1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рік астрономії: Звідки ми?

Герман Міхаель Ган 7 січня 2009 р.

Найцікавіші технічні споруди - обсерваторії - цього року відчинять свої двері перед пересічними відвідувачами з нагоди міжнародного року астрономії. Вчені обіцяють, що аматорам буде дозволено зайти і у найбільші з них.

https://p.dw.com/p/GTPl
Чумацький ШляхФото: AP

При погляді на зіркове небо в кожного виникає запитання: що це за світлі крапки там високо? А може, там є живі істоти? Звідки ми і куди рухаємося? У 2009 році над цими питаннями людство буде замислюватися ще більше.

Чотириста років тому винахід телескопу відкрив перед людством небачені до того перспективи. За його допомогою Галілео Галілей та інші дослідники природи змогли вперше роздивитися зблизька загадкові світлі крапки на небі. Цей початок нової доби довершила книжка знаменитого німецького математика і оптика Йоганна Кеплера. В праці під назвою «Астрономіа нова» він оприлюднив закони руху планет, які щойно відкрив. Тому від 1609-го року веде свій відлік сучасна наука дослідження неба.

Міжнародна організація ЮНЕСКО з такої нагоди оголосила 2009-й рік міжнародним роком астрономії. Щоб базові знання з астрономії, отримані протягом останніх століть, проникли в масову свідомість.

«Я постійно бачу, як людям, власне, бракує ґрунтовної інформації. Ключовою фразою нашого шкільного тижня астрономії буде: «Сонце – це звичайна зірка». Це факт, про який часто не в курсі дорослі й високоосвічені люди».

- каже доктор Міхаель Гефферт, науковий співробітник Інституту астрономії Боннського університету. Він працював над втіленням ідеї року астрономії на теренах Німеччини:

«На початку квітня в нас буде аж 100 годин астрономії. Бажаючі, в тому числі в Німеччині, отримають змогу спостерігати за зірками. Звичайно, це дещо неймовірне. В Кельні, серед іншого, відкриється виставка, присвячена Місяцю».

Загалом до глобального року астрономії залучені планетарії, обсерваторії та астрономічні спілки 140 країн світу. Йдеться про те, щоб пересічним громадянам стало зрозуміло, який вплив мають спостереження за космосом на культуру, науку та повсякденне життя, пояснює Гефферт:

«Самим людям це, звісно, не під силу. Перш за все, нам дуже потрібна допомога астрономів-аматорів. Але йдеться й про те, щоб, наприклад, маленький хлопець, в якого є підзорна труба і який, наприклад, вже бачив у неї супутники Юпітера, поділився своїми спостереженнями із сусідами. Щоб прості люди ставали Послами Астрономії».

Офіційно рік астрономії відкриється в Парижі у середині січня. Це буде симпозіум, присвячений історії та найновішим відкриттям. В програмі заплановані прямі включення з обсерваторії на Південному Полюсі, Дуже Великого Телескопу Європейської південної обсерваторії в Чилі та Трансконтинентального об’єднання радіотелескопів у Північній Америці.

До речі, ловіть момент: цього року, як очікується, найбільші та найзакритіші обсерваторії відчинять свої двері перед тими, хто прагне нових знань.