, дистанційна робота може пережити коронавірус. Відповідно до опитування мюнхенського Ifo-Інституту з дослідження економіки, 54 відсотки підприємств прогнозують, що така форма професійної діяльності у довгостроковій перспективі буде лише набувати популярності.