Боротьба з корупцією: «Коли в тебе відбирають бізнес, європейські закони не допоможуть» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.10.2010

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Боротьба з корупцією: «Коли в тебе відбирають бізнес, європейські закони не допоможуть»

Європейське законодавство не допоможе Україні побороти корупцію, якщо у керівництва країни не буде політичної волі до глибоких перетворень. На цьому наголошували експерти на конференції «Київський діалог».

default

Україна вже багато років залишається однією з найкорумпованіших країн Європи - якщо вірити міжнародній неурядовій організації Transparency International. Боротьби з корупцією практично немає, хоча за кожного українського президента з´являється нова стратегія, яку всі експерти називають правильною і багатообіцяючою. Не став винятком і Віктор Янукович – за його дорученням команда фахівців написала стратегію, яку днями представлять на суд громадськості. Експерти, які бачили документ, загалом схвально відгукуються про нього, хоча і визнають: він майже нічим не відрізняється від попередніх. Тим часом експерти на практиці поки не бачать у Києві політичної волі для рішучої боротьби з корупцією.

Mark Mullen Kiewer Gespräche

Марк Маллен, TI - Грузія

«Урядовці у всьому світі говорять про боротьбу з корупцією. Але люди не дурні – якщо вони не бачать негайних змін на краще, вони розуміють – уряд бреше», - сказав в інтерв´ю Deutsche Welle представник Transparency International у Грузії Марк Маллен. Він має з чим порівнювати. Як розповів у своєму виступі Маллен, за останні сім років антикорупційна політика президента Михаїла Саакашвілі дуже змінила країну. «Більшість грузинів сьогодні у своєму повсякденні вже не стикаються з тотальною корупцією, яка була раніше», - каже Маллен.

Грузія нині у рейтингу Transparency знаходиться поруч з Італією і новачками Євросоюзу - Румунією і Болгарією. Хоча 68 місце – це й незадовільний результат, але значно краще, ніж в України або Росії. Хоча шлях Грузії у протидії корупції не можна назвати взірцевим, визнає Марк Маллен. «Часто рішучість президента у боротьбі з корумпованими чиновниками виходила за рамки закону», - каже Маллен. Лише зараз, значною мірою приборкавши корупцію, Грузія поступово перейшла до ухвалення європейського законодавства у цій сфері. Позаду у країни – жорсткі дії президента, які надовго запам´яталися грузинам: це, зокрема, масові, негайні звільнення чиновників цілими відомствами. Крім того, антикорупційний спадок Саакашвілі – це рішуча дерегуляція. Президент, щойно прийшовши до влади, умить скасував більшість дозволів і ліцензій, які раніше можна було отримати лише за хабар, розповідає Маллен.

Тим часом в Україні рішучих дій влади щодо «очищення» чиновницького апарату поки не спостерігається, зауважують експерти. Натомість продовжується копітка робота з ухвалення «правильних» законів. Найгучнішою тезою у виступі на «Київському діалозі» Руслана Рябошапки, директора Бюро антикорупційної політики при уряді, стала обіцянка, що з першого січня запрацює сумнозвісний пакет антикорупційних законів, схвалений експертами Ради Європи та Організації економічної співпраці і розвитку. Набрання чинності трьома важливими законами відкладається вже кілька років через формальні недопрацювання.

Європейські закони – не панацея

Diana Kovacheva, Transparency International - Bulgarien

Діана Ковачева

Проте, навіть чудові закони ще не гарантують перемогу у боротьбі з корупцією. Яскравий приклад цього на конференції навела Діана Ковачева з болгарського відділення Transparency International. Ставши членом Європейського Союзу, Болгарія розпочала втілення масштабної антикорупційної стратегії. За три роки влада у Софії втілила стратегію вже на три чверті. Однак рівень корупції у країні за цей час взагалі не покращився, каже Ковачева. «Болгарія на 90 відсотків гармонізувала своє законодавство з нормами ЄС та міжнародними антикорупційними конвенціями. Ми маємо чудові закони, але жахливу реалізацію. Через проблеми з корупцією ми навіть не можемо у заплановані терміни стати членами Шенгенської зони», - зауважила Ковачева.

Представниця болгарського відділення Transparency вбачає головну проблему у політичній корупції, що приводить до влади людей, не зацікавлених у її прозорості. І тут європейські закони у Болгарії не працюють, визнає Ковачева. Так, обмеження на фінансування партій з боку бізнесменів, які, приміром, у Польщі принесли відчутні результати, у Болгарії мало що змінили.

Корумповані політики: обмін компроматом

Як і в Україні, політична корупція залишається у Болгарії великою проблемою – навіть після вступу до ЄС. У зв´язку із цим, як неодноразово наголошували під час конференції експерти, важливо крім доходів чиновників контролювати також їхні видатки: не можеш довести чистоту походження коштів, за які будуєш розкішну віллу – маєш проблеми. Така норма з´явиться і в Україні, якщо «антикорупційний пакет» нарешті дійсно набере чинності першого січня. У Болгарії вона вже діє давно – з мінімальним результатом. «Що було би у Болгарії, якби у пресі написали, що президент, «живучи на одну зарплату», збудував величезний палац і має у володінні гектари елітної замлі?» На це запитання Deutsche Welle Діана Ковачева відповіла: „Як правило, у таких випадках нічого не відбувається. Політичні опоненти регулярно вкидають у пресу фотографії палаців одне одного з натяком на корупцію. Однак такі речі до кінця ніколи не розслідуються“, - відзначає Ковачева.

«Треба ділитися»

Elena Panfilova Kiewer Gespräche

Олена Панфілова, Transparency International -Росія

То чим же вельми корумпована Болгарія - країна ЄС – краща за Україну чи її сусідку по рейтингу корумпованості Росію? Представниця Transparency International у Росії Олена Панфілова називає країни цієї частини рейтингу «системно корумпованими». «Влада у таких країнах бореться не з корупцією, а з хабарництвом. Їй вигідно приборкати дрібне хабарництво, але свої власні корупційні інтереси вона відстоює рішуче, не гребуючи на виборах тотальним адмінресурсом», - каже Панфілова. Вона додає: лише копіюванням європейських антикорупційних законів системну корупцію не подолати. «Адже у нас інша корупція. Це не класична корупція, коли громадянин приходить до чиновника і дає йому гроші, щоб полегшити собі вирішення проблем. Це інша корупція: коли чиновник приходить до громадянина і каже йому: «Мені подобається твій бізнес – треба ділитися». У таких ситуаціях не будеш розмахувати європейськими етичними кодексами на кшталт «я не даю хабарів», - підсумовує Панфілова.

За кілька днів в Україні місцеві вибори. Наговорившись про необхідність впровадження європейських законодавчих норм, у кулуарах українські експерти пояснюють іноземним колегам: люди йдуть у владу захищати свій бізнес, ті, хто переможе, не можуть не скористатися владними можливостями, які дозволяють повернути «інвестовані» у вибори гроші.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько