1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Фото: Fotolia/Elnur

Боротьба з корупцією з побічними ефектами

Дмитро Прокопчук
27 травня 2015 р.

Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє громадянам ставати громадськими обвинувачами. Нововведення має полегшити боротьбу з корупцією, але може зашкодити судовій та правоохоронній системам.

https://p.dw.com/p/1FX2E

В Україні запроваджують новий інститут громадського обвинувача для боротьби із корупційними злочинами. Це передбачає законопроект №1165, який Верховна Рада підтримала 22 травня і який має на меті "посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами". Думки з приводу нововведень, щоправда, різняться: одні громадські активісти вважають, що зміни допоможуть, інші стверджують, що нічого не зміниться, а деякі експерти і взагалі заявляють, що закон знищить правоохоронну систему.

Закон, який наразі ще не підписав президент, передбачає порушення кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу, що стосуються провокації підкупу чи одержання неправомірної вигоди службовою особою на підставі однієї лишень заяви громадського обвинувача або громадського об'єднання. Закон також скасовує покарання за використання спеціальних технічних засобів для збору доказів. Таким чином зафіксувавши, наприклад, процес дачі хабара на відео, фото чи за допомогою аудіопристрою, будь-хто може подавати заяву про вчинення відповідного кримінального правопорушення в правоохоронні органи та виступати громадським обвинувачем з цілою низкою прав протягом кримінального провадження та досудового розслідування.

Новий вид "тітушок"

Микола Хавронюк, експерт Центру політико-правових реформ критикує новий закон. За його словами, громадським обвинувачам надається право, фактично, шпигувати за державними службовцями. "Закон каже, навіть якщо громадські обвинувачі порушуватимуть якісь права людини, то це не матиме ніякого правового значення і такі докази вважатимуться судом прийнятними. Це розкриває перспективи для громадських обвинувачів, які можуть діяти з мотивів помсти, ревнощів, із політичних мотивів. Обвинувачі можуть бути своєрідними "тітушками", - застерігає експерт.

Щоправда, якщо говорити про право чиновників на приватність, то у пункті 2 статті 8 Європейської конвенції з прав людини втручання у приватне життя допускається "в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам".

Окрім можливого порушення прав людини, Хавронюка особливо непокоїть те, що громадські обвинувачі мають можливість наполягати на застосуванні запобіжних заходів, накладенні арешту на майно та проведенні обшуків. Такі права раніше мали лише слідчі і судді. При цьому у законопроекті відсутні вимоги до обвинувача - ним може бути будь-яка фізична особа.

Хавронюк стверджує, що був би прихильником нового закону, якби він полягав лише в дозволі використовувати відеодокази корупції в суді. "В цій історії ноги ростуть з відомого рішення Конституційного суду, коли на догоду Кучмі було ухвалено тлумачення, що ніхто не має права застосовувати (для фіксації порушень) технічні засоби, а в разі застосування вони не можуть вважатися доказами - щоб не було спокуси використовувати плівки Мельниченка, - згадує експерт. - Конституційний суд штовхнув той маятник в один незаконний бік, а зараз інші люди штовхнули його в інший незаконний бік".

Новий інструмент боротьби з корупцією

В громадській організації "Центр протидії корупції" нововведенню раді: "Тут ми маємо спеціальний статус і ми змушуємо слідчого робити необхідні експертизи чи можемо робити їх самостійно. Не можна буде просто взяти і закрити справу, - говорить Віталій Шабунін, голова правління. - Раніше писали заяву про злочин і отримували лист про відкриття провадження. Потім, через півроку - лист про закриття провадження, яке ми могли оскаржувати в суді і знову півроку чекати бездіяльності слідчого".

При цьому Шабунін визнає, що нововведення може поховати судову систему і правоохоронні органи, оскільки "з'явиться купа громадських обвинувачів, які завалять суди позовами". Однак активіст виправдовує ризики неспроможністю держави виконувати свої функції. "Доки не працюють правоохоронна і судова системи, очевидно, що громадянське суспільство буде шукати способів добиватися справедливості. І такий спосіб, повірте, набагато кращий за "суди Лінча", - говорить Шабунін.

Нова профанація

Наявність нового закону ще не означає активного застосування його на практиці, вважає Ростислав Шапошніков, голова громадської організації "Дорожний контроль", що відома своєю боротьбою з корупцією в ДАІ. За його словами, міліція може просто не виконувати норми нового закону. Згідно із законопроектом, карне провадження може бути порушено за заявою громадського обвинувача лише після того, як слідчий або прокурор внесуть цю заяву у Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Як пояснює Шапошніков, норма ст. 214 КПК, яка була і до ухвалення закону №1165, передбачає, що слідчий або прокурор зобов'язані внести заяву до ЄРДР протягом 24 годин. "Однак прокуратура та міліція систематично не виконують норму ст. 214 і просто не вносять заяви у ЄРДР. І зробити з цим нічого не можна. Я сам маю багато відмов про внесення моїх заяв", - говорить Шапошніков.

"Геофактор": Чи помітила Європа прогрес у боротьбі з корупцією в Україні? (06.03.2015)

Також експерт підкреслює, що в законі є норма, що передбачає передачу апаратури із відеодоказами протягом трьох днів. "Слідчому доведеться віддати відеокамеру, на яку було записано хабар. Мене бентежить ця норма, адже міліція може знищити камеру, оригінали флеш-карт із записом хабара своєму начальнику і за це їм нічого не буде", - пояснює Шапошніков.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Президент РФ Володимир Путін

Київ - Макрону: Гарантія РФ одна - не маємо смертної кари

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку