Анткорупційна реформа в Україні в обмін на гроші МВФ? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Анткорупційна реформа в Україні в обмін на гроші МВФ?

Український уряд демонструє МВФ готовність до боротьби з корупцією у держорганах і обіцяє створити Антикорупційне бюро. Однак, чи все насправді антикорупційно?

Пакет антикорупційних законів - це зобов'язання, які взяла на себе Україна перед міжнародними інституціями, серед яких МВФ та ЄБРР. Ухвалення антикорупційного законодавства є однією з умов МВФ для виділення країні другого траншу допомоги у 1,4 мільярда доларів. Граничний термін прийняття закону - 1 жовтня цього року.

Пакет законопроектів, які днями схвалив український Кабінет міністрів, передбачає, зокрема, створення спеціалізованого антикорупційного правоохоронного органу - Національного антикорупційного бюро (НАБ). В основу документа лягли напрацювання громадських організацій спільно з депутатською групою від партії "УДАР", зауважив в інтерв’ю DWексперт Громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Дмитро Котляр.

Законопроектом передбачено, що компетенція НАБ поширюватиметься винятково на корупційні злочини у державному секторі та органах самоврядування, і не зачіпатиме приватний бізнес. Однією з функцій бюро стане розшук та повернення активів корумпованих чиновників.

Олексій Хмара

Олексій Хмара

Незалежність як запорука дієвості

"Якщо йдеться про великі хабарі, злочини чиновників найвищого рангу - міністрів, їхніх заступників, прокурорів та інших, то, очевидно, що бюро треба убезпечити від політичного тиску та забезпечити повну його незалежність, - коментує Котляр. - Тому в законопроекті прописано кілька важливих складових щодо унезалежнення". Основна з них - це виборність голови НАБ на конкурсній основі. Голову обиратиме комісія з представників президента, парламенту та уряду, а трійка лідерів проходитиме публічну співбесіду, яку транслюватимуть у прямому ефірі.

"Публічна співбесіда забезпечить прозорість цього процесу", - упевнений експерт. Законом визначатимуться як підстави для звільнення очільника бюро, так і розмір його зарплати.

Передбачено створення внутрішнього підрозділу, який перевірятиме працівників на доброчесність та з'ясовуватиме, чи відповідає спосіб їх життя отриманим доходам. Усі працівники перевірятимуться на "детекторі брехні".

З бюро напряму працюватимуть профільні прокурори, які спеціалізуватимуться винятково на корупційному законодавстві. Водночас створення спеціальних судів не передбачено, каже один з його розробників, голова "Transparency International-Україна" Олексій Хмара. Експерт пояснює, що судова система потребує окремого реформування. "Ми йшли на компроміс, адже нині нам важливо запустити антикорупційну систему, а її завжди можна вдосконалювати", - зазначив Хмара.

Антикорупційна ініціатива чи черговий тиск на бізнес?

На його думку, попри свою прогресивність, законопроект має кілька "слабинок". Приміром, є ризик, що Кабмін може не погодити публічно обраного голову. "В ідеалі голову мав би затвердити парламент, але за Конституцією це повноваження Кабміну, і, зрештою, український парламент надто не передбачуваний", - пояснює Хмара.

Експерт також переконаний, що уряд надто звузив коло справ, над яким мало б працювати НАБ, обмеживши його лише державним сектором. "Ми пропонували зачепити великий бізнес, який пов'язаний з іменами високопосадовців, бо у нас надзвичайно велике зрощення бізнесу і влади. І тут є великий пласт потенційних злочинів. Однак приватний капітал - відкинули, це компроміс між гілками влади", - каже Хмара.

Водночас урядова уповноважена з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол після погодження даного законопроекту в уряді заявила, що акт як раз і призначений для знищення середнього бізнесу. "Найважливіша частина законопроекту була захована в перехідні положення", - пояснила Чорновол у своєму блозі на інтернет-порталі "Українська правда". За її словами, у"прихованій нормі" передбачається, що слідчі НАБ здійснюватимуть досудове розслідування злочинів, які у кримінальному законодавстві не є суто службовими, а стосуються розкрадань, здійснених будь-якими суб'єктами.

Тетяна Чорновол

Тетяна Чорновол

"Тобто бюро отримає можливість влізати в міжбізнесові розборки і кидати за грати директорів та бухгалтерів (підприємств приватної сфери. - Ред.)… Антикорупційне бюро, очевидно, буде нищити конкурентів бізнесу, який належить представникам влади", - вважає Чорновол, яка була призначена уповноваженою уряду у березні 2014 року як представниця Майдану. Урядова уповноважена, до речі, представляла Кабміну і свій законопроект про антикорупційне бюро, однак він не був підтриманий.

До речі, згідно з законопроектом, співробітники НАБ матимуть доволі широке коло повноважень. Вони зможуть накладати арешт на банківські рахунки і майно, витребовувати дані з банків, використовувати вогнепальну зброю та здійснювати негласне стеження за особами.

Чи ухвалить нинішній - уже розпущений - парламент законопроект і тим самим виконає вимогу МВФ, опитані DWексперти сумніваються. Утім, вони наголошують, що проект як невідкладний вноситиме до парламенту президент, а тому саме він мусить знайти аргументи для переконання політиків.

Реклама