Великодні марші миру: спершу – проти атомної зброї, нині – проти атомної енергії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Великодні марші миру: спершу – проти атомної зброї, нині – проти атомної енергії

У ФРН традиція влаштовувати на Великдень марші миру налічує вже півстоліття. Щоправда, учасників таких акцій стає дедалі менше. Але цього року сподіваються на друге дихання. У центрі протестів – атомна енергія.

default

Ідея влаштовувати на Великдень демонстрації за мир і проти атомної зброї німці запозичили у Великобританії. Вислів першого канцлера повоєнної Німеччини Конрада Аденауера про те, що ядерна зброя – це лише подальший розвиток артилерії, спровокувала пацифістів на більш рішучі дії. Пік великодніх маршів припав на 70-80 роки минулого століття. Утім, по завершенню «холодної» війни пристрасті вляглися. І от тепер знову з’явилася потрібна тема – протест проти використання атомної енергії.

«Чим боронитися проти росіян?»

Андреас Буро – нині йому вже 83 роки – був організатором першого великоднього маршу за мир на початку 60-х. «Зібралося людей з двадцять, - пригадує колишній активіст. - Ішов дощ зі снігом. Довкола кожного демонстранта зібралася група із 30-40 людей, які дружньо нас лаяли. Їхній головний аргумент був: якщо росіяни нападуть, нам потрібно ж чимось боронитися».

Утім, поступово настрої змінювалися. У середині 60-х років у Німеччині з’явилася так звана «позапарламентська опозиція» – в основному молодь, яка виступала проти затхлої чиновницької ієрархії. До руху за мир долучалися нові й нові люди, в тому числі і поет Ерих Кестнер, який сформулював фактично коротку віршовану програму руху. У вільному перекладі вона звучить приблизно так: «Маршируємо ми проти Сходу? Ні. Маршируємо ми проти Заходу? Ні. Ми маршируємо за світ, який відмовиться від зброї. І так буде найкраще для всіх».

Вітер змін

Пік великодніх демонстрацій припав на 80-ті. Тоді на вулиці виходило до мільйона людей. Але на початку 90-х прийшов вітер змін. Після об’єднання Німеччини та розпаду Радянського Союзу світовий порядок почав вибудовуватися по-новому. «Холодна» війна закінчилася. На порядок денний вийшли інші нагальні питання. І рух за мир поволі почав здавати позиції. Фактично єдиною темою для пацифістів, яка ще хоч якось могла сколихнути німецьке суспільство, стала війна в Афганістані, де служить багато бундесверівців.

Утім, тепер на передній план вийшла нова тема, що турбує німців, – відмова від атомної енергетики. Саме на ній робитимуть головний наголос цьогорічні організатори великодніх маршів миру.

Автори: Вольфґанґ Дік / Христина Ніколайчук
Редактор: Наталя Неділько