Вищий суд з питань інтелектуальної власності: навіщо і для кого? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.06.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вищий суд з питань інтелектуальної власності: навіщо і для кого?

Наступного року в Україні запрацює Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Другий етап конкурсного відбору суддів до цього суду почнеться 6 липня. Наразі на одне місце претендують десятеро кандидатів.

У новоствореному суді працюватиме 21 суддя

У новоствореному суді працюватиме 21 суддя

Вищий суд з питань інтелектуальної власності, або як ще його називають за міжнародною термінологією  IP-суд - (IP -англ. Intellectual property - інтелектуальна власність), так само як Вищий антикорупційний суд з'явиться в Україні завдяки судовій реформі. Створення цих двох спеціалізованих судів передбачено в законі "Про судоустрій та статус суддів", який Верховна Рада ухвалила ще у 2016 році. Якщо за створення Антикорупційного суду поки ще точаться політичні баталії, то Вищий суд з питань інтелектуальної власності може запрацювати наступного року. Він стане першим спеціалізованим судом в країні.

А судді хто?

Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) готова почати другий етап конкурсного відбору кандидатів на посаду суддів в український IP-суд. "Протягом 3-4 кварталу цього року ми проведемо іспит: кандидати складуть тест з права, напишуть практичне завдання. Потім будуть співбесіди і дослідження досьє. Не певен, що до кінця цього року все закінчимо, але до середини наступного цей суд вже запрацює", - розповів DW член ВККСУ Андрій Козлов. За його словами, на конкурс подали документи 234 кандидати, з них комісія допустила до конкурсу 219. Найбільше кандидатів віком від 30 до 40 років, майже половина з них жінки.

На даний момент на одну посаду судді в Вищий суд з питань інтелектуальної власності претендує десятеро кандидатів. "Найактивніше подалися на конкурс претенденти з Київської області, західних регіонів та судді з Донецької, Харківської і Дніпропетровської областей. Для багатьох цей конкурс - це певний соціальний ліфт і путівка в столицю для кар'єри", - прокоментував Андрій Химчук, юрист громадської організації "Фундація DEJURE", яка проаналізувала досьє кандидатів на посади суддів в український IP-суд.

Основними вимогами до конкурсантів є п'ятирічний стаж професійної діяльності у сфері права. Для адвокатів та патентних повірених досвід професійної діяльності як представника у справах інтелектуальної власності також має складати щонайменше 5 років до або після здобуття вищої юридичної освіти. З огляду на такі вимоги,  претендують на суддівські посади у Вищий суд з питань інтелектуальної власності  здебільшого діючі судді і лише 19 кандидатів  є патентними повіреними чи адвокатами. "Претендують в основному судді, а не спеціалісти з інтелектуальної власності", - констатує Андрій Козлов.

Неточність формулювань

Вищий суд з питань інтелектуальної власності буде невеликим.  З усіх претендентів комісії доведеться обрати лише 21 найкращого. Вони розглядатимуть широке коло справ. Зокрема, розробники винаходів можуть відстоювати тут своє право на них, власники торговельних марок зможуть оскаржити використання підробки їхньої марки, ті, хто має патент можуть судитися за продовження терміну його дії тощо. Допомагатиме новий суд і митцям.  В українському IP-суді вони зможуть відстояти своє право на музичний чи поетичний твір, картину чи будь-що з творчості у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі якщо йдеться про колективне управління майновими правами автора, зокрема письменників чи музикантів. Також суд займатиметься спорами, пов'язаними з недобросовісною конкуренцією, які зараз розглядає Антимонопольний комітет України.

"Юрисдикція Вищого суду з питань інтелектуальної власності ще дасть про себе знати, адже вона виписана дуже широко і неточно, з розмитим формулюванням. А це може дуже вільно трактуватися судом - ці справи ми собі беремо, а ці не беремо", - відзначає доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Антон Льовін. На його думку, таке вибіркове правосуддя може знівелювати увесь задум створення спеціалізованих судів, які мають займатися окремими, конкретними питаннями. Він наводить приклад, що німецький Bundespatentgericht займається виключно  патентними справами і така вузька спеціалізація дає можливість розглядати їх "глибоко". До того ж у німецькому патентному суді працюють здебільшого "технічні судді" -  спеціалісти з інтелектуальної власності, колишні патентні повірені. На думку експертів, на відміну від німецького Bundespatentgericht, в українського ІР-суду з зануренням в деталі права інтелектуальної власності можуть бути проблеми через його широку юрисдикцію та відсутність спеціальних знань у суддів.

Пілотний проект

Зараз всі справи, які стосуються інтелектуальної власності, патентів та авторських чи суміжних прав розглядають в Україні суди загальної юрисдикції, господарські чи адміністративні суди. Точної статистики, скільки таких справ слухається на рік, немає. За інформацією комітету з питань інтелектуальної власності Асоціації адвокатів України, в 2016 році українськими судами було відкрито провадження у 175 справах пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, виконано 75 судових рішень, до державних реєстрів внесено відомості про визнання недійсними за рішеннями судів 41 охоронного документа. І це лише справи, де стороною виступало держпідприємство "Укрпатент" чи державна служба інтелектуальної власності.

Але, якщо така незначна кількість справ щодо інтелектуальної власності слухається українськими судами, чому раптом Україна вирішила створити першим окремим спеціалізованим судом саме Вищи суд з питань інтелектуальної власності? "Створення  цього суду не обумовлене жодним міжнародним зобов'язанням України. Це вибір політиків створити саме цей суд", - констатує провідний юридичний радник міжнародної організації Democracy reporting international (DRI) Микола Гнатовський. За його словами, можна пояснити, що правосуддя щодо інтелектуальної власності зі створенням спеціалізованого суду може бути якіснішим та швидшим, але чи варто витрачати на це стільки людського та фінансового ресурсу?

"Україна - це країна зі значним інтелектуальним науковим потенціалом. З часом її патентоздатність буде рости і спорів буде все більше, будуть і спори про винаходи. Для цього треба готуватись. Один суд може напрацювати єдину і більш сталу судову практику, аніж розпорошені суди", - пояснює Андрій Козлов. За його словами, широка юрисдикція IP-суду  на початковому етапі виправдана, доки справ щодо патентів в країні не так багато. Він прогнозує, що з часом таких справ буде більше, оскільки вони розглядатимуться професійніше, аніж у звичайних судах. Тоді ж, на переконання Козлова, юрисдикцію українського IP-суду можна буде звузити.

Представник ВККСУ запевняє, що Вищи суд з питань інтелектуальної власності - це пілотний, експеретментальний проект, якщо він виявиться вдалим, то його врахують для створення подібних спеціалізованих судів в інших галузях.

Дивитись відео 04:00

Судова реформа: оцінювання суддів - лише фікція?(13.04.2018)

 

Аудіо й відео до теми

Реклама