1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи зможе "Ощадбанк" стягнути з Росії гроші за Крим

Олександр Голубов
28 листопада 2018 р.

"Ощадбанк" відсудив у Росії 1,3 мільярда доларів за втрати через анексію Криму, але у Москві рішення арбітражу не визнають. Примусово стягнути гроші Києву буде нелегко.

https://p.dw.com/p/394bc
"Ощадбанк" оцінює свої збитки від анексії Росією Криму в близько одного мільярда доларів
"Ощадбанк" оцінює свої збитки від анексії Росією Криму в близько одного мільярда доларівФото: Imago

Цього тижня "Ощадбанк" оголосив про свою перемогу у міжнародному арбітражі проти Росії. У офіційному повідомленні державного банку зазначається, що сума відшкодування становитиме 1,3 мільярда доларів та відсотки, які будуть нараховуватися з моменту ухвалення рішення до його фактичного виконання. Саме таку суму відшкодування за збитки "Ощадбанку" внаслідок анексії Криму Росією призначив арбітражний трибунал у Парижі у понеділок, 26 листопада. У повідомленні українського державного банку рішення трибуналу називають "остаточним". 

Утім, уже наступного дня у міністерстві юстиції Росії повідомили про те, що Москва відмовляється визнавати рішення Міжнародного арбітражного суду при торговельній палаті у Парижі. У відомстві стверджують, що арбітраж, мовляв, не має юрисдикції для розгляду позову "Ощадбанку" до Росії та обіцяють вжити "всіх необхідних заходів", аби захистити інтереси Росії.

Повне відшкодування

На початку слухань в українському державному банку повідомляли, що сума вимог за втрачені кримські активи та бізнес перевищує один мільярд доларів. За словами члена виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталія Шапрана, "Ощадбанк" дійсно мав значні втрати внаслідок анексії півострова Росією. Ідеться про розгалужену мережу відділень, а також близько 30 мільйонів гривень готівкою і 300 кілограмів золота, перелічує експерт. Але сума у 1,3 мільярда доларів, за його оцінкою, є трохи більшою за суму прямих втрат банку від анексії і включає в себе витрати на послуги юристів та оцінювачів, яким може піти близько 10-15 відсотків від виграшу. "Сума є трохи завищеною, але це нормальна практика. Якщо країна не хоче виконувати власні зобов'язання, вона має бути готовою відшкодовувати не лише втрачене майно, але й витрати позивачів на юристів", - зазначає Шапран.

За словами керуючого партнера юридичної компанії Bires Law Firm Романа Шахматенка, перемога "Ощадбанку" полягає не лише у повному відшкодуванні суми, але й у тому, що отримати потрібне рішення вдалося надзвичайно швидко. Юрист пояснює, що зазвичай подібні процеси розділяються на дві частини: визначення юрисдикції та розгляд по суті. Утім, у цьому випадку розділення не було, що значно прискорило хід процесу. "Позов складався з близько 30 тисяч сторінок - це могло розглядатися роками. А тут слухання розпочалися у березні 2017 року, і ми вже маємо рішення", - розповідає Шахматенко.

Причину перемоги "Ощадбанку" юрист громадської організації "Регіональний центр прав людини" Віталій Набухотний пояснює тим, що відчуження майна українського банку на анексованій території відбувалося на тлі збереження російською стороною угоди з Україною про взаємний захист інвестицій. "Таким чином, Росія сама загнала себе у глухий кут", - говорить юрист, зазначаючи, що саме ця угода була одним із наріжних каменів української позиції під час арбітражу. 

Виграти суд - ще не отримати гроші

Щоправда, радість від легкої перемоги експерти урівноважують попередженням про те, що отримати виграну компенсацію українському державному банку буде вже не так просто, адже Росія не буде виконувати це рішення добровільно, а шансів на оскарження ухвали арбітражу фактично немає. За словами Шахматенка, допомогти у отриманні відшкодування має Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, яка дозволятиме стягувати майно, що належить російській державі та не має дипломатичного імунітету, навіть у третіх країнах. "Але це майно доведеться розшукувати та вимагати його відчуження у судовому порядку, що потребуватиме часу та додаткових зусиль", - відзначає Шахматенко.

Набухотний додає - дуже тонким юридичним питанням при цьому є визначення, чи підпадатимуть під цей перелік активи російських державних компаній, таких як "Сбербанк" та "Газпром", за кордоном. Щоправда, Шапран нагадує: колишнім акціонерам російського ЮКОСа вдалося відсудити майно дочірніх компаній "Газпрому" у Нью-Йорку та інших містах світу, а після дефолту Росії у 1998 році компанії, що втратили гроші на російських державних цінних паперах, домагалися арешту військового майна РФ на міжнародних виставках та закордонних полігонах. "Треба зрозуміти, що перемога у арбітражі - це не мільярд готівкою одразу. Росіяни будуть максимально затягувати виконання рішення, тому українській стороні доведеться витратитися на виконавців", відзначає Шапран.

"Кримський міст": Україна готує позови проти Росії (15.05.2018)