Археолог Валентина Мордвинцева: для мене те, що сталося у Криму - трагедія | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.04.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Археолог Валентина Мордвинцева: для мене те, що сталося у Криму - трагедія

Ініціаторка виставки кримської археології в музеях Бонна та Амстердама Валентина Мордвинцева вважає, що експонати повинні повернутися до кримських музеїв. Свою позицію вона обґрунтувала в інтерв’ю DW.

Валентина Мордвинцева

Валентина Мордвинцева

Масштабна виставка археологічних знахідок із Криму та Північного Причорномор'я, котрі уперше побували за межами України, із успіхом пройшла у Земельному музеї Бонна. А до 31 серпня її ще можна побачити в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Однак куди повернуться експонати після завершення експозиції? За українським законодавством, колекції та зібрання державних музеїв становлять державну частину музейного фонду України, тобто є державною власністю України. Міністр культури Євген Нищук уже запевнив, що усі українські музейні цінності з-за кордону повернуться в Україну. Водночас і територія Криму де-юре залишається українською.

На думку куратора виставки в Бонні професора Міхаеля Шмаудера, розв’язання конфлікту "може бути досягнутим лише у політичному вимірі і таким чином не лежить в межах свободи дій обох задіяних музеїв". Тим часом Музей Алларда Пірсона заявив, що збирається повертати експонати "законним власникам", проте не уточнив, повернуться експонати із кримських музеїв до Криму чи на "материк" України. Юридичні радники Амстердамського університету та МЗС Нідерландів допомагають музею вирішити, як повертати об’єкти з огляду на "складність питання", наводить заяву Музею Алларда Пірсона німецька газета Die Welt.

Сережка першого століття н.е., знайдена в Усть-Альмі, пізньоскіфському городищі у західному Криму

Сережка першого століття н.е., знайдена в Усть-Альмі, пізньоскіфському городищі у західному Криму

Ініціаторка виставки Валентина Мордвинцева з кримського філіалу Інституту археології Національної академії наук України (НАНУ) висловила в інтерв’ю DW своє бачення вирішення цієї колізії.

Deutsche Welle: Яке розв’язання конфлікту довкола експонатів виставки кримської археології, на Вашу думку, було би найбільш прийнятним?

Валентина Мордвинцева: Виходячи з того, що було би добре для України, саме України як демократичної держави, котра приймає різні точки зору і вважає Крим своєю територією, я вважаю, найбільш прийнятним було би повернути речі кримським музеям. Тому що інакше це виглядатиме як така собі помста, котра ні до чого не призведе. Однак це зробить і людей, і музеї нещасними.

Було би правильно, якби ці речі повернулися у ті музеї, котрі і спонсорували ці розкопки, і зберігали ці речі. Це не просто експонати, вони входять до більш широких колекцій. Той таки могильник в Усть-Альмі - це тисячі поховальних споруд, із яких на виставку ми взяли декілька. Розривати колекції - для науки, для культури це дуже велика втрата.

Як Ви оцінюєте заяву міністра культури України, який сказав, що усі експонати повернуться в Україну?

Якщо Україна вважає Крим українським - а офіційно так вважається, то чому б не повернути речі до Криму?

Китайські лаковані скриньки із могильника Усть-Альма, котрі фахівці називають сенсацією, після реставрації в Японії експонуються уперше. Ліворуч на фото - репліка знайденої у Криму скриньки

Китайські лаковані скриньки із могильника Усть-Альма, котрі фахівці називають "сенсацією", після реставрації в Японії експонуються уперше. Ліворуч на фото - репліка знайденої у Криму скриньки

Які ризики, на Вашу думку, несе в собі перебування музейних експонатів в окупованому Росією Криму? Чи не ризикують вони урешті-решт потрапити до музеїв Москви чи Санкт-Петербурга?

Наскільки я спілкуюся з усіма директорами музеїв, про це мова узагалі не йде. Кримські музеї, із яких узяті експонати, існували до того, як Крим увійшов до складу України. Більшість музеїв, про які ми зараз говоримо, були створені у ХІХ столітті. У чому ризик - я не розумію. Нас фактично поставили перед цією ситуацією. Тут уже неважливі якісь приватні оцінки - хтось за приєднання, хтось проти. У цій ситуації ніхто цього не передбачав і не провокував. Тому, мені здається, якщо експонати будуть вирвані, це стане великим нещастям.

Ніхто ж зараз не висуває претензій, аби всі музеї, котрі знаходяться на території Криму, перевезли, скажімо, до Києва. Такої кількості фондів і музеїв, які могли би це прийняти, не існує. А люди, які працювали у Криму, збирали ці колекції, займалися збереженням та знайденням цих експонатів.

Зрозумійте мене правильно - я дуже добре ставлюся до України. Я патріотка. Моя особиста політична ідентичність - українська. Для мене те, що відбулося, - велика трагедія. Однак що стосується музеїв, я вважаю, речі мають бути там, де вони були знайдені. Для науки це було би правильно.

Ви ініціювали організацію цієї виставки, яка пройшла спершу в Бонні, а нині триває в Амстердамі. Як Ви оцінюєте її зараз - після подій, які відбулися у Криму?

Ідея виставки з'явилася у зв’язку із реставрацією китайських лакованих скриньок, котру повинен був побачити світ. У цей час у Японії відбулося цунамі, вони не могли взяти на себе фінансові витрати, пов’язані з організацією виставки. Тому уперше її провели в Німеччині. Мета виставки - це і популяризація Криму як унікального історичного місця між Сходом та Заходом, де усе це сплавляється у різні культури.

Експонати виставки Крим. Золото і таємниці Чорного моря

Експонати виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря"

Виставка насправді дуже вдала. Просто не хотілося б, аби за цю удачу таку ціну платили кримські музеї, вини котрих у даній ситуації немає. Я дуже переживаю у зв’язку з цим.

Якою буде доля кримського філіалу Інституту археології НАНУ, у якому Ви працюєте?

Ми - академічна установа. І в будь-якому випадку ми маємо працювати в рамках Академії наук - для того, аби не бути залежними від місцевої влади. Зараз це дуже проблемне питання, на яке я не можу відповісти у повному об’ємі. Ми всі, звичайно, дуже переживаємо, ми всі боїмося опинитися на вулиці. Питання ще відкрите.

Дивитись відео 01:29
Now live
01:29 хв

Кримські скарби на виставці у Бонні

DW.COM

Аудіо й відео до теми