1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Повернути Донбас? Ні, дякуємо"

Роман Гончаренко30 жовтня 2015 р.

У той час, як українське керівництво намагається реалізувати мінські угоди, у країні сформувалося коло противників реінтеграції сепаратистських регіонів. Експерти попереджають про нову кризу.

https://p.dw.com/p/1GxBz
"Повернути Донбас? Ні, дякуємо"
Фото: DW/I. Kuprianova

Жовтень приніс більше сигналів розрядки конфлікту на Сході Україні, ніж багато попередніх місяців. Українська армія і проросійські сепаратисти відвели більше танків і важких озброєнь від лінії розмежування. Сепаратисти відклали місцеві вибори на 2016 рік, Україна представила законопроект, який дозволить ці вибори провести. Мінські угоди (Мінськ-2) повільно і не без відкатів назад реалізовуються. Вони передбачають, що райони навколо Донецька і Луганська отримають більше прав і знову стануть частиною України.

При цьому найбільше випробування для України, схоже, ще попереду. Київ у Мінську зобов'язався закріпити в Конституції особливий порядок здійснення самоврядування в сепаратистських регіонах. Голосування в першому читанні наприкінці серпня було затьмарене серйозними заворушеннями біля стін парламенту в Києві. Коли у грудні відбудеться голосування у другому читанні, спостерігачі очікують аналогічного погіршення ситуації.

Референдум, як у Греції

Уже в день підписання угод у Мінську 12 лютого в Україні лунали критичні голоси. Говорили, що президент Росії Володимир Путін переграв українського колегу Петра Порошенка. Мінськ означає, що у Східній Україні створюються ворожі Києву псевдореспублікі, зі своєю поліцією і судовими органами, які фінансуватимуться центральним урядом, писав Сергій Рахманін, заступник головного редактора тижневика "Дзеркало тижня". "Росія не має наміру йти з Донбасу, вона готується грати довго", - писав Рахманін. Також критикували загальну амністію для сепаратистів.

Схожої точки зору дотримується колега Рахманіна Сергій Гармаш, головний редактор інтернет-видання "ОстроВ". "Я проти мінських угод", - сказав DW донецький журналіст, який був змушений переїхати до Києва. На його думку, Мінськ-2 нав'язує Україні невигідний їй варіант розв'язання цієї кризи, який згодом руйнуватиме її. Найбільшу небезпеку Гармаш бачить у переведенні розпочатого Росією конфлікту "з площини зовнішньої агресії у внутрішній конфлікт". Спроба інтегрувати сепаратистські регіони в Україні може "спровокувати громадянську війну ", попереджає Гармаш. Журналіст бачить два шляхи: Порошенко має або "перенести відповідальність на народ" і - як це зробила недавно Греція - провести референдум по мінських угодах, або піти у відставку.

Ще минулої зими Гармаш разом з іншими активістами розробив "Стратегію розв'язання кризи на Сході України". Україна повинна ізолювати Донбас економічно, але при цьому заохочувати контакти між людьми, сказано в документі.

Анатолій Гриценко пропонує інше рішення: денонсувати мінські угоди. "Є достатньо причин для цього, тому що вони не виконувалися протягом декількох місяців, як, наприклад, не було припинення вогню", - сказав DW опозиційний політик і колишній міністр оборони при президенті Вікторові Ющенку. На думку Гриценка, виконувати мінські угоди "категорично не можна, інакше країна зникне". Київ повинен вести з Москвою нові переговори по Донбасу, посадивши за стіл переговорів також ЄС і США, додає він. При цьому питання Криму не має залишитися за дужками, як це було в Мінську, наполягає політик.

Більшість не вірить у мир після Мінська

Найбільш впливовим і відомим критиком Мінська-2 та його закріплення в Конституції вважається Оксана Сироїд, заступниця голови парламенту і представниця "Самопомочі". Її фракція голосувала у серпні проти конституційної реформи. На місцевих виборах 25 жовтня "Самопоміч" посилила позиції і утвердилася майже по всій країні як третя за популярністю сила. У багатьох інтерв'ю Сироїд попереджає про "вірус сепаратизму", яким Україна може бути заражена через мінські угоди.

Критики, такі як журналіст Рахманін чи політик Гриценко, - далеко не поодинокі голоси, говорить Володимир Фесенко. Експерт нагадав про написаний у серпні відкритий лист близько 30 українських інтелектуалів президентові Порошенку з проханням накласти мораторій на так звану "децентралізацію" в Конституції. "Це план Путіна - легітимізувати російський анклав на українській території", - говориться в листі. Це звернення, однак, залишилися без наслідків.

"Це (скептичне ставлення до Мінська. - Ред.) відображає настрої в суспільстві", - сказав Фесенко. Більшість українців (60,7 відсотка) не вірять у мир на основі мінських угод. Такі дані опитування, проведеного наприкінці вересня Київським міжнародним інститутом соціології. За цими даними, тільки у кожного четвертого українця була інша думка. Інше опитування, проведене київським Центром Разумкова, встановило, що в Україні більше противників конституційної реформи, ніж її прихильників (32 проти 21 відсотка).

Другий етап відведення озброєнь на Донбасі

Потенціал зупинити конституційну реформу

Єдиного лідера і центру координації зусиль у противників мінських угод немає, говорить Фесенко. Але, на думку експерта, у них є потенціал для того, щоб зупинити конституційну реформу. "У даний час в українському парламенті немає 300 голосів, необхідних для ухвалення конституційної реформи у другому читанні", - говорить експерт. За його словами, якщо Мінськ втілити "буква в букву", це може призвести до серйозної політичної кризи у країні. Крім того, політолог зазначив, що деякі українські партії, за чутками, домагаються проведення дострокових парламентських виборів.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою