У полоні вибіркового правосуддя

У лютому 2012 року Печерський райсуд Києва визнав Юрія Луценка винним у перевищенні повноважень під час прийому на роботу свого водія, нарахуванні йому завищеної зарплатні та наданні квартири, а також у розтраті бюджетних коштів на святкування Дня міліції 2009 року. Луценка покарали чотирма роками позбавлення волі.

17 серпня 2012 року Печерський райсуд визнав екс-міністра винним у справі про службову недбалість, засудивши Луценка до двох років перебування за ґратами. Ішлося про оперативно-розшукові заходи проти водія колишнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка Валентина Давиденка.

Оскарження затягується

Апеляційний суд Києва відхилив апеляції на обидва вироки райсуду. А оскаржити цей вирок в касаційній інстанції, як сказав DW адвокат Луценка Олексій Баганець, на разі неможливо через затягування розгляду скарги Вищим спеціалізованим судом. Її було надіслано ще в серпні, але й досі не розглянули. "Нам повідомили, що суддя, яка має розглядати скаргу Луценка, не мала доступу до державної таємниці і що лише через три місяці суд подав клопотання до СБУ про надання їй такого доступу", - сказав Баганець.

За словами адвоката, судді і влада знають, що доки не буде рішення по касаційній скарзі, Луценко не може оскаржувати вирок у Європейському суді з прав людини. Навесні 2012 року Європейський суд вже визнав незаконним затримання та арешт екс-міністра.

Важкі хвороби

Третього грудня адвокати екс-міністра подали другу скаргу до Європейського Суду на дії керівництва з "навмисного доведення Луценка до інвалідності через ненадання медичної допомоги".

Баганець стверджує, що його підзахисний хворий на цироз печінки та портальну гіпертензію, які, за законом, несумісні з відбуттям покарання за ґратами. Однак у понеділок, 24 грудня, Менський райсуд Чернігівської області на своєму виїзному засіданні на території Менської колонії відмовився випустити екс-міністра на волю за станом його здоров'я.

Долі Тимошенко та Луценка непокоять ЄС

Виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко сказав DW, що затягування розгляду справи Луценка в касаційній інстанції ще не сягнуло тієї критичної межі, яку Європейський Суд може визнати порушенням прав людини на справедливе правосуддя. За словами правозахисника, таке рішення суд міг би ухвалити лише в разі, якби така затримка тривала роками, а не місяцями.

Водночас Бущенко підтвердив, що він та його колеги-правозахисники і далі вважають справу Луценка політично вмотивованою і скерованою на усунення політичного опонента. Це, за словами Бущенка, "шкодить нинішній владі і в середині країни, і на міжнародному рівні".

Підтвердженням цього стала заява голови комітету закордонних справ Європарламенту Ельмара Брока (Європейська народна партія), яку він зробив під час свого візиту до Києва 20 грудня. Брок зазначив, що долі Юрія Луценка та Юлії Тимошенко і далі обговорюються в Євросоюзі "на дуже високому рівні". А кримінальні справи проти обох українських опозиційних політиків і далі залишаються в центрі уваги європейських лідерів. "Доки справи Тимошенко та Луценка не будуть вирішені, вони і далі будуть на нашому порядку денному, і це залишається однією з умов підписання Євросоюзом Угоди про асоціацію з Україною", - заявив Ельмар Брок.

Ще один політичний емігрант

Голова комітету Європарламенту також попередив про неприпустимість порушення нових кримінальних справ проти опонентів влади. Однак, попри негативну реакцію міжнародної спільноти, нинішня влада впродовж 2012 року порушувала та передавала до суду нові кримінальні справи проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, екс-міністра в уряді Тимошенко Валерія Іващенка та екс-губернатора Харківщини Арсена Авакова. В останні дні грудня про переслідування з боку силових структур заявив екс-депутат БЮТ Андрій Шкіль, який втік від можливого арешту в Чехію. Пізніше прокуратура та міліція назвали закиди Шкіля такими, що не відповідають дійсності.