″Ганебна поразка сил безпеки″ у справі праворадикальних терористів | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.08.2013

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

"Ганебна поразка сил безпеки" у справі праворадикальних терористів

Півтора року комісія Бундестагу розслідувала діяльність німецької поліції та спецслужб із розшуку терористів "Націонал-соціалістичного підпілля". Висновок: на часі - докорінні реформи сил безпеки.

75 засідань за півтора року, 12 тисяч папок із документами - ось підсумок роботи комісії з розслідування дій поліції та спецслужб у справі праворадикальної терористичної банди "Націонал-соціалістичне підпілля". Майже 11 років терористи нелегально діяли по всій Німеччині. Вони здійснили десять убивств, як мінімум три вибухи, грабували банки. І тільки самогубство двох терористів викрило імена реальних злочинців та їхні расистські мотиви.

Увесь цей час поліція вважала, що йдеться про мафіозні сутички серед етнічних банд, бо восьмеро з десяти жертв правих терористів мали турецьке походження. Жертви та їхні родичі опинилися під принизливими підозрами. Як могло статися, що поліція, прокуратура та Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини виявилися сліпими на праве око? Це і з'ясовувала парламентська комісія.

Безпрецедентний провал сил безпеки

В оприлюдненому 22 серпня 2013 року звіті парламентської комісії з розслідування дій поліції та спецслужб у справі терористів "Націонал-соціалістичного підпілля" - 1357 сторінок. Комісія заслухала 107 свідків та експертів. Робота ускладнювалася тим, що у слідчих раптово виникали глибокі провали в пам'яті, а відомства місяцями шукали необхідні документи. Частина документів узагалі була знищена.

Підозрювана спільниця терористів Беате Цшепе, яку нині судять у Мюнхені

Підозрювана спільниця терористів Беате Цшепе, яку нині судять у Мюнхені

Усі десятеро жертв - восьмеро вихідців із Туреччини, один грек і німецька поліцейська - були застрелені з одного пістолета. Як могло статися, що поліція та Федеральне відомство з охорони конституції не запідозрили у справі серійних убивць? І якщо майже всі жертви - мігранти, чому не розглядали версію серії злочинів за расистськими, ксенофобськими мотивами?

У своєму звіті комісія робить висновок, що "розслідування викрило важкі адміністративні занедбання та помилки аж до повних організаційних провалів у федеральних і земельних відомствах, перш за все в обміні інформацією, її аналізі, виборі співробітників та визначенні пріоритетних напрямків". У документі відверто вказано: "Це - ганебна поразка сил безпеки".

Потрібні реформи в роботі поліції та спецслужб

Комісія Бундестагу не обмежилася констатацією кричущої халатності й некомпетентності поліції та спецслужб у розслідуванні справи "Націонал-соціалістичного підпілля". Один із найважливіших факторів провалу - конкуренція між федеральними та земельними відомствами, катастрофічні прорахунки в обміні інформацією.

Неонацисти поповнюють свої лави в соцмережах

Частково ці недоліки вже виправлено. 19 вересня минулого року було створено єдину базу даних праворадикалів. Але залишається питання: навіщо в Німеччині існують Федеральне відомство з охорони конституції, покликане боротися з екстремістами всіх видів, а в кожній федеральній землі - власне відомство з охорони конституції? За всієї поваги до принципу федералізму, чому б не об'єднати їх в одне, центральне відомство? Адже конституція чинна для всіх громадян Німеччини незалежно від того, в якій федеральній землі вони мешкають.

У поліції має бути більше іноземців

Комісія Бундестагу сформулювала у своєму звіті 47 конкретних пропозицій для покращення роботи поліції та спецслужб. Зокрема, пропонується під час вибору кадрів підвищити кількість представників етнічних меншин та мігрантів. Голова комісії, соціал-демократ Себастіан Едаті, коментує: "Я впевнений, що якби серед керівництва був хоча б один співробітник турецького походження, не знадобилося б шість років, перш ніж у полі зору вперше з'явилася версія убивств за расистськими мотивами".

Щодо Федерального відомства з охорони конституції єдності в комісії немає. Партія Лівих давно виступає за повну його ліквідацію, Зелені вимагають "розпустити і створити заново", а християнські демократи й соціал-демократи вимагають реформ. Дещо вже зроблено: із 17 шефів федеральних і земельних відомств п'ятеро пішли у відставку.

Неонацисти в німецьких тюрмах

У звіті комісії є й вимога впорядкувати роботу з "інформаторами". Часто це члени праворадикальних груп, у тому числі злочинці. Проведене комісією розслідування виявило, що чимало з них отримували від відомств із охорони конституції щедрі винагороди, які використовували для пропаганди своїх людиноненависницьких поглядів. А інформація, яку вони постачали, або була неправдивою, або осідала в архівах.

Напівправда - це ще не половина правди

Комісія Бундестагу закінчила свою роботу. Спікер парламенту Норберт Ламмерт високо оцінив її результати. Водночас він підкреслив права меншин: "Захист здоров'я і життя, а також усіх гарантованих конституцією прав розповсюджуються на всіх, хто проживає в Німеччині, незалежно від їхнього походження".

Під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Ґідо Вестервелле звіт схвалив і міністр іноземних справ Туреччини Ахмет Давутоглу. А ось один із адвокатів жертв праворадикального терору Мехмет Даймаґюлер вважає, що розслідування має тривати. "Напівправда - це ще навіть не половина правди", - каже він.

Розслідування буде продовжене. В Мюнхені триває суд над імовірною спільницею терористів Беатою Цшепе. 2 вересня має відбутися засідання Бундестагу для обговорення висновків комісії. Одне з питань порядку денного вже можна передбачити: як підвищити рівень парламентського контролю над спецслужбами.

DW.COM