Ведмежа послуга для української економіки | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 26.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Ведмежа послуга для української економіки

Пільгові умови для українських виробників за останні двадцять років не сприяли підвищенню їхньої конкурентоздатності. Урядовці та економісти називають різні причини провалу цієї політики.

Автомобілі ЗАЗ

Автомобілі ЗАЗ

Наданням пільгових режимів великому бізнесу українські уряди займаються всі останні 20 років, але це, судячи з усього, так і не призвело до значного підвищення конкурентоздатності їхньої продукції. Не допомогли й захисні мита. Останній приклад - запровадження навесні цього року спеціальних зборів на імпортні авто, які ввозяться в Україну. За статистикою асоціації автовиробників України "Укравтопром", продажі автомобілів місцевого виробництва все одно скоротилися за десять місяців 2013 року до 57 відсотків від обсягів продажів попереднього року. Аналітики ринку стверджують, що українці вперто відмовляються купувати неякісні машини, вироблені всередині держави.

"Українська продукція залишається неконкурентоздатною через те, що її, мабуть, занадто захищають", - сказав у розмові з DW Дмитро Луценко. Він є експертом Програми підтримки галузевої політики "Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС". Луценко вважає помилковою стратегію продовження підтримки урядом таких виробників.

Представники уряду: винні виробники

У Кабміні в Києві пільги українським виробникам та захисні мита намагаються представити як допомогу місцевому бізнесу в умовах жорсткої конкуренції в світі. Представниця департаменту співпраці із СОТ та торгівельного захисту Мінекономрозвитку й торгівлі України Олександра Оніщук в інтерв'ю DW зазначила, що до подібних дій вдається й багато інших країн. "Тут важливо знайти баланс, щоби захист виробника був ефективним, але водночас, не порушував наші зобов'язання, як члена СОТ", - сказала Оніщук.

Але чи не створюють урядові пільги виробникам занадто комфортні для них умови, за яких питання конкурентоздатності продукції відходить на другий план? Оніщук визнала, що так справді буває, але звинувачувати у цьому лише уряд, на її думку, було б некоректно. "Тут багато що залежить і від самого виробника. Якщо скористатися пільговим режимом для модернізації виробництва, буде очевидною користь і для держави, і для виробника. А якщо виробник лише скористався пільгами, але не здійснив жодних кроків на поліпшення своєї продукції, то він сам винний в тому, що вона буде не конкурентоздатною", - сказала Оніщук.

"Особливості української політичної системи"

Проте, як сказав Дмитро Луценко, "особливості української політичної системи" не дають можливості розрізняти, де закінчується некомпетентність уряду і починається неефективне використання пільг виробниками. А отже, продовжив він, стає й надзвичайно важко встановити, хто винен в неефективності допомоги місцевому бізнесу. "В нас ті, кого називають "національні виробники", іноді дуже переплетені з урядом. Значна кількість коштів від пільгових режимів часто йде не на модернізацію, а на політичне фінансування та інші невиробничі видатки", - сказав Луценко.

Від економічно непродуманої допомоги, яка не стимулює розвиток виробництва, застерігає й директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. За його словами, далеко не всі виробники отримують допомогу від уряду, якої вони потребують. Бураковський вважає, що в теперішньої влади та бізнесу з'явилося бажання лібералізувати економічне життя в Україні та створити більш сприятливий бізнес-клімат. Проте, цим намірам дуже заважає звичка можновладців все контролювати. І їм, як вважає економіст, "ментально важко" перейти до зовсім інших європейських форм контролю.

Бураковський звернув увагу й на банальну корупцію, подолати яку в Україні досі так і не вдалось. "Існують цілком певні інтереси фіскальних органів, бо кожний їхній папірець, кожна довідка та послуга - це дохід не так державного бюджету, як тих людей, що цим займаються. А ще - звичайна корупція та здирництво грошей з учасників ринку", - вважає Бураковський.

Реклама