1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і право

Справа Стерненка

15 червня 2020 р.

Шевченківський районний суд Києва обирає запобіжний захід одеському активісту Сергієві Стерненку. Під судом сталися сутички. Що йому інкримінують і що збурило суспільство?

https://p.dw.com/p/3dnZ2
Сергій Стерненко
Сергій Стерненко перед будівлею СБУ у Києві (18 травня 2020)Фото: picture-alliance/Photoshot

У понеділок, 15 червня, під Шевченківським судом Києва, який обирає міру запобіжного заходу екскерівнику одеського "Правого сектора" Сергієві Стерненку, підозрюваному в умисному вбивстві, сталися сутички. Правоохоронці затримали п'ятьох осіб. Службове розслідування призначено за фактом побиття одного з учасників акції.

Вже кілька місяців справа Сергія Стерненка не зникає із заголовків українських новин. Одні збирають громадські акції на його підтримку, інші, називаючи праворадикалом і націоналістом, вимагають над ним правосуддя. Служба безпеки України (СБУ) вручила йому підозру про умисне вбивство. Стерненку інкримінують перевищення меж самооборони під час нападу на нього у 2018 році, у результаті якого один з нападників загинув.

Хто такий Стерненко?

Сергій Стерненко - одеський громадський активіст. Вчився в Одеському національному університеті імені Мечнікова на юриста. У 2014 році, ще студентом, він вийшов на місцевий "Майдан" в Одесі. Тоді ж очолив одеський осередок "Правого сектору", був учасником відомих на всю країну драматичних сутичок 2 травня 2014 року. Також, зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували, боровся з будівельною мафією міста, зривав концерти проросійських поп-зірок, пікетував російське консульство, був причетним до бійки з депутатом Нестором Шуфричем та "сміттєвої люстрації", разом зі своїми соратниками "затримував" місцевих торговців наркотиків і фіксував це у соцмережах.

В інтерв’ю "Українській правді" сам Сергій Стерненко розповідав, що закликав правоохоронців боротись разом з наркотиками, передавав їм адреси місць наркозбуту. Тоді ж він став активним критиком місцевої влади Одеси та дій поліції. На акціях і пресконференціях він говорив про жорсткі дії місцевих правоохоронців, відсутність реформ. У 2017 році він залишив "Правий сектор". За цей час став фігурантом кількох кримінальних справ, за якими немає вироків. Зокрема, за даними українських ЗМІ, його звинувачують у незаконному зберіганні і збуті наркотиків в особливо великих розмірах, викраденні людини та розбої, вчинених групою осіб, хуліганстві із застосуванням холодної або вогнепальної зброї. Сам Стерненко називає усі звинувачення сфабрикованими.

Читайте також: Напади на громадських активістів в Україні: 23 нових випадки з початку цього року

Напади і наслідки

У 2018 році на нього було вчинено три замахи. Під час останнього його порізали ножем. Але й сам він смертельно поранив одного з нападників - Івана Кузнєцова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Поліція розслідує загибель нападника як умисне вбивство. Сергій Стерненко стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту.

Служба безпеки України заявляє, що Стерненко оборонявся під час нападу лише на початку, а потім, коли "його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало", пробіг за пораненим Кузнєцовим майже 100 метрів і вдарив його ножем у серце. "Закон не дозволяє трактувати такі дії, як самозахист", - йдеться у повідомленні СБУ.

В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова. Той справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство у цій справі з боку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Справу про напад передали до головного слідчого управління СБУ у Києві. Раніше колишній генпрокурор України Юрій Луценко пояснював, що справу передали з Одеси до центрального апарату СБУ через "підозри у певних корумпованих та особистих зв'язках між нападниками і окремими правоохоронцями". 

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали "вбивство Кузнєцова", хоча ця справа є підслідною СБУ. На початку квітня ексзаступник генерального прокурора Віктор Трепак розповів, що Венедіктова заявила йому про необхідність повідомити Стерненку про підозру. Після цього Трепак пішов з посади. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка "буде в будь-якому разі".

В СБУ визнають, що "розслідування справи Стерненка давно перейшло зі суто юридичної площини в політично-інформаційну".

Суспільний резонанс

Справа викликала широкий суспільний резонанс. На початку травня у Києві та ще у дев'ятьох містах України відбулися акції на підтримку одесита. Серед гасел протестувальників "Руки геть від Стерненка!" і "Маю право на захист". Стерненка підтримали представники націоналістичної організації "Національний корпус" та громадська ініціатива "Хто замовив Катю Гандзюк?", парламентарії від партії "Голос", колишня голова МОЗ України Уляна Супрун. Вони наполягають, що громадяни України мають право на самозахист.  Разом з тим, Стерненка вимагають притягнути до відповідальності  політики часів Віктора Януковича: Андрій Портнов та Олена Лукаш та народні депутати від "Опозиційної платформи - За життя" Ілля Кива і Вадим Рабінович, від "Слуги народу" - Максим Бужанський та Олександр Дубинський.

11 червня СБУ повідомила одеському активісту про підозру в умисному вбивстві при нападі на нього та "незаконне" носіння холодної зброї. Шевченківський райсуд Києва 12 червня взявся за розгляд справи активіста. Йому обирали запобіжний захід. Тоді під стінами суду між активістами, які прийшли підтримати Стерненка, і правоохоронцями виникли сутички, тому суд перенесли на понеділок, 15 червня. Але сутички соратників Стерненека з правоохоронцями у понеділок сталися знову. У СБУ наполягають, що неупереджено підходять до розслідування справи. У листопаді 2019-го року ЗМІ повідомляли, що слідство встановило особу ймовірного організатора замаху на Стерненка, однак конкретні імена не називалися.