Генштаб заперечує рух військ на Київ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.02.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Генштаб заперечує рух військ на Київ

Втягування військових у внутрішній конфлікт - незаконне, застерігають експерти. Начальника Генштабу Збройних сил України, який спростував інформацію про передислокацію десантників до Києва, звільнено.

Деякі армійські частини передали у відання внутрішніх військ. Але формально армія не бере участь у нинішньому конфлікті

Деякі армійські частини передали у відання внутрішніх військ. Але формально армія не бере участь у нинішньому конфлікті

Президент Віктор Янукович ввечері у середу, 19 лютого, оприлюднив указ про звільнення генерал-полковника Володимира Замани з посади начальника Генштабу Збройних сил України. Раніше у цей день Замана спростував поширену у ЗМІ інформацію про передислокацію десантників до Києва.

Протягом останніх двох днів в Україні зростала тривога з приводу можливого втягування у протистояння на Майдані армійських підрозділів. Вранці у середу екс-міністр оборони, народний депутат Анатолій Гриценко на своїй сторінці у Facebookнаписав про передислокацію до столиці 25-ої окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади. Такий наказ, стверджує Гриценко, віддав міністр оборони Павло Лебедєв.

Лебедєв підтверджує. Генштаб - ні

Цю інформацію виданню LB.ua підтвердив сам міністр оборони Павло Лебедєв, зазначивши, що бригада відкликана для посилення охорони баз, де зберігається бойова зброя, а також арсеналу. "Так, я віддав такий наказ", - наводить видання слова міністра. Пізніше Гриценко повідомив, що також 79-й окремий аеромобільний полк з Миколаєва у повному бойовому спорядженні відправлено до Києва. Депутат нагадав, що 28 січня уряд віддав розпорядження міністерству оборони передати бригаду з Дніпропетровська і полк з Миколаєва зі складу Збройних Сил - до Внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ. "Розголос тієї інформації у пресі призупинив процес передачі, тоді ще якось дбали хоча б про формальну законність. Тепер ці "дрібниці" владу вже не турбують - десантникам наказано виконувати поліцейські завдання під проводом Внутрішніх військ по факту", - написав Гриценко на своїй сторінці у Facebook.

Разом з тим в інтерв’ю Deutsche Welle вранці 19 лютого на той момент ще начальник Генерального штабу - головнокомандувач Збройних сил України, генерал-полковник Володимир Замана спростував цю інформацію. "Інформація не відповідає дійсності. Всі знаходяться на місці своєї дислокації", - заявив начальник Генштабу. На запитання, чи є посилена охорона складів зброї біля Києва, Замана відповів: "Так. Давно посилена силами місцевих частин".

Страх відповідальності?

Суперечливі заяви представників міноборони про участь армії у внутрішньому конфлікті свідчать про те, що військові мають намір "тихо саботувати" накази нині діючого міністра оборони. "Військові надто обережні. Вони розуміють, що політики приходять і йдуть - і їм завжди вдається уникнути покарання. А понесе відповідальність саме керівництво Генштабу і безпосередньо виконавці з армійських лав. Тому з одного відомства надходять різні сигнали", - сказав DW експерт Центру Разумкова, колишній аналітик міноборони Олексій Мельник. Він упевнений, що посилювати охорону складів зброї біля Києва немає необхідності, оскільки рівень охорони цих об'єктів і так високий.

Натомість, на думку керівника Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, склади армійської зброї нині дійсно потребують посиленої охорони, адже за умов "анонімного виконання дій", прикриваючись ідеєю захисту людей, не виключена ситуація, коли кримінальні структури можуть заволодіти армійським арсеналом. "Ситуація двояка. Залучення військових до внутрішнього конфлікту незаконне. Але можуть бути провокації для військових. Адже зараз створена благодатна ситуація для активізації криміналітету, який може заволодіти зброєю", - прокоментував Бадрак у розмові з DW. Водночас він вказує на те, що посилити охорону військового арсеналу потрібно було в легітимний спосіб – через парламент ввести надзвичайний стан на окремих територіях, де зберігається зброя і тоді вже посилювати ті території армійськими підрозділами. Адже, за його словами, втручатися у внутрішні конфлікти армія може виключно за умови введення надзвичайного стану.

Армія інформаційно ізольована

При цьому його бентежить, що для охорони військового арсеналу можуть бути використані східні та південні армійські підрозділи, які ізольовані інформаційно від того, що нині діється в країні. За словами експерта, за останні роки армія стала менш прозорою та контрольованою з боку громадського спостереження і це може бути небезпечним для втягування військових у внутрішній конфлікт. "Не зрозуміло, яка психологія зараз у військових. Адже за умов зовнішнього тиску їм можуть штучно створювати настрої і маніпулювати ними", - зауважив Бадрак. При цьому експерт переконаний, що ядро української армії нині на боці протестувальників.

DW.COM

Реклама