Генерал Скіпальський: чимало співробітників СБУ працюють на сусідню державу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Генерал Скіпальський: чимало співробітників СБУ працюють на сусідню державу

Реформа СБУ має розпочатися з "декадебізації" спецслужб і відкриття архівів радянської доби, наголошують опитані DW експерти. Польська модель реформи прийнятна, але…

Кожен новий президент призначав свого керівника Служби безпеки України. Ця традиція не лише не давала позитивного стимулу до реформування структури, але й свідчила, що це відомство є вкрай заполітизованим і обслуговувало бізнес-інтереси окремих людей. "Війна з Росією показала, що в Україні нині продається усе, державні та військові інтереси в тому числі", - каже в інтерв’ю DW генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ (2007 року) Олександр Скіпальський. Тож перетворення спецслужби треба починати з "очистки" керівного складу і персоналу, запевняє генерал-лейтенант.

На переконання Скіпальського, президент мав би створити комісію з компетентних професіоналів, які знаються на роботі спецслужб і які би провели так звану люстрацію. "Усіх, хто працює на іноземну державу ( а таких є достатньо) або ж не захищає інтереси держави, треба викидати", - каже Скіпальський.

Відрити архіви КДБ

Екс-службовець не сумнівається, що реформувати відомство треба негайно, причому доречним був би польський досвід. Про те, що саме польська модель реформування правоохоронних структур є найоптимальнішою для України днями заявив і перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема, якого Петро Порошенко планує призначити генеральним прокурором. "Ми починаємо глобальну реформу всієї системи правоохоронних органів. До роботи над законодавчими актами залучимо експертів Європейської Комісії та Польщі", - зазначив віце-прем’єр України.

Поляки мають великі успіхи у боротьбі з корупцією в держорганах, пояснює генерал-лейтенант Скипальський, і саме цей досвід треба запозичувати передусім.

Оптимізувати чисельність відомства, підняти зарплату і посилити контроль за поведінкою працівників. Звільняти за найменшої підозри" – такими мають бути першочергові кроки, на думку Скипальського. Крім того, треба відкрити усі архіви, що стосуються діяльності КДБ радянської доби, передавши документи науковцям з Інституту національної пам’яті, радить екс-заступник голови СБУ.

Поляки відновили довіру до правоохоронців за два десятки років

Не слід думати, що у випадку з Україною можна адаптувати всі приклади Польщі, передає слова експерта Центру дослідження тероризму варшавського вишу Collegium Civitas Анджея Мрочека українська служба Рolskie Radio. Мовляв, проблема у тому, що кожне суспільство має свою ментальність, і цей досвід треба селекціонувати. А ще, каже Мрочек, значна частина українських правоохоронців, зокрема і на сході, досі перебувають під впливом Росії. Нині українські правоохоронні органи і спецслужба зокрема, на думку Мрочека, пройшли лише поверхневий невдалий ліфтинг, а хребет цієї структури і надалі отруює весь організм. Для початку, каже польський експерт, треба відмежуватися від зв’язків з Росією.

Нині рівень суспільної довіри до правоохоронної системи Польщі становить близько 70 відсотків, а ще у 1990-ті цей показник був на рівні 10 відсотків, наводить дані Анджей Мрочек. Тобто полякам знадобилося не одне десятиліття, аби здійснити правоохоронну реформу.

Українська "декадебізація" складніша

І це при тому, що впроваджувати реформи полякам було набагато простіше, адже вони розпочали процес люстрації одразу після революції, коли комуністична ідеологія зазнала повного краху, каже в інтерв’ю DW директор Інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. Поляки замінили більшість кадрів у спецслужбі, відділили Інститут національної пам’яті, наділивши його спеціальними прокурорськими функціями, відкрили архіви спецслужб для наукових досліджень, зазначає історик.

Володимир В'ятрович

Історик Володимир В'ятрович

"Ці кроки, як показав час, були правильними, і ця модель, зрештою, як чеська чи литовська, сприяла очищенню від філософії радянської каральної системи. Тому польській підхід для реформ спецслужб є дійсно оптимальний", - погоджується В'ятрович. Однак ламати стару систему і проводити "декадебізацію" українцям буде значно складніше, бо прихильники колишніх режимів досі перебувають при владі, зокрема і у парламенті, що стримуватиме прийняття "люстрацій них" законів, додав історик. Без зміни парламенту про реформи можна забути, запевнив директор Інститут національної пам’яті.

Позбутися дуалізму

У реформуванні спецслужби Україні доведеться йти своїм шляхом, вважає правозахисник Євген Захаров. Лише дещо українці можуть запозичити у поляків, приміром, специфіку роботи Інституту національної пам'яті чи передачу архівів, але це лише одна функція служби безпеки. "Зрозумійте, ми завжди були у різних умовах. Поляки це робили за цілковитої суспільної підтримки, сильного руху опору. Вони у 80-их вже вчилися за кордоном. У нас же була закрита країна, всі викладачі були партійцями. Відголос комунізму досі присутній", - пояснює Захаров.

Правозахисник Євген Захаров

Правозахисник Євген Захаров

Нестача фахових службовців - сьогодні найбільша проблема для спецслужби, запевняє правозахисник. Для початку, службу безпеки треба позбавити правоохоронних функцій: "Нині це кентавр, що одночасно є правоохоронним органом і спецслужбою, вдається до порівняння Захаров. - СБУ дублює функції міліції, має своє слідство, дізнання й ізолятор. Цього дуалізму, цієї кадебістської філософії треба позбутися".

Доопрацювання потребує закон про держтаємницю, де слід чітко виписати, що гриф "секретно" ставиться лише на 30 років, як це є у європейській практиці, а у нас приховувати інформацію можуть довіку, каже правозахисник. Урешті-решт, вважає Євген Захаров, СБУ має стати підконтрольна парламенту і щороку подавати звіти до профільного комітету, причому, відкрита частина звіту мусить бути у вільному доступі.

Реклама