Таємна домовленість між Путіним та Меркель?

Чи існує таємний план, який Німеччина розробляє з Росією, аби розв’язати українську кризу? Уповноважений уряду ФРН зі співпраці з Росією та країнами "Східного партнерства" Ґернот Ерлер заспокоює: "Це не більше, ніж сенсаційне повідомлення, яке нічим не підкріплене". Так само вважає і партійний колега Ерлера, заступник голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) в Бундестазі Рольф Мютценіх. За його словами, подібні домовленості між Москвою та Берліном призвели б до того, чого деякі, насамперед, східноєвропейські, країни побоювалися - особливих відносин між Німеччиною і Росією в обхід цих країн. "Цього не можна собі уявити", - впевнений політик.

Таким чином, обидва політики спростовують повідомлення британського видання Independent, яке вже наступного ранку після появи - у четвер, 31 липня - у своєму Twitter відкинув і речник федерального уряду в Берліні Штеффен Зайберт. Іще пізніше уряд надав із цього приводу й офіційне спростування. "Повідомлення позбавлене будь-якого підґрунтя", - заявила у четвер офіційна представниця уряду ФРН Кристіане Вірц.

Газ в обмін на визнання анексії Криму?

У четвер щоденна британська газета, якою від 2010 року володіє компанія родини російського олігарха Олександра Лебедєва, написала з посиланням на анонімне джерело в статті "Земля за газ", що німецька канцлерка Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін начебто працюють над таємним планом розв’язання конфлікту в Україні. Зокрема видання пише, що у межах цих начебто запланованих домовленостей Москва спершу повинна була припинити надавати фінансову та військову підтримку сепаратистам. Натомість конфліктні регіони мали би отримати певні права на самовизначення. Український президент, пише Independent, мав пообіцяти Росії, що не вступатиме до НАТО, тоді як Путін повинен був пообіцяти не заважати економічним відносинам Києва та Брюсселя. Надалі від Росії, згідно з повідомленням газети, очікувалася пропозиція довгострокового газового контракту для Києва, а також мільярдна компенсація за неотримання Україною плати за розміщення Чорноморського флоту РФ у Криму.

Для міжнародної спільноти це означало б необхідність визнання анексії Росією Криму, написало видання. Проте саме цього не відбудеться, заявив Ерлер у розмові з DW. Він підкреслює, що анексія відбулася всупереч міжнародним угодам та нормам міжнародного права. "Саме тому Захід не визнає анексії Криму", - каже він. Урядовий уповноважений нагадав про зустріч лідерів урядів та держав Великої сімки, що відбулася на початку цього тижня і де були засуджені "незаконна анексія Росією Криму та російські дії з дестабілізації Східної України".

Водночас Ерлер упевнений, що пошук політичного рішення конфлікту має базуватися на більшій автономії для Східної України. Зрештою, Росія пообіцяла Сходу України широку підтримку, а політичні рішення функціонують лише тоді, коли жоден з гравців "не йде з поля переможеним".

Необхідне припинення вогню

Уповноважений німецького уряду зі співпраці з Росією та країнами "Східного партнерства" підкреслює, що умовою для серйозних перемовин є довготривале припинення вогню в Україні. Та його наразі немає, каже Ерлер, через що "необхідний також вплив і на українську сторону". У цілому німецький політик стримано, проте все ж оптимістично дивиться на можливість політичного вирішення конфлікту в Україні - для цього не вистачає лише маленьких кроків. На думку Ерлера, зустріч контактної групи з представниками сепаратистів у Мінську - перший з них. Погоджене між сторонами протистояння одноденне припинення вогню навколо місця авіакатастрофи MH17, за словами Ерлера, могло б бути й продовжене. "Не потрібно робити величезних "стрибків", аби нарешті перейти від логіки військових дій до логіки політичних перемовин", - вважає він.

Віце-шеф парламентської фракції СДПН Мютценіх бачить ситуацію дещо менш оптимістично. Від російської сторони вже давно вимагають припинити незаконне фінансування сепаратистів на Сході України. Та навіть якщо Росія погодиться припинити свою підтримку для сепаратистів, деякі їхні групи, можливо, взагалі не піддаватимуться вже жодному впливу ззовні, побоюється політик. "Раніше це й так вже були почасти кримінальні банди. Кремлю не так вже й просто керувати ними", - каже він. За словами політика, ситуація й надалі залишається дуже критичною, а роль Німеччини як посередника в ній - важливою. Адже Німеччину важливим, а можливо й першорядним, співрозмовником вважає Москва, зазначає політик. І все ж Берлін не прийматиме жодних рішень за спиною інших, вважає Мютценіх. Зрештою, всі телефонні розмови останніх днів та тижнів федеральна канцлерка Меркель проводила безпосередньо за участі своїх європейських партнерів, нагадує він.