1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Інтеркультуральні тренінги для підприємців

18 жовтня 2004 р.

Глобалізація, міжнародна конкуренція та багатонаціональні об”єднання підприємств спричиняють щоразу бурхливіші дискусії про цивілізаційні відмінності. Німецькі підприємства мали у минулому неприємний досвід браку порозуміння в Китаї, США або Японії. Тепер вони стикаються з проблемами спілкування вже у значно ближчих краях, наприклад, у нових країнах-членах ЄС. ”Інтеркультуральна компетентність” –

https://p.dw.com/p/APBK
Проблеми міжнародної комунікації
Проблеми міжнародної комунікації

так звучить нове ”чарівне слово”.

Не завжди ”великий палець догори” означає, як у Німеччині та інших західних країнах – радощі з приводу досягнутих успіхів. В Азербайджані, наприклад, це просто непристойний жест. І якщо якийсь німецький підприємець розмовляє з японцем про укладання угоди, і той час від часу вимовляє щось на зрозок ”ja", то це зовсім не означає, що він вже дає згоду на підписання. Він хоче сказати лише: ”говоріть далі, я вас уважно слухаю”. І, може бути, що він повинен ще у будь-якому випадку обговорити це з керівництвом.

Але навіть у нових країнах-членах, незважаючи на їхню близкість до Німеччини, німецькі бізнесмени відчувають на собі культурну різницю. Ця різниця відбивається на щоденній роботі та впливає на співпрацю. Розповідає Барбара Дудкевич, яка проводить у Реґенсбурзі інтеркультуральні тренінги для німецьких підприємців, які вкладають інвестиції у Польщу:

”Німці відчувають відповідальність за справу, а поляки відчувають відповідальність за людей. І це велика різниця. Німці швидше працюють за розкладом, поляки виступають за довільну організацію праці. Німці більше поважають структури та правила”.

Культурні підґрунтя екзистенції ділових партнерів з десяти нових країн ЄС, які формують їхні погляди й поведінку, є настільки відмінним, що для їхнього розуміння треба пройти спеціальне навчання. Це зрозуміли німецькі підприємства з великим досвідом роботи на східно- та центральноєвропейському ринку.

Такі, наприклад, як фірма ”Bohler AG", яка виробляє інструменти та машини для скляної промисловості. Співробітниця цього підприємтсва Аніта Ульріх, яка відповідає за інвестиії у Східній Європі, встановила кілька спільних для цих країн рис – особиста сфера грає там тенденційно важливішу роль, аніж сфера справ. Розповідає Аніта Ульріх:

”Якщо там не вдається досягти порозуміння на особистісному рівні, то серйозних результататів вам не вдасться досягнути. А якщо поталанить налагодити добрі особисті стосунки, то можна досягнути, в принципі, всього. Складно не помітити, що там рівень бюрократизації суттєво вищий, що часто-густо там можна опинитися перед зачиненими дверима, і вам не завжди швидко прийдуть на допомогу. У цьому й полягає основна різниця у культурі та менталітеті, це ті відмінності, з якими доводиться боротися з самого початку”.

Для того, щоб праюцвати на східноєвропейському ринку, треба володіти неабияким терпінням, підтверджує Клаус Болль з фірми, яка займається поставкою машин ”Бош”. Вона має філії по цілому світу, в тому числі й у Чехії, Польщі та Угорщині. Інтеркультуральність дуже важлива для співробітництва, треба тільки навчитися її використовувати із зиском для себе, говорить Болль. І саме тому фірма ”Бош” робить ставку на змішане навчання для німецьких співробітників та спеціалистів з відповідних країн. Болль про це розповідає так:

”Ми завжди звертаємо увагу на те, щоб мати достатньо співробітників, фахівців та керівників з місцевого населення, котрим близька ця культура, котрі добре орієнтуються в країні. Хоча ми зважаємо також на те, щоб ключові особи підприємства, керівні співробітники або начальники відділів кадрів були не місцевими".

І якщо справді справа доходить до проблем, які виникають через культурні відмінності, то треба зберегти ”холодну голову”. Клаус Болль пояснює:

” Я особисто переконаний, що 80-90 відсотків всіх кофліктів, роздратувань, невдач стається через непорозуміння, а не зі злої волі або поганого наміру”.

Це прояснити – і є завданням курсів інтеркультурального тренінгу. На жаль, бізнесмени занадто рідко користуються цією можливістю, до того, як вкладати інвестиції у східноєвропейський ринок.

Гельмут Метнер є співзасновником мережі з консультування польських та німецьких підприємств щодо інтеркультурності. У більшості випадків консультанта з інтеркультурних питань кличуть на допомогу як ”пожежну команду”, коли проблема вже є, оскільки багато хто вважає, що співробітництво якось функціонувати та буде.

Любомир Петренко