Болгарія: радикалізація суспільства | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.05.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Болгарія: радикалізація суспільства

У Болгарії в неділю, 12 травня, відбуваються парламентські вибори. Учасники передвиборної кампанії в найбіднішій у ЄС країні закидали одне одному шахрайство й маніпуляції. В суспільстві посилились радикальні настрої.

На початку цього року протягом кількох тижнів тисячі болгар брали участь у масових акціях протесту. Демонстранти не були прихильниками якої-небудь конкретної партїі, а протестували переважно проти корупції, наслідків грошової кризи, підвищення цін на електроенерігю та безробіття. Двоє людей вчинили самоспалення.

У кількох великих містах активісти розмахували національними прапорами та співали пісні часів "звільнення Болгарії від османського ярма" (у кінці XIV століття країну завоювала Османська імперія. До кінця ХІХ століття Болгарія перебувала під владою турків - Ред.).

Хвиля протестів не минула безслідно для керівництва країни. 20 лютого прем'єр-міністр Бойко Борисов оголосив про свою відставку та призначив дострокові парламентські вибори на 12 травня 2013 року. Тим часом радикальні настрої у країні посилюються та суттєво впливають на виборчу боротьбу. Щоправда, нині в ролі супротивників зображують уже не османців.

Пламен Горанов спалив себе, протестуючи проти дій болгарського уряду

Пламен Горанов спалив себе, протестуючи проти дій болгарського уряду

Демонстранти виступають проти "іноземних загарбників" - міжнародних енергетичних концернів та імпортерів харчових продуктів. Чимало болгарів вважають саме їх винними у зростанні цін на товари та послуги у країні. Культуролог Олександр Кіосев переконаний, що хвиля масових протестів, яка прокотилася Болгарією, призвела до посилення ворожого ставлення до іноземців.

"Під час подібного безладу, який є актом відчаю, люди намагаються шукати винних серед так званих "чужих", - пояснює він. - Винними вважають не тільки західних інвесторів. Під час виявів масової агресії, які стають ще небезпечнішими, коли до них приєднуються футбольні фанати та злочинні елементи, мішенню часто стають турки і цигани". 

Образ ворога

"Турками" називають турецьку етнічну меншину Болгарії, яка сповідує іслам, нині це приблизно вісім відсотків від семимільйонного населення країни. Приблизно стільки ж тут сінті та ромів, тобто циганів.

Популістські болгарські партії на кшталт "Атаки", чиї депутати засідають як у болгарському, так і в Європейському парламенті, використовують ці етнічні групи, створюючи у їхній особі образ ворогів. Багато років підряд "Атаці" вдавалося завойовувати нових прихильників за допомогою гучних протестів проти будівництва мечетей та проти уроків турецької у школах, а також твердженнями, що цигани живуть коштом "справжніх болгар" і паразитують на слабкій соціальній системі.

Про тенденцію до радикалізації, яка накреслилася в болгарському суспільстві, говорить і соціолог Андрій Райчев. "Хоча протести й не викликали нову хвилю виступів проти іноземців, а також расизму, але до небезпечних ідей у болгарському суспільстві почали ставитися трохи прихильніше", - констатує він. За його словами, популярність "Атаки" зростає, однак ця радикалізація поглядів не обов'язково має ксенофобський характер. "Частину болгарського населення більше приваблюють заклики до "позбавлення іноземних капіталістів власності", - вважає експерт.

10 березня 2013 року учасники акції протесту заблокували Центральний вокзал Софії

10 березня 2013 року учасники акції протесту заблокували Центральний вокзал Софії

Посилення радикальних настроїв

Не лише Андрій Райчев, але й інші спостерігачі фіксують посилення радикальних настроїв у болгарському суспільстві - серед прихильників як правих, так і лівих ідей. Окрім того, на демонстрації вийшли здатні до насильства футбольні фанати, які не приховують своїх гомофобних поглядів, а також націоналісти і побутові ксенофоби, що ненавидять турків і циганів. Раптом усі вони опинилися на вулицях поруч з ультралівими та тими, хто все ще ностальгує за комуністичним ладом. Перед парламентськими виборами 12 травня 2013 року в боротьбі за голоси виборців активізувалися багато дрібних партій саме такого штибу. 

Одні вимагають "повернути народну власність", інші обіцяють "очистити циганські гетто" та змусити всіх безробітних працювати, маючи на увазі перш за все циганів. У Болгарії такі популістські гасла вважає переконливими та політично обґрунтованими вже далеко не незначна меншість, стверджує політолог Парван Сімеонов.

Зловживання вуличними протестами

Дивитись відео 04:42
Now live
04:42 хв

Німеччина як притулок для втікачів від бідності

Його колега Огнян Мінчев резюмує: "Близько 10 відсотків болгар уже давно сприймають подібні ксенофобські, гомофобні й расистські гасла". А вуличні протести ще більше посилили радикалізацію суспільних настроїв. "До акцій протесту народ закликали конкретні політичні діячі, які вдаються до популістських аргументів, однак не здатні отримати серйозну політичну підтримку на виборах", - каже політолог Огнян Мінчев. 

Які партії здобудуть 12 травня голоси тих 15-20 відсотків болгар, котрі активно брали участь у вуличних протестах? Саме за цих виборців зараз і точиться боротьба. Дві найбільші партії - правоконсервативна "Громадяни за європейський розвиток Болгарії", яку очолює екс-прем'єр Бойко Борисов, і Болгарська соціалістична партія - досі ніяк не прокоментували популістські гасла й обіцянки лідерів протестного руху. Тож цілком можливо, що одна-дві радикальні партії потраплять до парламенту і ускладнять процес формування нового уряду. 

DW.COM

Аудіо й відео до теми