Голова місії України при НАТО про очікування від саміту у Варшаві | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Голова місії України при НАТО про очікування від саміту у Варшаві

Київ розраховує на створення нових трастових фондів НАТО для підтримки української армії за результатами саміту Альянсу у Варшаві 8-9 липня, розповів у інтерв'ю DW голова місії України при НАТО Єгор Божок.

Єгор Божок

Єгор Божок

Deutsche Welle: На саміті НАТО в Уельсі два роки тому засідання комісії Україна- НАТО відбулося в перший день. Цього разу на саміті у Варшаві це засідання буде заключним пунктом на другий день, тобто саміт закриється українським питанням. Чи означає це, що Україна відійшла для НАТО на другий план?

Єгор Божок: Україна є єдиною країною-партнером НАТО, яка матиме окреме засідання на найвищому рівні в рамках варшавського саміту. Що це, як не чергове свідчення того, що Альянс залишається на рішучій позиції підтримки України, її суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, а також її права обирати своє майбутнє без будь-кого втручання, особливо сусідів.

Тобто в України немає відчуття образи?

Немає. Ми ідемо на саміт з великими сподіваннями в практичній площині. Ми розраховуємо на те, що за результатами роботи комісії України-НАТО у Варшаві лідери домовляться про суттєве посилення допомоги з боку НАТО нашій державі. І не тільки в контексті невідкладної допомоги для посилення обороноздатності з метою протидії агресії з боку Російської Федерації, а й у стратегічному плані на середньострокову перспективу в контексті реформування Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО, як це задекларовано в стратегічному оборонному бюлетені України, який недавно затвердив президент. Його ми розробляли в тісній взаємодії з радниками НАТО.

Дивитись відео 02:18
Now live
02:18 хв

НАТО посилює східні кордони

У середині червня міністри оброни НАТО затвердили широкий план допомоги Україні. Про що він?

Я не хотів би говорити раніше того часу, коли цей документ буде схвалений лідерами України і НАТО. Ідеться про 40 напрямів, по яких НАТО може надавати Україні матеріально-технічну, практичну та консультативно-дорадчу підтримку і допомогу.

Уряд у Києві повідомив про плани створення "платформи з протидії гібридній війні". Про що йде мова?

Це також один із елементів цієї допомоги, яку ми розраховуємо погодити під час саміту у Варшаві. Ідеться про те, що гібридна війна, яку де факто веде Російська Федерація проти України, це реальність. Не тільки в Україні, але й у НАТО розумують, що дії, які Росія чинить проти України, є загрозою і союзникам. Ми всі знаємо, що східний фланг НАТО є доволі вразливим до цих питань. Ми розраховуємо домовитися, що Україна ділитиметься своїм практичнім досвідом, а союзники допомагатимуть Україні з найбільш передовим досвідом, новими технологіями, знаннями у сфері протидії гібридним загрозам - від військової до енергетичної та інших.

Що записано у стратегічному оборонному бюлетені України, який Ви згадали?

У ньому записано, що до 2020 Україна має максимально адаптувати стандарти НАТО у своєму секторі безпеки та оброни, насамперед у своїх Збройних силах. Ідеться про інституційні структури оборонного відомства, про підходи до командування, навчання, озброєння.

Два роки тому НАТО затвердила великий пакет допомоги Україні. Було створено три трастові фонди. Також лунали заяви про те, що Україна отримає до 14 мільйонів євро на два-три роки. Яку частину цієї суми Україна вже отримала, і на що були витрачені ці гроші?

Ми отримали все, що було потрібно. Гроші пішли в тому числі на те, щоб досягти того, що ми маємо наразі, - на відновлення боєздатності української армії, на перші кроки в напрямку реформи оборонного відомства, переозброєння, навчання за новими методиками. Але ми очікуємо, що за результатами саміту у Варшаві трастових фондів буде уже вісім. Деталі - за результатами у Варшаві, але ми говоримо про реформування сектору безпеки та оборони в цілому і Збройних сил зокрема.

На саміті НАТО 2008 у Бухаресті Альянс ухвалив рішення про те, що Україна стане його членом. Чи збирається Київ ставити питання про конкретні кроки на цьому напрямку на саміті у Варшаві?

Ні. Ми виходимо з того, що рішення, які були ухвалені, їх ніхто не скасовував, але для того, щоб порушувати питання членства, требу бути до цього готовим, що не є дійсним для України. Треба спитати український народ, що не було зроблено, і треба мати належний політичний клімат. Сьогоднішня безпекова ситуація не створює найкращий політичний клімат, щоб обговорювати такі питання. Але це не означає, що ми відмовилися від курсу на інтеграцію до євроатлантичних безпекових структур, який було відновлено президентом і Верховною Радою. Цей курс дедалі більш підтримується українським народом, але ми концентруємося на практиці. Робимо все, щоб мати сучасні Збройні сили. Коли ця мета буде досягнута, ми будемо запитувати в українців, чи потрібно подавати заявку на членство в НАТО. Наразі немає сенсу це питання порушувати.

Дивитись відео 42:35
Now live
42:35 хв

Ексклюзив DW: "Образ ворога повернувся - наскільки небезпечний новий конфлікт між Заходом та Сходом?"

Аудіо й відео до теми

Реклама