Делікатний бізнес: як Росія та Україна допомагають НАТО | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 22.09.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Делікатний бізнес: як Росія та Україна допомагають НАТО

Майже десять років російсько-українсько фірма перевозить для НАТО повітрям надважкі вантажі. Проект SALIS витримав випробування українською кризою. Але його майбутнє - незрозуміле.

Завантаження Ан-124 в Лейпцигу технікою для іракських курдів, 2014 рік

Завантаження Ан-124 в Лейпцигу технікою для іракських курдів, 2014 рік

На Уралі минулими вихідними завершились наймасштабніші в цьому році російські військові навчання "Центр-2015". Незадовго до цього НАТО одразу в кількох країнах провів наймасштабніші після завершення холодної війни навчання десантників. Альянс підсилює присутність у Східній Європі, країни якої відчувають небезпеку для себе з боку Росії.

У затвердженій в грудні 2014 року новій військовій доктрині Москви зміцнення Північноатлантичного альянсу названо однією із загроз. Україна в своїй військовій доктрині, ухваленій у серпні, назвала Російську Федерацію (РФ) противником. На тлі цього ще дивнішим здається той факт, що і Росія, і Україна, і НАТО продовжують тісно співпрацювати в галузі повітряних перевезень.

Допомога від колишнього противника в холодній війні

Ключовий пункт цієї взаємодії - аеропорт Лейпцига на сході Німеччини. Тут базуються російські та українські транспортні літаки Ан-124 "Руслан". Вони перевозять для НАТО надважкі та великогабаритні вантажі по всьому світу. На замовлення Берліна наприкінці липня "Руслани" доставили бронемашини для іракських курдів, які воюють з бойовиками "Ісламської держави" (ІД). А у вересні - техніку і військове спорядження на міжнародні навчання в Ісландії. У Лейпцигу вже десять років працює головний офіс Ruslan SALIS. Це сумісне підприємство приватної російської авіатранспортної компанії "Волга-Дніпро" та українського підприємства "Антонов".

Німецькі гелікоптери на борту Ан-124 на шляху з Афганістану, 2012 рік

Німецькі гелікоптери на борту Ан-124 на шляху з Афганістану, 2012 рік

SALIS розшифровується як Strategic Airlift Interim Solution, тобто "тимчасове рішення для стратегічних авіаперевезень". Проект виник, коли старі літаки Transall C-160 вже не справлялись із завданнями, а нові А400М ще не надійшли до авіапарку НАТО. По допомогу в перевезенні гелікоптерів, танків та вантажівок альянс звернувся до України та Росії - нащадків Радянського Союзу, противника Заходу в холодній війні. Контракт був підписаний наприкінці 2005 року. Два Ан-124 постійно чергують в Лейпцигу, ще чотири - можуть бути замовлені додатково. Європейський Союз також використовує ці літаки для цивільних місій.

Німеччина - основний клієнт

Загалом послугами SALIS користуються 13 країн НАТО. США в проекті участь не беруть. Основний клієнт - Німеччина. У 2014 році на замовлення Берліна було доставлено 14 тисяч тонн вантажів на загальну суму 67 мільйонів євро, повідомили DW у прес-службі Міністерства оборони ФРН. Цього року сума, здається, буде меншою. За перше півріччя Німеччина заплатила за послуги SALIS близько 21 мільйона євро.

Попри політичну ситуацію, яка змінилась після анексії Криму Росією, уряд ФРН підтримує проект. Країна підписала контракт із фірмою Ruslan SALIS, а не з російською компанією, зазначили в Міністерстві оборони. У прес-службі вказали на лист, який отримали від російського партнера в березні 2014 році. У ньому йдеться про те, що "події в Україні не матимуть наслідків" для бізнесу. І в міністерстві оборони ФРН, і в НАТО DW підтвердили, що змогли переконатись в цьому на ділі.

Між тим у зв'язку з українсько-російським конфліктом через анексію Криму та підтримку Москвою сепаратистів на Донбасі співробітництво між двома країнами в багатьох сферах опинилося під питанням, а в деяких - зупинилось. Так, Київ припинив взаємодіяти з Москвою у військовій сфері. Після того, як цивільне підприємство "Антонов" у квітні стало частиною держконцерну "Укроборонпром", у середині вересня уряд в Києві прийняв рішення про вихід "Антонова" з сумісного російсько-українського підприємства "ОАК-Антонов".

Взаємна залежність

Для компанії "Волга-Дніпро" з Ульянівська та київського "Антонова", один із засновників Ruslan SALIS, - це стало серйозним ударом. Адже вони й досі залежать один від одного. Повідомляється про те, що росіянам українці потрібні для експлуатації літаків за кордоном та їхньої модернізації, оскільки авторські права належать "Антонову" як розробнику. Українцям в свою чергу необхідні російські контракти на світових ринках, запасні частини та логістика.

Ан-124 Руслан в Ульянівську

Ан-124 "Руслан" в Ульянівську

Після завершення співробітництва з російськими клієнтами SALIS для "Антонова" - одне з небагатьох джерел доходу. За даними деяких ЗМІ, українці навіть після анексії Криму дозволяли експлуатацію українських літаків, не афішуючи цього. Ruslan SALIS від інтерв’ю відмовився, коментарі від українського та російського учасників спільного підприємства DW також не вдалось отримати.

"Коли, попри кризу, російсько-українська фірма працює і надійно надає послуги країнам НАТО - це добрий знак", - вважає Райнер Арнольд, депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини - молодшого партнера християнських демократів в урядовій коаліції Німеччини. За його словами, ФРН зацікавлена в завершенні російсько-українського конфлікту. SALIS підтримує і опозиція. "Я особисто вважаю, що навіть у теперішній ситуації проект може працювати, якщо обидві сторони виконують умови контракту", - пояснює Тобіас Лінднер з парламентської фракції "зелених".

А експерт берлінського фонду "Наука та політика" Вольфґанґ Ріхтер вказує на те, що підписаний у 1997 році Основоположний акт Росія-НАТО ніхто поки не відміняв. Там написано, що Північноатлантичний альянс та РФ не вважають одне одного противниками. Проект SALIS, за словами Ріхтера, демонструє, що "одночасно із фундаментальними розбіжностями у сприйнятті європейської безпеки… все ж таки є спільні інтереси".

Менше роботи і вихід Великобританії

У грудні 2014 року контракт з Ruslan SALIS продовжили на два роки. Причиною, схоже, стало збереження попиту на послуги компанії. Нові A400M хоча і стали із запізненням надходити до країн-членів НАТО, але вони в три рази поступаються Ан-124 за вантажопідйомністю, останній може підняти в повітря більше 120 тонн.

Але в цілому роботи для Ruslan SALIS стало менше, про що свідчать річні звіти натовського агентства NSPA. Це не пов’язано з конфліктом в Україні, запевнив DW представник прес-служби альянсу. Через місії НАТО за кордоном, особливо в Малі, 2013-й став рекордним. У той рік кількість годин польоту, які літаки підприємства Ruslan SALIS виконали на замовлення НАТО, перевищило позначку 6600, зазначається у звіті.

У 2014 році SALIS відіграв "велику роль" у виводі військ НАТО з Афганістану, але за кількістю годин польоту (3800) результат був нижчим за попередній, рекордний рік. У 2015-му та 2016-му НАТО зобов’язався сплатити мінімум 1850 годин польоту щорічно. Можлива причина скорочення кількості замовлень - вихід з проекту в січні 2015 року Великобританії. Вона була одним з головних клієнтів російсько-українського підприємства.

Нечітке майбутнє після 2016 року

Чи буде контракт подовжений ще раз, сказати важко. Німеччина, схоже, могла би виступити "за". Без SALIS вигідні за ціною перевезення великогабаритних вантажів зараз і в найближчому майбутньому "майже неможливі", говорять у Берліні. Але в НАТО, схоже, можуть бути інші плани.

"Розглядається новий договір, який виключає участь російських компаній в тендері, - повідомив DW співробітник прес-служби альянсу. - Це відбувається в контексті прийнятого торік рішення НАТО призупинити практичне співробітництво з Росією через агресивне ставлення до України". Йдеться про заяву голів МЗС країн НАТО в квітні 2014 року. На уточнююче запитання, чи буде Ruslan SALIS виключений з тендера на період після 2016 року, представник альянсу відповів: "Це рішення за країнами-учасницями SALIS".

Дивитись відео 04:33

Нові горизонти для "Антонова": українська авіапромисловість покладає сподівання на Захід