Гуртом проти крадіїв металу – німецький приклад | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Гуртом проти крадіїв металу – німецький приклад

Крадії металу спричиняють велетенські збитки німецьким компаніям. Тепер «потерпілі» намагаються гуртом дати відсіч злодіям.

Вони діють переважно вночі, коли всі сплять. Під захистом темряви вони крадуть кабель або сигнальне устаткування на залізниці, а в телекомунікаційної компанії - мідні дроти. Злодії насамперед полюють на мідь, кольорові метали та старе залізо. Сировинний ринок - дуже прибуткова справа. За тонну міді, скажімо, можна одержати до 10 тисяч доларів. За таких цін не дивно, що крадії полюють на метал.

Серед тих, кому в ФРН найбільше дістається від крадіжок - німецька залізниця Deutsche Bahn. Лише 2011 року 11 тисяч потягів не змогли вчасно прибути до своїх пунктів призначення. Крадіжки також спричинили загалом 150 тисяч запізнень на залізниці. Збитки становлять близько 15 мільйонів євро. Але не лише залізниця потерпає від злодіїв, дістається і телекомунікаційним компаніям, енергопостачальникам і торгівцям металом. Тепер вони хочуть спільно організувати власну оборону. Тому три німецьких концерни - Deutsche Bahn, Deutsche Telekom, RWE, а також об'єднання німецьких торговців металом на початку липня уклали партнерство, щоб спільно протистояти крадіям.

Система раннього оповіщення

За останні чотири-п'ять років випадків крадіжки металів значно побільшало, а викрадати мідні дроти стали значно професійніше. Це все пов'язано з організованою злочинністю, нарікає Філіпп Бланк з Deutsche Telekom. Минулого року концерн зареєстрував 320 випадків крадіжки. Матеріальні збитки склали близько 820 тисяч євро. Тепер "потерпілі" планують створити систему раннього оповіщення, щоб швидко обмінюватися інформацією, адже часто злодії охоплюють одразу декілька підприємств, діючи в цілому регіоні.

Особливо складно доводиться німецькій залізниці, адже впильнувати одночасно за всіма залізничними шляхами завдовжки 34 тисячі кілометрів непросто. "3700 людей осіб дбають про безпеку, полювати на крадіїв їм допомагають теплові камери",- каже Йєнс-Олівер Фос, керівник з питань безпеки концерну Deutsche Bahn.

Непросте завдання для поліції

Фос також наголошує, що небезпеки для пасажирів внаслідок крадіжок немає. "У таких випадках всі сигнали перемикаються на червоний, а всі потяги залишаються стояти". Шкода для пасажирів полягає насамперед у тому, що вони не можуть дістатися, куди їм треба, відповідно до графіку. Наприклад, на роботу чи до аеропорту, звідки мають летіти у відпустку. Німецька залізниця вже давно робить ставку на "штучний ДНК" у боротьбі з крадіями металу, маркуючи колії та кабель. Завдяки цьому потім легше ідентифікувати крадене.

Досі цю технологію застосовують лише насамперед на Сході та Півночі Німеччини, а також у землі Північний Рейн-Вестфалія, де крадії особливо активні. Так само і телекомунікаційний гігант Telekom нині перевіряє, чи може він використовувати таку технологію, повідомив речник коцерну Філіпп Бланк.

Торгівці металом теж намагаються убезпечити себе від крадіжок усіма можливими способами, інвестуючи кругленькі суми в безпеку. Останнім часом злочинці навіть можуть вдаватися до насильства. У більшості випадків крадене переправляють у напрямку Східної Європи або Азії, припускають фахівці. Через часті крадіжки підприємствам дедалі дорожче обходиться страхування металів. Але найбільшою загадкою залишається те, як зловмисникам вдається так просто викрадати величезні обсяги металу з об'єктів, які перебувають під охороною.

Нове партнерство з питань безпеки не варто розуміти як реакцію на погану роботу поліції, наголошує керівник об'єднання німецьких торговців металом Ральф Шміц. "Недоліки поліції пов'язані радше з федералізмом. У Німеччині немає якогось єдиного центру, який би займався справами саме цього виду злочинності. У кожній федеральній землі свої відповідальні з цього питання", - каже Шміц.

DW.COM

Реклама