Володимир Мірзоєв: ″Російська держава поводиться як антидержава″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 01.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Володимир Мірзоєв: "Російська держава поводиться як антидержава"

Відомий російський режисер, сценограф, лауреат Державної премії Росії Володимир Мірзоєв поділився з DW своїм баченням того, що нині відбувається в Росії.

Володимир Мірзоєв

Володимир Мірзоєв

Ситуація в Україні та навколо України по-різному оцінюється в Росії, в тому числі серед інтелігенції, людей мистецтва. Як бачить це Володимир Мірзоєв?

Володимир Мірзоєв: Серед моїх колег дуже багато акторів, режисерів, кінематографістів намагаються жити як страуси і в політику не заглиблюватися. Вони кажуть: "Ми займаємося своєю професією, а решта нас не стосується". Це дуже зручна позиція, тому що можна завжди підтримувати владу, бути лояльним, не розуміючи, що насправді відбувається, бути осторонь від найважливіших подій. Багато хто займає таку нібито нейтральну позицію. Але це звичайнісінький конформізм і небажання проникнути в ситуацію глибоко, небажання діяти, тому що це може вплинути на матеріальне становище та статус. А ті мої колеги, які заглиблюються в ситуацію, не схвалюють те, що робить путінський уряд в Україні.

DW: Наскільки глибоким є розкол у російській інтелігенції між тими, хто підтримує Путіна, та тими, хто проти його політики стосовно України?

Нині стало хорошим тоном не торкатися релігійних та політичних тем у світському товаристві. Якщо ти хочеш зберегти мінімальні хороші відносини, краще не брати участі в гострій дискусії з цих приводів. Розкол дуже глибокий у середовищі інтелігенції, як і загалом у суспільстві. Тріщини тут ідуть у найрізноманітніших напрямках. При цьому ми повинні усвідомлювати, що розколює нас як суспільство - держава. Саме суспільство і його консолідація є головною небезпекою для вищої бюрократії, що показав київський Майдан. Я зараз відчуваю відродження українського суспільства, української культури. На моїх очах виникає вільне суспільство і навіть стилістично, естетично, лінгвістично не хочеться підтримувати наше керівництво. Російська держава поводиться як антидержава: вона не об´єднує людей, не прагне до консенсусу різноспрямованих груп, а навпаки - всіляко розпалює конфлікти всередині суспільства на релігійній, політичній, внутрішньополітичній, зовнішньополітичній лінії.

Як ви думаєте, яким чином на російській сцені, в журналах, книгах може бути відображене те, що нині відбувається в Росії у зв´язку з українськими подіями?

Письменники, які працюють наодинці з аркушем паперу чи комп´ютером, мають тут перевагу. Тому що говорити на цю тему з театральної сцени, теле- й кіноекрану зараз просто неможливо, цей ресурс у Росії монополізований бюрократією повністю. І нині російська бюрократія вустами міністра культури підкреслює, що дає гроші на ті проекти, які безумовно лояльні до влади. Це суперечить російській конституції як мінімум. Чиновники не можуть визначати наші думки і напрями нашої творчості. Суспільство не делегувало їм ці функції.

Наскільки вірогідним є творчий бунт у Росії?

Чимало творчих людей беруть участь у мирних демонстраціях, але я не уявляю, що в Росії люди творчі солідарно застрайкують. Адже якщо людина відкрито заявляє про свою позицію, яка не збігається з державною, то вона часто оголошується зрадником інтересів російського суспільства. Із цим я категорично не згоден, тому що інтереси вищої бюрократії розходяться з інтересами простих громадян. Жаль, що не всі росіяни це розуміють. Але люди, які здатні на рефлексію, наприклад, творчі люди, чудово це розуміють. Вони в якихось випадках мовчки протестують, в деяких - відкрито заявляють про свою позицію, наприклад, як кінематографіст Андрон Кончаловський, письменник Дмитро Биков, Михайло Єфремов, Сергій Гармаш… І всім зрозуміло, що це тягне за собою втрату місця чи неотримання гранту на твій проект. Що є особливо важким для кінематографістів. Адже кіно - це великі гроші, його з коліна знімати важко і не всі хочуть знімати кіно мобільними телефонами.

Реклама