Що відомо про трагедію на російському півдводному апараті

Пожежа на борту російського підводного апарата сталася в територіальних водах Росії в Баренцевому морі 1 липня 2019 року. Внаслідок цієї трагедії, за офіційними даними, загинули щонайменше 14 моряків.

Міністерство оборони Росії повідомило про інцидент лише 2 дипня. При цьому воно не назвало ні точних координат місця пригоди, ні того, про який саме "глибоководний апарат" ідеться. Було відомо лише, що він "використовувався для вивчення придонного простору та дна світового океану в інтересах військово-морського флоту Росії" (ВМФ РФ).

3 липня російский міністр оборони Сергій Шойгу повідомив, що пожежа виникла на науково-дослідницькому апараті ВМФ РФ, який проводив планові дослідження в російських територіальних водах. У міністерстві також опублікували імена 14 жертв катастрофи. Серед них було семеро капітанів першого рангу та троє капітанів другого рангу.

Того ж дня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков на пресконференції в Москві заявив, що частина інформації про інцидент є державною таємницею та не буде оприлюднена. На сьогодні є чимало питань щодо трагедії, й у ЗМІ циркулюють різноманітні версії.

Де сталася трагедія

У деяких російських ЗМІ з'явилася інформація, що катастрофа насправді сталася на атомній підводній станції "Лошарик" (АС-12). Вона не належить до Північного флоту та перебуває в складі головного управління глибоководних досліджень міноборони РФ, що підпорядковується безпосередньо міністру оброни та більш відоме як "підводна розвідка".

Своєю чергою, інтернет-видання "Газета.ru" повідомило з посиланням на джерела, що займання відбулося на атомній глибоководній станції проекту 10831 з бортовим номером АС-31, що не несе озброєння. Ця глибоководна станція може занурюватися на глибину до 3000 метрів і призначена передусім для глибоководних рятувальних робіт. Крім того, на думку деяких еспертів, субмарина такого типу здатна встановлювати глибоководні міни, зокрема ядерні, проводити розвідку та знищувати кабелі зв'язку.

На атомну глибоководну станцію АС-31 вказує й газета "Коммерсантъ", яка відзначає, що під час катастрофи судно перебувало в акваторії морського полігону Північного флоту в районі Кольської затоки Баренцового моря. На підтвердження цієї інформаці "Коммерсантъ" опублікував фото членів екіпажу АС-31, що загинули 1 липня, яке раніше з'явилося в соцмережах.

4 липня на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним міністр оборони Сергій Шойгу вперше офіційно підтвердив, що на апараті була встановлена ядерна установка. За словами міністра, прициною інциденту стала пожежа в акумуляторному відсіку. Ядерна установка субмарини після пожежі "ізольована та безлюдна", але цілком працездатна, сказав Шойгу.

Що відомо про причини трагедії

За інформацією інтернет-видання "Газета.ru", причиною пожежі могло стати коротке замикання в електричних мережах станції. Низка інших російських та міжнародних ЗМІ, посилаючись на директора норвезького відомства з питань радіації та ядерної безпеки (DSA) Пера Странда, 2 липня повідомили, що міністерство закорждонних справ РФ повідомило норвезькому відомству про вибух газу на борту глибоководного апарата поблизу Баренцового моря. 

Реагуючи на це повідомлення, міноборони РФ виступило зі спростуванням, в якому вказувалося, що "жодних повідомлень норвезькій стороні стосовно російського науково-дослідницького глибоководного апарата не спрямовувалося". Коментуючи цю історію, Странд пояснив DW, що інформацію про вибух газу на борту російського глибоководного апарата він отримав з повідомлень ЗМІ, а не від міністерства оборони Росії.

Норвегія не зафіксувала підвищеного рівня радіації

Відповідаючи на питання DW про точні координати місця пригоди та деталі рятувальної операції, директор DSA Пер Странд вказав, ща зараз його відомство не має цієї інформації. "Ми не отримували від російської влади офіційного підтвердження, що інцидент стався на борту атомного підводного човна", - підкреслив він.

Крім того, представниця DSA Сінне Егсет підтвердила DW в телефонній розмові, що після вибуху на російському глибоководному апараті в Баренцовому морі їхні вимірювальні прилади не зафіксували підвищеного рівня радіації. Аналогічні дані норвезькому відомству надала російська сторона, зазначила Егсет.