Боротьба за податки: місцеві громади сперечаються через гроші | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Боротьба за податки: місцеві громади сперечаються через гроші

Обласні й районні ради змінюють прописку комунальних закладів на сільську, хоча установи й надалі залишаються в містах. Критики говорять про передвиборну кампанію. Депутатський законопроєкт має зупинити такий процес.

Будинок Чорна кам'яниця - одне із приміщень на площі Ринок, яке орендує Львівський історичний музей. Тепер цей музей зареєстровано в Червонограді, що в 70 кілометрах від Львова

Будинок "Чорна кам'яниця" - одне із приміщень на площі Ринок, яке орендує Львівський історичний музей. Тепер цей музей зареєстровано в Червонограді, що в 70 кілометрах від Львова

Схема виглядає приблизно так: комунальні заклади, які є на балансі області чи району, відповідні ради перереєстровують в інші міста чи села, при цьому самі об'єкти залишаються на своєму старому місці, тобто переселення відбувається лише на папері. "Усе це робиться заради податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) - одного з основних податків, які наповнюють місцеві бюджети, - і який після перереєстрації буде зараховуватись в той населений пункт, де зареєструють підприємство", - пояснює DW депутатка Верховної Ради від "Голосу" Галина Васильченко.

Cитуація з перереєстрацією - несправедлива, критикує Васильченко, оскільки сам комунальний заклад залишається, люди, які там працюють, продовжують там працювати, користуватись садками, транспортом, дорогами тих міст, чи райцентрів, звідки податки вилучили. Крім того, це не дає органам місцевого самоврядування можливість планувати і виконувати свої бюджети.

Аби зупинити таку практику, група депутатів, до якої увійшли представники фракцій "Голос", "Слуга народу", "Батьківщина", а також парламентських груп "Довіра" та "За майбутнє", підготувала законопроєкт, через який районні та обласні ради більше не зможуть одноосібно змінювати місце реєстрації своїх установ. Законопроєкт №3118 днями вже зареєстровано у Верховній Раді. В документі, зокрема, пропонується, щоб рішення про зміну місця реєстрації ухвалювалося лише за згодою місцевої влади, де ці установи розташовані.

Перереєстрація як інструмент політичних маніпуляцій

Також закон має знівелювати ризики використання перереєстрації як інструменту політичних маніпуляцій.

"Часто перереєстрація може використовуватись за допомогою обласних і районних рад як тиск на міських голів чи міські територіальні громади.  Мовляв, у нас тут є інструмент, яким ми у будь-який момент можемо обвалити ваш бюджет",  - розповідає директор Аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук.

Читайте також: В Україні знову переписали Виборчий кодекс

У випадку ж Львівщини, на думку Галини Васильченко, перереєстрація закладів стала, швидше, передвиборчою агітацією певних осіб напередодні місцевих виборів: через наповнення бюджетів маленьких населених пунктів вони хочуть сподобатись своїм виборцям

Як стверджують в Асоціації міст України, така практика перереєстрації - не нова, але масово вона почала використовуватись саме торік. В Асоціації нарахували по Україні 136 підприємств, які були в такий спосіб перереєстровані. Особливо це відчули на собі Суми та Львів. Так, процес перереєстрації закладів на Львівщині розпочався торік. У села та маленькі населені пункти вже перевели чотири медичних заклади та історичний музей. Якщо не зупинити процес, Львів, наприклад, може недорахуватись 100 мільйонів гривень у міському бюджеті, підрахували у Львівській міській раді.

Львівська облрада vs Львівська міськрада

У Львівській обласній раді, яка схвалила перереєстрацію підприємств, своє рішення пояснюють тим, що місто Львів не достатньо дбає про заклади обласного підпорядкування.

У своєму блозі голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, зокрема, написав: "Для чого це зробила Львівська обласна рада? Для того, щоби передати половину цих коштів на розвиток територій, де зареєстровані медустанови, а іншу частину скерувати на потреби власне цих чотирьох комунальних закладів. Тобто механізм такий: 50 відсотків з ПДФО, котре, приміром, надійде до Турківського районного бюджету з працівників "Швидкої" залишиться для потреб Турківського району, а 50 відсотків - надійде упродовж 2020 року на потреби власне Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф".

Читайте також: Садовому скасували заставу в мільйон гривень

Львівська міська влада критикує таку практику й відкидає закиди, що недостатньо дбає про заклади обласного підпорядкування. "По-перше, це - питання здорового глузду, - не приховує емоцій у розмові з DW заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. - Складно собі уявити, щоб музей у центрі Лондона перереєстровується в якесь селище біля Лондона. А по-друге, це - економічний ефект". За його словами, внаслідок перереєстрації історичного музею в міський бюджет не надійдуть 40 мільйонів гривень. Водночас, продовжив Москаленко, історичний музей орендує приміщення у Львові на пільгових умовах. Йдеться про сім приміщень, чотири з яких розташовані на головній вулиці Львова - площі Ринок. Якби місто виставило рахунок оренди за комерційними цінами, то всі додаткові гроші, які обіцяють для музею, можуть піти на оплату оренди.

Юридично обласні чи районні ради мають право перереєстровувати комунальні заклади, якщо це відбувається не посеред бюджетного року, пояснює Ярослав Рабошук з Аналітичного центру Асоціації міст. Але з іншого боку таким чином руйнується схема розподілу грошей, затверджена бюджетним кодексом. Як пояснив Рабошук, бюджетний кодекс за кожним рівнем бюджету закріплює відповідні доходи і відповідні податки, і раптом обласна чи районна влада вирішує, що вона може розподіляти в ручному режимі доходи по-іншому, а не так, як передбачено в бюджетному кодексі. "Тобто, забираючи частину доходів міських рад, які передбачені на утримання шкіл, садочків, медичної допомоги, вона каже: а ні, ми ці гроші будемо скеровувати на обласну лікарню". Добре, а за рахунок чого тоді фінансувати садочки, школи чи ремонти доріг?", - каже Рабошук. Тому законпроєкт, який подали на розгляд Верховної Ради, на його думку, потрібен.

Реклама